Зв'язок математики і предметно-практичного навчання

Перед математикою як навчальною дисципліною в школі глухих стоять складні та відповідальні завдання: сформувати в учнів визначені програмою поняття, озброїти міцними обчислювальними та вимірювальними уміннями і навичками, розвинути в них логічне мислення. В основі знань лежать уявлення про величину предметів, їх форму і просторове розміщення, про співвідношення величини і їх взаємозалежність, які учні дістають на основі безпосередніх спостережень об'єктивної дійсності.

Для формування в учнів на початковому етапі навчання уявлень про величину і форму предметі важливою психологічною умовою є порівняння предметів за різними параметрами. Це дає учням можливість глибше проаналізувати об'єкт сприйняття, виділити в кожному з них основні ознаки, дістати чітке уявлення про предмет в цілому. Порівнювати предмети можна не тільки в наочно-образному та наочно-дійовому плані. Порівняння предметів сприяє тому, що процес сприймання стає цілеспрямованішим і глибшим. [17].

Важливим первинними математичним поняттям є, як відомо, поняття про число. Психологічною умовою формування поняття про число є встановлення однозначної відповідності між групами предметів. На практиці глухі діти стикаються з різними ознаками предметів. Однією з них є кількісна ознака. Порівнюючи різні групи об'єктів учні знаходять відповідність між ними або переконуються, що такої відповідності немає.

Як відомо, математичні знання — це система понять, кожне з яких формується за певних умов, поступово розширюються і поглиблюються. Важливою психологічною умовою для поглиблення понять є залучення дітей до різних видів діяльності. Це дає учням можливість переносити відомі їм поняття з однієї ситуації в іншу, розширювати сфери їх застосування, що впливає на розумовий розвиток дітей.

Вивчаючи можливості засвоєння навчального матеріалу учнями певного віку, психологи зробили висновок, що для загального математичного розвитку дітей важливим є не лише індивідуальні здібності учнів, а й організація навчання, а також зміст матеріалу, що вивчається.

Школа для глухих добилася значних успіхів в навчанні учнів математики. Практичні роботи, різні види самостійних вправ — найефективніші форми організації діяльності учнів на уроці.

Предметно-практичне навчання дає можливість запровадить названі форми роботи вже в молодших класах. Працюючи над аплікацією, учні знайомляться із поняттями коло, квадрат, прямокутник. Вони навчаються розрізняти ці предмети як за формою, так і за величиною. Учні виконують такі вказівки: візьміть великий квадрат, роздайте маленькі квадрати, обведіть коло, обведіть прямокутник. Виготовляючи з пластиліну певні об'єкти, учні ознайомлюються з поняттям «куля», навчаються ліпити кілі різні за величиною.

Завдяки порівнянню предметів за різними параметрами учні свідомо засвоюють математичні поняття і міцно їх запам’ятовують. 18].

Із спеціальної психології відомо, що глухі учні, порівнюючи предмети, швидше помічають відмінності, ніж схожість. В умовах предметно-практичної діяльності створюються ситуації, коли в учнів виникає потреба зіставляти предмети, оцінювати їх. Так, під час роботи з конструктором порівнюються окремі деталі: великий корпус — маленький корпус, довгі смужки — короткі смужки.

Учитель повинен використовувати кожну таку ситуацію і підводити учнів до певних висновків про величину, вчити формулювати ці висновки, а не тільки виконувати завдання за зразком.

Глухі учні дуже спостережливі. Але мета предметно-практичного навчання не тільки в тому, щоб навчити учнів виконувати адекватні дії відповідно до завдань, а й формувати в них логічні конструкції, розвивати мисленнєві операції, зокрема аналізу, синтезу і порівняння. Навчаючись аналізувати і порівнювати фігури в процесі малювання.

Оперуючи різними предметами учні в умовах предметно-практичної діяльності стикаються з потребою встановлювати відповідність між групами предметів, що є передумовою засвоєння понять про число.

На уроках предметно практичного навчання є всі передумови, щоб ознайомити учнів з математичними поняттями, закріпити обчислювальні та вимірювальні навички. Враховуючи це, варто зміцнювати міжпредметні зв’язки, особливо між математикою і предметно-практичним навчанням.