Пожежовибухонебезпека конкретних речовин, які знаходяться на ВАТ, , Близнюківський КХП''

На елеваторі знаходяться такі вибухо та пожежонебезпечні матеріали:

• — зерно — твердий горючий матеріал, який при температурі > 350 °C починає тліти, температура якого сягає за 700 °C. Пов’язано це з тим, що при тривалому зберіганні вологого зерна в глибині його маси відбувається процес самонагрівання та акумуляції тепла (окислювально-відновлювальніреакції);
• — зерновий пил вибухота пожежонебезпечний, легко займається, але потребує великого джерела тепла з високою температурою. Поряд з традиційними джерелами високої температури до виникнення вогню призводять й розряди статичної електрики. Нижня межа вибухонебезпечної концентрації зернового пилу становить від 40 до 90 г/м³.

В зв’язку з тим, що в процесі обробки утворюється велика кількість зернового пилу, відбувається зміна пожежовибухонебезпеки властивостей матеріалів. Так з твердих горючих речовин здатних до самозаймання і горіння виникають продукти які в свою чергу утворюють дисперсне середовище, котре у в звішеному стані вибухонебезпечне.

Під час зберігання і сушки зернових культур виникає можливість загоряння від мікробіологічного і теплового самозаймання. Мікробіологічне самозаймання характерне для органічних, дисперсних та волокнистих матеріалів, в середині якого можлива життєдіяльність мікроорганізму. Таким мікроорганізмом є бактерії або гриби які під час респірації виділяють тепло. Підвищення температури в об'ємі сприяє прискоренню езотермічних реакцій і виникненню вторинного процесу самонагрівання матеріалів які закінчуються самозайманням.

Мікроорганізми які мають можливість визвати утворення горючих з'єднань, які в свою чергу окислюються киснем повітря з виділенням великої кількості тепла. Таким чином генерація тепла в об'ємі викликається спочатку мікробіологічним, а потім хімічним імпульсом.

З практики зберігання зернових матеріалів знаємо, що особливо схильні до самозаймання матеріали які мають вологість від 40 до 60%.

Волога та тепло сприяє збільшенню мікроорганізмів. Оптимальними умовами існування мікроорганізмів є велика кількість тепла і утримання вологи в матеріалі.

Самозаймання відбувається в період від 10 до 35 діб з моменту початку процесу, а небезпека самозаймання на протязі декількох місяців. Самозаймання речовин та матеріалів при підігріванні зв’язано з хімічним процесом розкладу. Горючі продукти розкладу як правило збільшують загальну швидкість окислення речовин які розкладаються. Суть теплового самозаймання в тому, що під час деяких критичних умов, швидкість тепловиділення за рахунок екзотермічної реакції більше швидкості тепловідводу, що супроводжується самостійним тепловиділенням температури реагуючих сумішей до самозаймання.

Як правило, теплове самозаймання відбувається в нерухомій тарі матеріалу, в об'ємі якого протікає езотермічна реакція при локальному або об'ємному джерелі нагрівання.

Джерело зовнішнього нагріву може знаходитись як в середині так і на зовні об'єму матеріалу.

Це може бути підігріта поверхня матеріалу, потік нагрітого повітря, прямі сонячні промені. Факторами які збільшують процес підігріву служать пористість матеріалу та приток кисню із зовнішнього середовища в область дисперсного слою. Окрім того теплове самозаймання може бути визвано тлінням, яке виникає при більш низькій температурі. Проміжним продуктом розпаду органічних матеріалів є вугілля, яке здатне окислюватися при кімнатній температурі.

Ці властивості пояснюють можливість самозаймання матеріалу і після закінчення дії одного із збуджувачів процесу.

Оскільки зерновий пил окрім пожежонебезпечних властивостей, які належать зерну, ще мають і вибухонебезпечні властивості необхідно розглянути основні показники, які характеризують вибухонебезпеку пилу. Основними показниками є група горючості, температура спалаху, температура самозаймання, нижня концентраційна межа поширення полум’я, температура самонагрівання, температура тління, умови теплового самозаймання, мінімальна енергія запалення, здатність вибухати і горіти при взаємодії з киснем повітря, мінімально вибухонебезпечне утримання кисню, мінімальна флегматизуюча концентрація флегматизатора, мінімальний тиск вибуху, швидкість росту тиску при вибуху.

Зерновий пил легкогорючий матеріал, який в підвищеному стані вибухонебезпечний.

Нижня межа вибуху пилу зернових елеваторів залежить від місця їх накопичення в системі. Характеристика окремих властивостей пожежовибухонебезпеки пилу приведена в таблиці 2.

Таблиця 2. — Показники небезпечності пилу:

Дивлячись на дані, зазначені в таблиці, можна зробити висновок, що найбільш небезпечним є пил з пшениці. Пил цих речовин відноситься до першого класу найбільш вибухобезпечних, з нижньою концентраційною межею спалаху до 16 г/м³.

Пил вибухає при наступних умовах:

• — якщо в повітрі виробничих приміщень концентрація пилу не менше нижньої межі вибуху;
• — при наявності джерела запалення з температурою не нижчою температури самостійного спалахування;
• — при наявності достатньої кількості кисню повітря.

Для проведення дезінфекції зерна та силосів використовують такі легкозаймисті рідини, як сірковуглець, дихлоретан, суміш дихлоретана хлорпікрином та концентратом зеленого масла.

Однією з найбільш пожежонебезпечних рідин є сірковуглець CS2. Сірковуглець — легкозаймиста рідина з температурою спалаху -43 0С, температурою самозаймання 90 0С та нижньою концентраційною межею спалаху 1−50%.

При змішуванні парів сірковуглецю с зерновим пилом в підвішеному стані утворюється вибухонебезпечна суміш, при підігріві якої до 100 0С відбувається вибух. Оскільки сірковуглець дуже токсичний і небезпечний в пожежному відношенні, то його можливо використовувати тільки для дезінсекції зерна на відкритому просторі бід брезентом. При цьому забороняється проїзд транспорту та прохід людей ближче 30 м.

В якості рідини для дезінфекції на об'єкті використовується дихлоретан C2H4Cl2, який має наступні параметри: температура спалаху 90С, температура само спалаху 4130С, нижня концентраційна межа спалаху 6,2−16%, температурна межа спалаху 8−310С.