Висновки. 
Споживач у маркетингу

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання актуальної наукової проблеми забезпечення ефективності маркетингу в економічних системах гуманістичної взаємодії зі споживачами. На основі дослідження передумов, закономірностей й особливостей розвитку систем споживання та маркетингу сформулювано висновки й розроблено рекомендації теоретичного та практичного значення, зокрема:

• 1. Внаслідок нових можливостей отримання доходів та інших економічних ефектів від діяльності традиційно забезпечуючих структур, а також зростання необхідності та складності міжфункціональної координації в нових умовах господарювання, інтенсивного розвитку набули управлінські проекції спеціалізованих сфер діяльності: фінансовий менеджмент, логістика, управлінський облік, маркетинг, аудит і т.д. Вони створюють більш прогресивну й результативну міжфункціональну інтеграцію в системах управління підприємствами завдяки реалізації можливостей комерціалізації результатів кожного функціонально-компетентнісного блоку діяльності, а також використання сучасних систем маркетингу, ринкової взаємодії, повномасштабної цільової ідентифікації специфічних груп споживачів в економіці.
• 2. Ефективність маркетингу виявляється в опосередкуванні i зменшенні кількості зв’язків координації між підрозділами різної спеціалізації, запровадженні найкращої практики та інноваційних рішень у бізнес-систему підприємства, одержанні всієї сукупності економічних ефектів від реалізації узгоджених між собою можливостей, зменшенні ризиків розвитку за умов зростаючої невизначеності ринкового середовища. Залежно від визначеності мети перетворень в економічному середовищі, практики споживання людей, можливостей всіх ланок мереж створення цінності для споживачів, гармонійності взаємодії між ними, маркетингові рішення виявлені, більш чи менш складними, функціонально однорідними, однозначними й ефективними за системними наслідками.
• 3. У формуванні сучасного й чіткого розуміння споживача в маркетингу, оптимізації наслідків взаємодії в ринковій економіці відокремлюється дві групи проблем: складність результативної небагатоваріантної ідентифікації суб'єкта споживання, а також забезпечення точності прогнозування параметрів і наслідків його діяльності. В економічній науці людина є діалектичною єдністю проекцій-ролей суб'єкта соціально-економічної дії, пов’язанної зі споживанням та його забезпеченням. Доведено можливості й запропоновано варіанти систематизації специфічних форм взаємодії людини зі світом, а також її внутрішніх підсистем в межах єдиної концепції споживача.
• 4. Взаємодії та об'єктивні закономірності розвитку систем визначено як базис подолання основних протиріч і розв’язання ключових парадоксів у поясненнях та оптимізації параметрів соціально-економічного прогресу. Дискретні моделі організаційного структурування маркетингової роботи з ринками, представленого статичними сегментами, потребують фінансування достатньо незалежних цілісних виробничо-комерційних комплексів забезпечення конкурентних переваг й задоволення попиту, внаслідок чого втрачають актуальність, стають неприбутковими. Недостатня стабільність обмінів, зростання конкуренції та здорожчення інструментів залучення покупців суттєво впливають на економічну ефективність роботи. Доведено, що продуктивність системних закономірностей у вивченні і прогнозуванні тенденцій споживання за різних умов економічного розвитку, в тому числі кризових; домінування економічно раціональних і нераціональних критеріїв прийняття рішень про купівлю тощо.
• 5. В роботі показано, що подолання актуальних методологічних обмежень потребує прийняття наукою об'єктивної мінливості життєдіяльності, розробок щодо розвитку повномасштабного системного моделювання та аналізу складних взаємодій у споживанні, а також відповідного перегляду елементів предметного поля маркетингу. Результати дослідження засвідчують ефективність систематизації, що супроводжується виходом на первинні категорії (матерія, час, простір, інформація тощо). Доведено, що тільки поєднавши в єдиній системі впливи різноспрямованих сил з урахуванням їх потужності й розмірності можливо надати оцінки стабільності або мінливості поведінки, її усталеності в русі до цільових орієнтирів чи відповідно визначених векторів.
• 6. Аналіз параметрів і тенденцій розвитку вітчизняної молокопереробної промисловості з використанням корегуючих методичних інструментів та в контексті об'єктивних закономірностей розвитку систем, виявив, що виробники в основному залишаються за межами перспективних напрямків світового прогресу виробничо-комерційних систем. Екстенсивне використання виробничого потенціалу, локалізація діяльності в мережах створення споживчої цінності, що призвела до занепаду сировинної бази, відмова від маркетингу на рівні товарних категорій і форматів взаємодії суб'єктів ринкового процесу, невиправдані інвестиції в технології підприємств, що не мають перспектив у конкурентній боротьбі, ставка на ефекти, пов’язані з недосконалістю конкуренції та доступністю преференцій тощо, не дозволяють вітчизняним операторам ринку скористатися резервами зростання споживання молокопродуктів на світовому і національному ринках.
• 7. Результати теоретичних та емпіричних досліджень, рекомендації щодо вдосконалення діяльності та оптимізації розвитку вітчизняних молокопереробних підприємств за їх системного запровадження створюють нові стратегічні альтернативи, забезпечують комплексне вирішення актуальних економічних проблем, підвищують рівень організації взаємодій зі споживачами та партнерами.