Економіка залізничного транспорту

Міністерство транспорту і зв’язку України Державний економіко-технологічний університет транспорту Кафедра економіки підприємства транспорту

Контрольна робота з дисципліни «Економіка залізничного транспорту»

Виконав:

ст. гр. 6АТЗ-1

Роботу перевірив ст. викладач Познякова О.В.

Київ 2011

Зміст

Задача1

Задача 2

Задача 3.1

Задача3.2

Задача3.3

Задача4.1

Задача4.

Тема 1 — Планування вантажних перевезень

Задача1

Для полігону залізниці, схема якого наведена на рис. 1.1, виконати розрахунок показників плану вантажних перевезень: прийом і здачу вантажів по стиковим станціям залізниці, відправлення та прибуття вантажів по станціям і дільницям та в цілому по залізниці; густоту перевезень; роботу по перевезенню вантажів на залізниці з розподілом за видами сполучень; вантажообіг; середню дальність; вантажонапруженість.

Вихідні дані наведені у табл.1.1 і табл.1.2

Прийняти, що:

вантажопотік між напрямками на станціях розподіляється порівну;

частка вантажів, що вивозяться за межі залізниці, складає 45% від величини відправлення.

Порожній напрямок

Вантажний напрямок

Рисунок 1.1 Схема залізниці

Таблиця 1.1- Довжина ділянок, км

Таблиця 1.2 — Прийом вантажів з сусідніх залізниць, відправлення, прибуття вантажів по станціях і дільницях, тис.т.

На станції А величина прийому збільшується за рахунок відправлення: тис.т. та зменшується за рахунок прибуття: тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції А у напрямку А-Б буде дорівнювати:

36000+235−155=36 080 тис.т.

На дільниці А-Б вантажний потік змінився за рахунок відправлення і прибуття вантажів на проміжних станціях дільниці і на підході до станції Б дорівнюватиме 36 080+250−220=36 110 тис.т.

На станції Б вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 400/2=200 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 270/2=135 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції Б у напрямку Б-В буде дорівнювати 36 110+200−135=36 175 тис.т.

На дільниці Б-В вантажний потік зміниться і на підході до станції В дорівнюватиме 36175+320−190=36 305 тис.т.

На станції В вантажний потік збільшується за рахунок відправлення на 290/2=145 тис. т та зменшується за рахунок прибуття на 300/2=150 тис.т. Величина вантажного потоку на виході зі станції В буде дорівнювати 36 305+145−150=36 300 тис.т. Це буде величина здачі вантажів на сусідню залізницю.

Розв’язка вантажного потоку у напрямку В-Б-А робиться аналогічно.

Вна виході = 27 000+145−150=26 995

В-Б=26 995+140−250=26 885

Б=26885+200−135=26 950

Б-А=26 950+200−130=27 020

А=27020+235−155=27 100

Порожній

А Б В

Здача Прийом

27 100 27 020 +200 26 950 26 885 +140 26 995 27 000

-130 -250

+250 +320

-220 -190

36 000 36 080 36 110 36 175 36 305 36 300

Прийом Здача

Вантажний

Рисунок 1.2 — Схема вантажних потоків, тис.т.

Після цього необхідно визначити величину здачі, прийому, відправлення та прибуття вантажів взагалі по залізниці, як суми відповідних показників по станціях і ділянках, а також перевізну роботу. Перевізна робота визначається із формул:

?Qперевезено=?Qприйом+?Qвідправлення; (1.1)

або

?Qперевезено=?Qздача+?Qприбуття; (1.2)

де ?Qперевезено, ?Qприйом, ?Qвідправленя, ?Qприбуття, ?Qздача — перевізна робота, прийом, відправлення, прибуття, здача вантажів в цілому по залізниці відповідно.

?Qперевезено=63 000+2070=65 070;

або

?Qперевезено=63 400+1670=65 070.

Одержані результати розрахунків заносимо до табл.1.3.

