Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Реалізація вимог до сучасного уроку метаматики

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Раціоналізацію і диференціацію інформаційного наповнення уроку: (науковість змісту, диференціацію змісту (за ступенем складності, глибині, обсягу засвоєння та видами допомоги), його структурування (у змісті передбачені завдання у відповідності з усіма цілями уроку і етапами засвоєння; структурний підставу блоків знань йде з опорою на моделі, схеми, таблиці спільно з учнями на всіх етапах уроку… Читати ще >

Реалізація вимог до сучасного уроку метаматики (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Конструювання сучасної системи вимог до уроку

Шляхи підвищення ефективності навчання шукають педагоги всіх країн світу. Одним із шляхів підвищення ефективності навчання є виконання вимог до уроку.

Отже, які ж вимоги пред’являються до сучасного уроку?!

Потрібно відзначити, що поряд з традиційними вимогами, розглянутими вище, важливість яких ніким не спростовується, з’являються і нові вимоги до уроку. Ці вимоги реалізують досягнення сучасної дидактики, психології, педагогіки, та з’являються в результаті якісної зміни освіти на сучасному етапі.

На зміну навчально-дисциплінарної моделі освіти приходить особистісно-орієнтована модель, яка розглядає учнів як повноправних партнерів в умовах співпраці, характеризується посиленням уваги до учня, до його саморозвитку і самопізнання, спрямованість учня до навколишнього світу і до себе, до виховання вміння шукати і знаходити своє місце в житті.

У сучасному суспільстві актуальною є проблема гуманізації та гуманітаризації освіти. Слово «гуманізм» походить від латинського «humanus» — людяний. Гуманізація освіти передбачається «олюднення» знань, тобто таку організацію навчального процесу, при якому знання мали б для учня особистісний зміст. Важливими умовами гуманізації освіти є посилення мотивації та диференціації навчання. Слово «гуманітарний» походить від латинського «humanitas», що означає духовна культура. Сенс гуманітаризації освіти полягає в залученні учня до духовної культури, творчої діяльності, методології відкриття нового.

В результаті навчання, що знаходиться в прямій залежності від освіти, реалізує ідеї особистісно-орієнтованого підходу в освіті виникненням різних особистісно-орієнтованих технологій навчання. Це, наприклад такі технології, як:

  • * адаптивна система навчання,
  • * технологія диференційованого навчання,
  • * технологія модульного навчання,
  • * інформаційні технології навчання (комп'ютерні технології),
  • * технологія повного засвоєння знань,
  • * технологія колективного способу навчання,
  • * технологія інтегрованого уроку.

Це далеко не весь перелік існуючих на сьогоднішній день педагогічних технологій.

Взагалі, педагогічна технологія — це сукупність засобів і методів відтворення теоретично обгрунтованих процесів навчання і виховання, що дозволяють успішно реалізовувати поставлені освітні цілі.

Або більш конкретно:

Педагогічна технологія — це напрям, який ставить за мету підвищити ефективність освітнього процесу, гарантувати досягнення учнями запланованих результатів навчання.

Технологію навчання розуміють як побудову системи цілей (від загальних до конкретних) для досягнення певного результату розвитку учня з високою варіативністю використання методів, прийомів, засобів і форм організації навчання.

Отже, аналізуючи традиційні вимоги до уроку, з огляду на ключові напрямки розвитку освіти, спробуємо сформулювати сучасну систему вимог до сучасного уроку.

Кожен урок спрямований на досягнення триєдиної мети: навчити, виховати, розвинути. З урахуванням цього конкретизуємо всілякі вимоги до уроку в три групи: освітні вимоги, виховні та розвиваючі вимоги.

Навчальні вимоги передбачають:

  • 1. Цілеспрямованість уроку.
  • 2. Раціоналізацію і диференціацію інформаційного наповнення уроку: (науковість змісту, диференціацію змісту (за ступенем складності, глибині, обсягу засвоєння та видами допомоги), його структурування (у змісті передбачені завдання у відповідності з усіма цілями уроку і етапами засвоєння; структурний підставу блоків знань йде з опорою на моделі, схеми, таблиці спільно з учнями на всіх етапах уроку)).
  • 3. Обгрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, що розвиває особистість (вибрані методи відповідають цілям уроку, оптимально співвідносяться зі змістом уроку (широкий арсенал, оптимальне поєднання), орієнтуються на самостійність і активність учнів в процесі навчання, часткову передачу функції організації та управління від вчителя учням, співтворчість учнів і викладача (діяльнісний підхід до навчання)).
  • 4. Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів (використання таких форм організації навчальної діяльності учнів, які забезпечують співпрацю, спільну діяльність учнів).
  • 5. Варіативний підхід до формування структури уроку (використання сучасних технологій навчання, раціональне використання уроків традиційних та нетрадиційних форм, творча основа конструювання структури уроку).

