Здоров'я як індивідуальна та суспільна цінність

Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. Це досягається шляхом розвитку валеологічної освіти, повноцінного медичного обслуговування, оптимізації режиму життя дітей, навчально-виховного процесу, створення екологічно сприятливого життєвого простору, використання засобів фізичного виховання та фізкультурно-оздоровчої роботи.

Фізичне виховання як невід'ємна складова освітнього процесу в навчальних закладах забезпечує можливість набуття кожною дитиною необхідних науково обґрунтованих знань про здоров’я і засоби його зміцнення, про шляхи і методи протидії хворобам.

У період перебудови освіти в Україні фізичне виховання дітей є важливим напрямком у роботі педагогів дошкільних навчальних закладів. Основним його завданням є реалізація мети суспільства щодо формування всебічно розвиненої особистості.

Основою характеристики особистості є такі ознаки:

• · гармонійний розвиток (досягнення оптимального рівня інтелектуального, фізичного, морально-емоційного, трудового і художньо-естетичного розвитку в їхньому взаємозв'язку);
• · соціальна активність (світогляд людини, її ставлення до суспільства, природи, до себе);
• · готовність до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини (обсяг і рівень знань, умінь і навичок, функціональна та фізична готовність до праці й військової справи).

Рухи як засіб фізичного виховання, за твердженням вчених Е. Вільчковського, Т. Дмитренко, Г. Шалигіної та інших, є біологічною потребою організму дитини від народження до 18−22 років, природною необхідністю у розвитку організму: дихальної, серцево-судинної, нервової систем, опорно-рухового апарату та ін.

Розвиток органів і систем всього організму дає дітям можливість фізично підготуватися до якісного життя, професійної діяльності та захисту Батьківщини. Без рухів і рухової діяльності неможливе їхнє (дітей) повноцінне життя, нормальний фізичний розвиток. Тільки в період оволодіння різноманітними рухами вдосконалюються психомоторні та вегетативні функції, поліпшується якість рухової діяльності, розвиваються фізичні можливості малюків.

Здоров’я дітей Ї найцінніше надбання кожного цивілізованого суспільства, що створює фізичну, інтелектуальну, духовну і соціальну основу держави.

Існує близько двохсот різних понять про здоров’я. Однак педагогу в роботі з дітьми бажано керуватися науково-енциклопедичними поняттями і відомостями про здоров’я.

Фізичне здоров’я дитини — це такий стан її організму, коли показники основних фізіологічних систем перебувають у межах норми й адекватно змінюються в процесі її взаємодії з навколишнім середовищем, гармонійна взаємодія всіх органів і систем, їхня динамічна врівноваженість із навколишнім світом.

Показниками фізичного здоров’я є:

• o нормальний і високий морфолого-фізіологічний рівень дітей (нормальне функціонування всіх органів і систем організму, їхні зріст і розвиток), що виявляється та підтверджується віковими антропометричними і біометричними показниками (ростом, вагою, обсягом грудної клітки, роботою серця, диханням, опорно-руховим апаратом, поставою, станом шкіри, гостротою зору, слуху, нюху, смаку);
• o відсутність хвороб або їх мінімальна тривалість, великий інтервал між хворобами (2−3 дні на рік).

Психічне здоров’я Ї це внутрішньо системна основа соціальної поведінки, яка відображає стан мозку, коли його вищі відділи забезпечують активну інтелектуальну, емоційну і свідомо вольову взаємодію з навколишнім середовищем.

Основними показниками психічного здоров’я дітей є достатній або високий рівень розвитку психічних процесів: уважність, активність, цупкість і обсяг пам’яті; наявність якостей розуму, розвинуте мовлення, доброзичливість, радість.

Психічно здоровим дітям притаманна творчість у конкретній сфері, повага до себе й інших людей, демократичність у взаємовідносинах, відмова від лицемірства і маніпулювання людьми.

Духовне здоров’я дитини Ї це його усвідомлення взаємозв'язку «Я» — частина природи і суспільства, прояв морально-вольових рис характеру в справах, спрямованих на творіння, віра у вищі духовні цінності (Бога, добро, любов, здоров’я), відповідальність перед іншими, безкорисливість.

Показниками духовного здоров’я дітей є радісне світосприймання, чистота помислів і спонукань, культура мовлення, поведінки, культура здоров’я; наявність морально-етичних якостей.

Соціальне здоров’я визначає здатність дитини контактувати з людьми, однолітками в різних життєвих ситуаціях.

Показниками соціально здорових дітей є достатнє й урівноважене спілкування з рідними, з однолітками, молодшими дітьми та іншими людьми старшими за віком і за соціальним статусом. Швидка адаптація до фізичного і суспільного середовища, спрямованість на суспільно корисну справу, культура споживання, альтруїзм.

Осмислення понять, пов’язаних зі здоров’ям дітей, дає можливість визначити важливість умов життя в дошкільному навчальному закладі та родині. Формування, збереження, зміцнення, відновлення здоров’я дітей здійснюється за допомогою різних як сучасних, так і давніх технологій. Їх використання вимагає від педагога:

• · точних знань про вплив оздоровчих технологій як на організм дитини в цілому, так і на конкретні органи зокрема;обліку загального стану здоров’я кожного вихованця, його психофізіологічних особливостей у процесі навчання;
• · почуття міри («Не нашкодь!»);
• · використання лише тих технологій, що відповідають віковим особливостям дітей;
• · використання оздоровчих засобів у системі фізичного виховання дітей.

Численними дослідженнями вчених (О. Аксьонової, Є. Аркіна, Є. Вавілової, Е. Вайнруба, Т. Глушанок, Л. Волкова, Л. Гримака, Н. Денисенко, Ю. Змановського, В. Сухарєва та ін.) встановлено беззаперечний вплив рухів на здоров’я дитини. Активна рухова діяльність сприяє активізації всіх головних функцій організму: дихальної, серцево-судинної, нервової тощо. М’язова діяльність забезпечує обмін речовин в організмі, а розвиток опорно-рухового апарату, поліпшує координацію рухів, формування правильної постави. Кістки малюків міцніють і швидко ростуть у довжину та ширину. Міцнішають зв’язки. Мускулатура тулуба, спини, живота, рук, ніг утворює міцний м’язовий корсет, який забезпечує дитині гарну поставу.

Різноманітні рухи позитивно впливають на формування та удосконалення всіх органів і систем. Враховуючи те, що органи та фізіологічні системи дошкільнят ще не такі досконалі та морфолого-фізіологічно зрілі, як у дорослих, і мають певні анатомо-фізіологічні особливості, можна стверджувати, що для дитячого організму рухи і рухова діяльність Ї основа успішного розвитку.

Турбота про особисте тіло була завжди притаманна людині. Так, першочергова роль надавалася фізичному розвитку людей у давній Спарті. Діалектична єдність тіла та духу була відображена у висловах, наприклад, давніх: «У здоровому тілі - здоровий дух» .