Таблиця 1.3 — Перевізна робота залізниці, тис. т

Загальна величина перевізної роботи розподіляється за видами сполучення — пряме і місцеве. Для цього розраховується величина вивозу вантажів (?Qвивіз) згідно умови задачі, тобто береться у відсотках від величини відправлення. Показники перевезення вантажів у місцевому сполученні (?Qмісцеве), транзит вантажів (?Qтранзит), увіз вантажів (?Qувіз) розраховується за формулами:

?Qмісцеве=?Qвідправлення-?Qвивіз; (1.3)

?Qтранзит=?Qздача-?Qвивіз; (1.4)

?Qувіз=?Qприйом-?Qтранзит. (1.5)

?Qвивіз=2070*0,45=931,5;

?Qмісцеве=2070;931,5=1138,5;

?Qтранзит=63 400−931,5=62 468,5;

?Qувіз=63 000−62 468,5=531,5

Одержані показники заносимо до табл.1.4.

Таблиця 1.4 — Розподіл перевезень за видами сполучень, тис.т.

Для розрахунку вантажообігу необхідно встановити середню густоту вантажопотоку по дільницям. Густота на дільниці визначається як середньоарифметична величина вантажного потоку на початку і на кінці дільниці.

=(36 080+36110)/2=36 095 тис.т.

=(36 175+36305)/2=36 240 тис.т.

=(26 995+26885)/2=26 940 тис.т.

=(26 950+27020)/2=26 985 тис.т.

Дані середньої густоти вантажного потоку по дільницям і довжини дільниць дозволяють визначити величину вантажообігу (?QL) залізниці:

(1.6)

де — густота перевезень по дільниці, тис. т;

— довжина дільниць, км.

;

;

Результати розрахунків вантажообігу записуються у табл.1.5. До цієї ж таблиці записується середня дальність перевезень і середня вантажонапруженість в цілому по залізниці.

Середня дальність перевезення вантажів розраховується за формулою:

(1.7)

Середня вантажонапруженість визначається за формулою:

(1.8)

де L — експлуатаційна довжина залізниці, км.

Таблиця 1.5-Густота перевезень, вантажообіг, середня дальність і вантажонапруженість

Тема 2 — Планування обсягових показників роботи вантажних вагонів

Задача 2

Визначити загальний пробіг вантажних вагонів на залізниці, умовна схема якої наведена на рисунку 1.1.

Заносимо в таблицю дані згідно варіанта.

Для розрахунків пробігів навантажених вагонів необхідно розробити схему вагонопотоків вантажних вагонів. Для цього необхідно використовувати дані про прийом вантажних вагонів з сусідніх залізниць, навантаження, вивантаження по станціям та ділянкам. При розрахунках прийняти, що навантаження тавивантаження по станціям виконується як в вантажному так і в порожньому напрямках, причому в вантажному напрямку виконується 60% від загального навантаження або вивантаження.

Напрямок А-Б-В вважається вантажним, а напрямок В-Б-А — порожнім.

Приклад схеми вагонопотоків вантажних вагонів наведено на рис. 2.1.

316,8 А Б В 320

здача 317,6 318,6 319,4 320,4 прийом

505 503,8 505,8 504,6 503,6 504,2

прийом здача

Рисунок 2.1. Схема вагонопотоків вантажних вагонів, тис вагонів.

перевезення вагон вантажний локомотив

Здача на дільниці А-Б-В вантажного потоку у вантажному напрямку дорівню (значення вимірюється у тис.ваг.):

А=505+5,4−6,6=503,8

А-Б=503,8+10−8=505,8

Б=505,8+4,2−5,4=504,6

Б-В=504,6+9−10=503,6

В=503,6+3-2,4=504,2

Здача на дільниці В-Б-А вантажного потоку у порожньому напрямку дорівню (значення вимірюється у тис.ваг.):

В=320+2-1,6=320,4

В-Б=320,4+5−6=319,4

Б=319,4+2,8−3,6=318,6

Б-А=318,6+4−5=317,6

А=317,6+3,6−4.4=316,8

Робота на дільниці розраховується за формулою:

V= Pприйому + Р відправлення

V = 825 +49 = 874тис. ваг.

Також роботу на дільниці можна розрахувати за формулою: V= Pзд + Р приб.

Спочатку розраховуємо Рпр. = Рпр. ст = Рпр.ст.А + Рпр.ст.В = 505+320=825.

Тепер розраховуємо Рвідпр. = Рвідпр.ст.А + Рвідпр.ст.Б + Рвідпр.ст.В + Рвідпр.ст.А-Б + Рвідпр.ст.Б-А + Рвідпр.ст.Б-В +Рвідпр.ст.В-Б = 9+7+5+10+4+9+5 = 49 тис. ваг.

Розраховуємо Рзд.: = Рзд. ст, А + Рзд.ст.Б = 504,2+316,8=821тис. ваг.

Розраховуємо: Рприб. = Рприб.ст.А + Рприб.ст.Б + Рприб.ст.В + Рприб.ст.А-Б + Рприб.ст.Б-А + Рприб.ст.Б-В +Рприб.ст.В-Б = 11+9+4+8+5+10+6=53 тис.ваг.

Тепер розраховуємо роботу на дільниці:

V=821+53=874 тис. ваг.

Розрахунки за двома формулами однакові, тобто зроблені вірно.

Середня густота на дільницях:

== 504,8 тис. ваг.

== 318,1 тис. ваг.

== 504,1 тис. ваг.

== 319,9 тис. ваг.

Із рівності вагонопотоків визначаємо прийом порожніх вагонів по ст. «В»: 504,2−320= 184,2 тис. ваг.

Далі будуємо схему вагонопотоків порожніх вагонів.

188,2 184,2

здача, А 186,2 187,2 Б 185,2 183,2 В прийом

=5

(8+5)-(10+4)= -1 (6+10)-(5+9)= 2

Рисунок 2.2. Схема вагонопотоків порожніх вагонів, тис вагонів

Середня густота: «В-Б» = =184,2 тис. ваг.

Середня густота: «Б-А» = =186,7 тис. ваг.

Пробіги вагонів «В-Б» = 80? 184,2 = 14 736

Пробіги вагонів «Б-А» = 145? 186,7 = 27 071,5

Розрахунки пробігів вагонів необхідно виконати у табличному виді (табл. 2.3, 2.4, 2.5).

Таблиця 2.3 — Пробіги вантажних вагонів

Таблиця 2.4 — Пробіги порожніх вагонів

Таблиця 2.5 — Загальні пробіги вантажних вагонів, тис ваг-км

Тема3 — Планування обсягових показників роботи локомотивів

Задача3.1

Визначити загальні тонно-кілометри брутто на залізниці, умовна схема якої наведена на рис. 1.1. Вихідні дані за варіантами наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 — Вантажообіг та пробіги вантажних вагонів за рік

Тонна-кілометри брутто, які складаються з тонна кілометрів нетто та тонна-кілометрів тари, необхідно визначити у табличному виді (табл. 3.2).Тонна-кілометри тари розраховують як добуток відповідних пробігів вагонів на вагу тари вагону, яка в даній задачі дорівнює 23 тонни.

Таблиця 3.2 — Визначення загальних тонна-кілометрів брутто.

Задача 3.2

Визначити лінійний пробіг локомотивів на залізниці.

Таблиця 3.3 — Тонна-кілометри брутто за рік та вагові норми вантажних поїздів (передостання цифра шифру)

Лінійний пробіг локомотивів необхідно визначити у табличному виді (табл. 3.4 та 3.5). При цьому пробіги локомотивів в голові поїзду дорівнюють поїздо-кілометрам, які визначаються діленням тонна-кілометрів брутто на вагову норму вантажного поїзда, а одинокі пробіги локомотивів — як модуль різниці між пробігами в голові поїзду у вантажному та порожньому напрямках.

Таблиця 3.4 — Визначення пробігу вантажних поїздів на залізниці за рік.

Пробіг локомотива = Тонна-км брутто/Вагову норму поїзда

Пробіг локомотива в гол.(А-Б) = 26 500/3040?106=872 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол.(Б-А) = 18 320/2070?106=885 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол.(Б-В) = 28 150/2990?106=942 000 тис. поїздо-км.