Структура уроку повинна відповідати меті уроку та логіці засвоєння знань (сприйняття, осмислення, запам’ятовування, застосування, узагальнення).

6. Реалізацію на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил, що з них випливають.

В даний час виділяють наступні дидактичні принципи навчання: виховного і розвиваючого навчання; науковості; зв’язку теорії з практикою, опори на життєвий досвід; наочності; доступності; систематичності та послідовності; самостійності та активності учнів в процесі навчання; свідомості і міцності засвоєння знань і умінь; цілеспрямованості і мотивації навчання; індивідуального та диференційованого підходу до навчання учнів.

З дидактичних принципів випливають правила навчання, які підпорядковуються принципом, конкретизують його, визначають характер окремих методичних прийомів, що використовуються викладачем, і ведуть до реалізації даного принципу. Принципи відображають сутність процесу навчання, а правила — його окремі сторони.

Розвивальні вимоги передбачають:

  • 1. Розвиток умінь творчого характеру (формування досвіду творчої діяльності).
  • 2. Розвиток мови, розвиток мислення, розвиток пам’яті, розвиток сенсорної сфери, розвиток рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу та допитливості.
  • 3. Формування і розвиток в учнів системи не тільки спеціальних предметних, але і загальнонавчальних умінь і навичок, які служать основою для реалізації будь-якої діяльності (розвиток умінь навчально-пізнавальної діяльності).
  • 4. Вивчення і облік рівня розвитку та психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».
  • 5. Проведення навчальних занять на «випереджаючому» рівні, стимулювання настання нових якісних змін у розвитку.
  • 6. Розвиток інтелектуальної, вольової, емоційної, мотиваційної сфер особистості.

Виховні вимоги.

«Сорок п’ять хвилин уроку — одне з дивовижних педагогічних явищ, коли різноманітні впливу зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворюють такої величезної сили фактор розвитку дитини, становлення її як особистості. Виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого чинника розвитку особистості взагалі і морального розвитку зокрема «.

Реалізація виховних цілей, виховних вимог уроку — один з найважливіших елементів сучасного навчання. Певною мірою це результат переходу до особистісно-орієнтованої освіти. Адже виховна середа на уроці дозволяє розкрити потенціал людини, допомогти їй реалізувати свої сутнісні принципи.

Урок має здатність впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати повною мірою.

Отже, «урок повинен бути виховуючим» (Ю. Б. Зотов, одна з вимог до уроку).

Під цим мається на увазі.

1. Виявлення і використання на уроці виховних можливостей:

Виховуюче навчання — це таке навчання, в процесі якого організується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відносин учнів до різних явищ навколишнього життя, з якими учень стикається на уроці.

  • 2. Чітка постановка виховних цілей і їх реалізація через систему виховних завдань. Постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу формування базової культури особистості, основними напрямками якої є духовно-етична, екологічна, трудова, інтелектуальна, естетична культура.
  • 3. Організація співробітництва в процесі уроку.

Співпраця — певні взаємовідносини між учасниками спільної діяльності, в якій вони рівноправні, довіряють, допомагають і проявляють терпимість один до одного, оточуючим людям.

Здійснимість виховних вимог на уроці, досягнення виховних цілей визначається, як правило, у процесі спостереження за рівнем гуманістичних відносин, які складаються між школярами та вчителем.

Взагалі, «виховання починається з моральності». Тому головна мета виховання: розвиток моральної свідомості, морального самосвідомості та моральних мотивів. Очікуваний результат: моральна позицію, етична поведінка учасників педагогічного процесу.

Вище ми сконструювали сучасну систему вимог до сучасного уроку. Ефективна реалізація більшості вимог можлива тільки за допомогою педагогічного спілкування.

Педагогічне спілкування — це професійне спілкування викладача з учнями на уроці і поза ним (в процесі навчання і виховання), що має певні педагогічні функції і спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату, а також на іншого роду психологічну оптимізацію навчальної діяльності і стосунків між педагогом і учнями всередині учнівського колективу.

Поняття спілкування тісно пов’язане з поняттям співпраці. Взагалі, спілкування виникає з потреби співробітництва.

Отже, система вимог до сучасного уроку сконструйована. Подивимося тепер, як реалізуються ці вимоги на уроках математики.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою