Зміст та основи організації служби охорони громадського порядку та громадської безпеки (реферат)

РЕФЕРАТ На тему:

Зміст та основи організації служби охорони громадського порядку та громадської безпеки Служба охорони громадського порядку — це галузевий структурний підрозділ МВС України, який об'єднує ряд міліцейських фор­мувань та апаратів управління ними. На неї покладено забезпечен­ня охорони правопорядку на вулицях, площах та в інших громадсь­ких місцях, здійснення паспортної й дозвільної систем, дотримання правил перебування в Україні іноземних громадян та осіб без гро­мадянства, охорона, конвоювання затриманих та взятих під варту осіб. Таким чином, служба охорони громадського порядку є комп­лексною і складається із зазначених лінійних служб, які здійснюють основне завдання органів внутрішніх справ — охорону громадського порядку й громадської безпеки.

Основними завданнями цієї служби є:

• *-забезпечення правопорядку на вулицях, площах, транспортних магістралях та в інших громадських місцях;

• *-попередження, припинення злочинів та інших правопорушень в громадських місцях, активна участь у розкритті злочинів та за­триманні злочинців;

• *-охорона всіх видів власності;

• *-охорона прав, честі та гідності громадян від злочинних пося­гань та інших протиправних дій.

Забезпечення належного громадського порядку у містах та ін­ших населених пунктах є одним з головних завдань органів внутрі­шніх справ. Виконуючи це завдання, підрозділи зазначеної служби забезпечують громадський порядок на вулицях, площах та в інших громадських місцях як в звичайних умовах, так і при проведенні масових заходів, стихійних лихах та інших надзвичайних обставинах.

З цією метою вони здійснюють контроль за виконанням всіма громадянами й посадовими особами правил, що регулюють гро­мадський порядокподають в межах наданих прав допомогу на­родним депутатам, представникам державних органів і об'єднань громадян в здійсненні їх законної діяльності, якщо ним чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушниківздійсню­ють заходи щодо забезпечення виконання загальнообов’язкових рі­шень місцевих Рад, прийнятих ними в межах своєї компетенції, з питань охорони громадського порядку і організації торгівлізабезпе­чують громадський порядок під час проведення масових заходів коме­рційного характеру на кошти організацій та осіб, які їх проводять.

Працівники служби охорони громадського порядку спільно з ін­шими державними й громадськими організаціями ведуть боротьбу з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією, порушеннями правил пас­портної й дозвільної системи, хуліганством та іншими порушеннями громадського порядку. Служба веде також велику роботу щодо за­побігання і припинення злочинів, затримання осіб, які скоїли зло­чини або підозрюються в їх скоєнні, розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду, охорони та конвоювання взятих під варту, ви­явлення причин та умов, що сприяли скоєнню злочинів та вжиття заходів до їх усунення.

Охороняючи державну, колективну та Інші види власності, пра­ва та законні інтереси підприємств, установ та організацій, служба охорони громадського порядку запобігає розкраданням майна та інших цінностей з об'єктів, прийнятих під охорону, вживає заходів до охорони природних багатств, припиняє браконьєрство, пору­шення правил полювання та рибальства, веде боротьбу зі спекуля­цією та порушеннями правил ведення валютних операцій.

У сфері захисту прав та законних інтересів громадян від зло­чинних посягань та інших протиправних дій ця служба вживає у встановленному порядку заходів за заявами та повідомленнями громадян для забезпечення недоторканості їх особи та житла, захи­сту честі та гідності, здоров’я та життя, особистої волі та майна.

Служба охорони громадського порядку має подавати негайну допомогу особам, які постраждали в результаті аварій та нещасних випадків, а також тим, які перебувають в громадських місцях у без­порадному стані, забезпечує зберігання знайдених речей, докумен­тів та цінностей, Для здійснення цих завдань та обов’язків апарати, підрозділи та працівники зазначеної служби мають певні права. Загальні права міліції по охороні громадського порядку закріплюються законодав­чими актами Україниспеціальні права підрозділів і працівників служби охорони громадського порядку — відомчими нормативними актами (наказами, інструкціями тощо), які регулюють їх діяльність.

Виконуючи свої завдання, ця служба виступає від імені держави і представляє інтереси останньої. її працівники мають право в ме­жах своїх повноважень давати обов’язкові до виконання розпоря­дження громадянам й посадовим особам та використовувати в разі необхідності заходи адміністративного примусу.

Охорона громадського порядку здійснюється рядовим та на­чальницьким складом стройових частин та підрозділів органів вну­трішніх справ, спеціальних закладів, підрозділів міліції швидкого реагуванняміліцією державної охорони, а також інспекторським складом апаратів управління цієї служби.

У виконанні завдань служби охорони громадського порядку бе­руть участь дільничні інспектори міліції, служби виконання пока­рань, не пов’язаних з позбавленням волі. При ускладненні операти­вної обстановки для охорони громадського порядку можуть залуча­тися працівники інших служб органів внутрішніх справ, слухачі та курсанти учбових закладів, особовий склад внутрішніх військ МВС України.

Організація служби охорони громадського порядку органів внут­рішніх справ спирається на систему її підрозділів, які перебувають між собою у певному зв’язку, що базується на підпорядкуванні ниж­чих апаратів вищим, координації й взаємозв'язку з іншими служба­ми органів внутрішніх справ. Ця система складається з трьох ланок. Вищою ланкою є Головне управління адміністративної служби мілі­ції (ГУАСМ) МВС України, яке здійснює в межах своєї компетенції загальне керівництво підвідомчою службою, забезпечує управління діяльністю всіх нижчих апаратів. При цьому ГУАСМ МВС України організує діяльність апаратів лінійних служб охорони громадського порядку та здійснення дозвільної і паспортної систем, а також за­безпечення режиму перебування в Україні іноземних громадян та осіб без громадянства.

Друга ланка цієї служби охоплює апарати охорони громадського порядку УМВС (ГУМВС) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Третю ланку служби охорони громадського порядку становлять підрозділи в міських, районних відділах внутрішніх справ.

Структура конкретного апарату служби охорони громадського порядку визначається перш за все його компетенцією та чисельніс­тю інспекторського складу.

Для проведення організаційної роботи в апаратах першої та другої ланки інспекторський склад об'єднується за лінійним принципом (патрульно-постова служба, служба по керівництву дільнич­ними інспекторами тощо). Крім того, в них утворюється, як прави­ло, інформаційно-аналітичний підрозділ, а також підрозділ по органі­зації взаємодії з добровільними народними дружинами та іншими громадськими формуваннями по охороні громадського порядку.

Кожній ланці служби охорони громадського порядку властиві свої особливості. Так, центральні апарати управління службою, як правило, не мають безпосередньо підпорядкованих їм сил. Зміст їх діяльності полягає у здійсненні організаційно-методичного керів­ництва роботою апаратів нижчого рівня, поданні їм практичної до­помоги, контролі та перевірці виконання, узагальненні та поши­ренні позитивного досвіду роботи, забезпеченні зв’язку підрозділів служби з населенням та громадськістю, розробці проектів норма­тивних актів та методичних вказівок з питань служби, зборі, оброб­ці та аналізі інформації про стан охорони громадського порядку, ефективності використання сил, підготовці та здійсненні на цій ос­нові конкретних організаційних заходів.