Пробіг локомотива в гол.(В-Б) = 17 080/2090?106=817 000 тис. поїздо-км.

Далі розраховуємо одинокий пробіг локомотивів як модуль різниці між пробігами в голові поїзда у вантажному і порожньому напрямку.

Одинокий пробіг = ¦Пробіг вант. — Пробіг порожн.¦

Одинокий пробіг (А-Б) =872000;885 000=13000 тис. лок.-км

Одинокий пробіг (Б-В) =942 000;817000=125 000 тис. лок.-км

Лінійний пробіг визначається сумою пробігу локомотивів в голові поїзду та одинокого пробігу локомотива.

Лінійний пробіг локом. (А-Б) = 1 757 000+13000=1 770 000 тис. лок.-км.

Лінійний пробіг локом. (Б-В) =1 759 000+125000=1 884 000 тис. лок.-км.

Таблиця 3.5 — Визначення лінійного пробігу локомотивів за рік

Задача 3.3

Визначити розміри руху поїздів на залізниці за добу. Вихідні дані за варіантами у таблиці 3.6

Таблиця 3.6 — Пробіги вантажних поїздів за рік на залізниці (остання цифра шифру)

Розміри руху поїздів визначаються окремо по дільницях та напрямках діленням добових пробігів поїздів на довжину ділянки. Розрахунки наведено у таблиці 3.7

Таблиця 3.7 — Середні розміри руху поїздів

Пробіг поїздів за добу дорівнює частці пробігу за рік до кількості днів у році (365днів) :

А-Б=(775/365)*103=2123п/км Б-А=(1000/365)*103=2739п/км Б-В=(690/365)*103=1890 п/км В-Б=(790/365)*103=2164п/км Кількість поїздів за добу дорівнює частці пробігу за добу на довжину ділянки:

А-Б=2132/90=24

Б-А=2739/90=30

Б-В=1890/85=22

В-Б=2164/85=25

Тема 4 Розрахунок парків локомотивів і вагонів Задача 4.1

Визначити експлуатаційний парк локомотивів.

Таблиця 4.1

Експлуатаційний парк локомотивів визначається діленням загальної суми локомотиво-годин на 24.

Загальна сума локомотиво-годин складається з локомотиво-годин на дільниці, простоїв: на станціях основного, оборотного депо та пунктах зміни бригад.

Локомотиво-години на дільницях визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.

Локомотиво-години простоїв визначаються множенням відповідних норм простоїв на кількість поїздів і станцій.

tпрост=(4,3?1?1)+(2,6?2?2)+(1,4?1?1)=16.1

?МНпрост.(1)=16.1? 45=724,5 год

?МНпрост.(2)=16,1? 38=611,8 год

Локомотиво-години в русі на дільниці визначаються діленням довжини дільниці на швидкість поїздів.

Лок-год (1)=390/48=8,125 км/км.год

Лок-год (2)=275/48=5,7 км/км.год Заг. лок-год =?МН=724,5+611,8+8,125+5,7=1350,125год.

Експл. парк=1350,125/24=56 локомотиви

Задача 4.2

Визначити робочий парк вагонів.

Таблиця 4.2

Робочий парк вагонів визначається, виходячи з середньодобового пробігу вагонів та загального пробігу вагонів.

Загальний пробіг вагонів визначається як сума вантажного та порожнього пробігу вагонів.

Вантажний пробіг вагонів визначається, виходячи з вантажного рейсу вагонів та роботи за рік.

Sван=425*6400=2 720 000млн.ваг.км.

Порожній пробіг вагонів розраховується, виходячи з коефіцієнту порожнього пробігу вагонів.

Порожній пробіг = 2 720 000*0,42=795 600 тис. ваг-км

Вантажний пробіг = 6000*390=1 142 400 тис. ваг-км Загальний пробіг =795 600+1142400=1 938 000 тис. ваг-км за рік Робочий парк =193 800/315=6152 вагонів.