Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування громадянського суспільства в Україні посилило зацікавлення широкого загалу українства, перш за все науковців, вітчизняною історією. Глибоке та критичне осмислення подій минулого, увага до народних традицій і культурних надбань, вивчення досвіду господарської діяльності та аналіз результатів політично-державницьких прагнень українців, особливо в період національного відродження другої половини ХІХ — початку ХХ ст., усвідомлюються нині як консолідуючі фактори суспільства. При цьому пріоритетного значення набуває звернення до творчої спадщини знакових постатей української історії, повернення із забуття правди про сподвижників національної ідеї, адже людський вимір є тим критерієм, який визначає духовність, потяг до історичної правди.

Серед постатей, що віддано працювали на теренах українського національного відродження Східної Галичини, а згодом замовчувалися або несправедливо не визнавалися владою, виділяється Євген Олесницький. Дослідження його діяльності має чималу наукову цінність, пізнавально-виховне і практичне значення для нинішнього й наступних поколінь. Тому актуальність дисертаційної теми продиктована необхідністю створення цілісної наукової біографії політика. Навіть при загальному ознайомленні з багатогранною і різнобічною діяльністю Є.Олесницького вражає широкий спектр його інтересів. Він користувався незаперечним визнанням і авторитетом у культурно-просвітницьких, кооперативних, економічних та громадсько-політичних товариствах краю, успішно виконував свою суспільну місію як депутат Галицького сейму й австрійського парламенту.

Для теперішніх українських правників велике значення має вивчення професійної праці Є.Олесницького як адвоката. Кооперативна діяльність, нагромаджений ним досвід захисту економічних прав селян, організаторські здібності як керівника та члена багатьох галицьких господарських товариств і установ слугуватимуть прикладом для сучасних економістів. Крім того, може послужити взірцем для українського депутатського корпусу плідна робота Є.Олесницького у вищих законодавчих органах влади краю і держави. Донині зберігають актуальність його наукові розвідки з юриспруденції, культури, економіки, політики. Цінним для сьогодення українського державотворення є досвід громадської діяльності Є.Олесницького.

Однак різнобічна праця визначного українського громадсько-політичного діяча на сьогодні ще не вивчена. Це зумовлює потребу в ґрунтовному і цілісному дослідженні, неупередженому та об'єктивному висвітленні даної проблеми. Залучення в науковий обіг значного комплексу нових архівних джерел, які раніше були недоступними, підсилює актуальність пропонованого дослідження. Таким чином, аналіз впливу багатогранної й плідної діяльності Є.Олесницького на процеси творення української державності, національне самоусвідомлення широких мас українського суспільства та осмислення його місця в історії України є одним із важливих завдань сучасної української історичної науки.

Мета наукової роботи — реконструкція життєвого і творчого шляху Є.Олесницького; комплексне й об'єктивне висвітлення його багатогранної діяльності; з’ясування ролі у піднесенні господарського і культурно-просвітницького рівня життя краю, у пробудженні національної свідомості галицьких українців, захисті їх національних інтересів; розкриття важливих аспектів теоретичної спадщини; з’ясування значення його постаті у вітчизняній історії.

Для досягнення мети авторка поставила завдання дослідити такі аспекти біографії Є.Олесницького:

• — стан історіографічної розробки теми та її джерельне забезпечення;
• — основні чинники формування світогляду й активної громадської позиції;
• — процес професійного зростання;
• — особливості діяльності як організатора суспільно-політичного життя;
• — зміст і результати роботи у товариствах «Просвіта», «Сільський господар», кооперативних інституціях;
• — політичні переконання та участь у передвиборчих кампаніях краю;
• — основні напрямки і результати діяльності як депутата Галицького сейму, австрійського парламенту, члена Української національно-демократичної партії (УНДП) та Загальної Української Ради;
• — участь у боротьбі за демократизацію виборчої системи.

Об'єкт дослідження — місце і роль Є.Олесницького в національно-політичному й економічному житті Східної Галичини на зламі ХIХ-ХХ ст.

Предмет вивчення — основні напрямки і зміст громадсько-політичної, господарської та парламентської діяльності Є.Олесницького, його вплив на економічні, культурні й політичні процеси кінця ХІХ — початку ХХ ст. на тлі національно-державницьких прагнень українців Східної Галичини.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1860−1917 рр. — період життя та діяльності Є.Олесницького. Цілісний хронологічний підхід дає змогу повніше з’ясувати і визначити його внесок у суспільний та політичний розвиток Східної Галичини, окреслити місце в національній історії.

Методологічні засади роботи — принципи об'єктивності, історизму, системності, всебічності, які ґрунтуються на пріоритеті документів.

Дослідження зумовило використання таких методів: аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, систематизація, логічний, проблемно-хронологічний, порівняльний, ретроспективний, біографічний.

Наукова новизна дисертації полягає у комплексному аналізі громадської й парламентської діяльності Є.Олесницького, створенні його цілісної політичної біографії. У процесі підготовки роботи дисертантці вдалося виявити і ввести у науковий обіг значну частину неопублікованих матеріалів, раніше недоступних і невідомих або маловідомих першоджерел. Це дало змогу об'єктивно висвітлити основні етапи життя, різнобічної суспільно-політичної діяльності Є.Олесницького, ґрунтовно розкрити його внесок в економічну розбудову краю, з’ясувати роль у піднесенні національної свідомості українського народу.

Практичне значення дисертації визначається тим, що зібраний фактологічний матеріал, теоретичні положення, основні ідеї, висновки можуть бути використані при написанні праць з історії України, історіографічних і краєзнавчих видань, посібників, спеціальних статей, у практичній викладацькій та краєзнавчій роботі, впровадженні у вузівські навчальні дисципліни «Історія України», «Економічна історія України», «Історичне краєзнавство», при побудові експозицій у краєзнавчих музеях.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження — складова частина комплексної наукової теми «Україна в контексті всесвітньої історії» кафедри нової і новітньої історії та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 4 від 24 грудня 1998 р.).

Апробація основних положень дисертаційного дослідження відбулася на таких конференціях: 1. Всеукраїнська науково-теоретична конференція «Суспільство, історія, методологія дослідження, практика» (Тернопіль, 2004); 2. Міжнародна науково-практична конференція «Гуманізм і освіта» (Вінниця, 2004); 3. ХІІ щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні, політичні та етнонаціональні чинники буття народу в системі українознавства» (Київ, 2004); 4. Третя наукова краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини» (Львів, 2004); 5. 58-ма конференція молодих вчених «Каразінські читання», присвячена 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (Харків, 2005); 6. Всеукраїнська наукова конференція «Українська історична біографістика: забуте і невідоме» (Тернопіль, 2005); 7. П’ята Буковинська Міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 130-річчю заснування Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича (Чернівці, 2005); 8. Наукова конференція «Тернопіль: час, події, люди». До 465-річчя від першої писемної згадки (Тернопіль, 2005); 9. Четверта наукова краєзнавча конференція «Історичні пам’ятки Галичини». До 150-річчя від дня народження Івана Франка (Львів, 2006).

Результати дослідження обговорено також на щорічних звітних наукових конференціях викладачів, аспірантів та студентів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (кафедра нової і новітньої історії та методики її викладання).

Основні положення роботи викладено у монографії «Євген Олесницький: сторінки життєпису. Історико-біографічний нарис» (2005) та 11 статтях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури (638 позицій). Обсяг основного тексту дисертації - 198 сторінок.