Місцеві апарати управління службою охорони громадського по­рядку — це безпосередні організатори практичного виконання за­вдань, покладених на дану службу. їх діяльність протікає у тісному зв’язку з державними та громадськими організаціями. Місцеві апа­рати на відміну від центральних не тільки виконують організаційні функції, а й безпосередньо беруть участь в охороні громадського порядку. Найважливішою умовою успішного виконання поставле­них завдань є інформаційно-аналітична робота, яка включає в себе збір, узагальнення та аналіз інформації про стан оперативної об­становки та охорони громадського порядку силами даної служби. При аналізі оперативної обстановки враховуються географічні та соціально-економічні особливості території, яка обслуговується, чи­сельність та склад населення, кількість та можливості наявних сил та засобів, пори року та доби, кліматичні умови. Велике значення для цієї служби має аналіз стану громадського порядку, дані про кіль­кість, динаміку та структуру злочинності, правопорушень на вулицях та в громадських місцях, дорожнього руху тощо. Для вивчення та аналізу оперативної обстановки використовуються, перш за все, ста­тистична звітність, оперативні та робочі карти та інші документи, які відображають стан охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, а також інформація органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, повідомлення державних та громадських організацій, заяви громадян та повідомлення засобів масової ін­формації.

Одним з найважливіших елементів організації служби охорони громадського порядку є прийняття відповідних рішень. Основними видами рішень є відомчі акти управління, в яких відображається розстановка сил та засобів згідно з планами комплексного викори­стання їх в охороні громадського порядку (єдина дислокація), а та­кож планом використання залученого особового складу підрозділів міліції швидкого реагування «Беркут», інших підрозділів патрульно-постової служби. Міністерства оборони України, сил громадськості.

Важливим видом управлінського рішення є плани роботи апа­ратів та підрозділів служби охорони громадського порядку, в яких вивчається обсяг роботи по охороні громадського порядку на рік, квартал, місяць. В цілому вони містять робочу програму діяльності цих апаратів та підрозділів.

Перспективні плани містять найбільш важливі організаційні за­ходи, виконання яких потребує тривалих зусиль та забезпечує успі­шне вирішення основних завдань органів внутрішніх справ. Вони розробляються апаратами МВС України, УМВС в областях та кру­пних міськрайорганах.

Крім перспективних планів, в організації служби охорони гро­мадського порядку широко використовуються різноманітні спеці­альні плани. Вони складаються з метою організації роботи служби в умовах складної оперативної обстановки, надзвичайних обставин, коли вимагаються максимальні зусилля цієї служби або комплексне використання сил та засобів для здійснення цільових заходів та операцій.

Велике значення в організації служби охорони громадського порядку має контроль виконання прийнятих рішень. Основним ме­тодом оперативного контролю в організації служби охорони гро­мадського порядку є перевірка стану справ на місцях. Вона не пов’я­зана з строками й може здійснюватися в будь-який час. Основною метою таких перевірок є подання практичної допомоги підвідом­чим апаратам та підрозділам, виявлення недоліків та їх усунення.

Важливим методом оперативного контролю є ознайомлення керівників галузевої служби з документами та матеріалами безпо­середньо в органах та підрозділах міліції, а також якістю практич­ного виконання завдань по охороні громадського порядку. Вивчення планів, звітів, протоколів і інших матеріалів, які надходять, та їх аналіз дають можливість керівникам одержати попне уявлення про рівень діяльності конкретного органу, підрозділу і на підставі зроб­лених висновків дати об'єктивну оцінку результатам цієї діяльності.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Конституція України.

2. Закон України «Про міліцію'7/Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. № 4. Ст. 20.

1. 3. Закон України «Про державну службу» //Відомості Верховної Ради України. 1993. № 52. Ст. 490.

2. 4. Закон України «Про боротьбу з корупцією» //Відомості Верхо­вної Ради України. 1995. № 34. Ст. 266.

3. 5. Закон України «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 31. Ст. 338.

4. 6. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затв. розпорядженням Президента України від 7 жовтня 1992 р. // Голос України. 1992. 20 жовтня.

5. 7. Положення про проходження служби рядовим та начальни­цьким складом ОВС: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991р. № 114.

6. 8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Офі­ційний текст X., 2000.

7. 9. Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. К., 1993. Підручники, навчальні посібники, монографії.

1. 10. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. За­гальна частина: Підручник. К., 1995.

2. 11. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб­ник/За ред. А. Т. Комзюка. X. 1998.