Практичне використання педагогічної творчості Сухомлинського з гуманістичного виховання учнів в сучасній школі

Можливості використання ідей гуманізму Сухомлинського в сучасній педагогіці з метою гуманістичного виховання.

В. Сухомлинський — педагогпрактик, який створив унікальну школу, де апробувались його основні ідеї. Він особливо наголошував на значущості морального виховання як основи розвитку повноцінної особистості. У межах морального виховання він розглядав і такі важливі якості особистості, як патріотизм і громадянськість; ядро гуманістичної системи В. Сухомлинського — принцип індивідуального підходу, який є основою педагогіки з моменту її зародження й наявний майже в усіх працях педагогів минулого. І тільки В. Сухомлинський зробив цей принцип головним складником виховного процесу [14; 15].

Виховний процес, як зазначав педагог, повинен базуватися на органічному поєднанні різноманітних форм, методів і засобів впливу на дитину. Так, будучи сам людиною праці, В. О. Сухомлинський дбав про те, щоб його вихованці були не пасивними спостерігачами чиєїсь праці чи її споживачами, а самі постійно створювали і примножували багатство свого народу. Це педагогічне кредо базувалось на глибокій переконаності в тому, що чим більше зробить підліток, чим більше фізичних і духовних сил вкладе він у те, щоб рідна земля стала багатшою, тим чутливішим стане патріотичне бачення світу [23; 471].

Одночасно В. О. Сухомлинський виступав за органічне поєднання дії мозку, рук і душі. У моральному вихованні, як зазначав він, має вирішальне значення не те, скільки дерев посадила особистість, а чим стало для неї хоч би єдине деревце, як воно ввійшло в її серце [23; 524].

За таких умов і суть виховання, на його думку, перш за все, повинна полягати в тому, щоб виробити, відточити в людині здатність бути вихованою. Цей внутрішній стан людини характеризується чуйністю душі, чуйністю серця вихованця до найтонших відтінків слова вихователя, до його поглядів і жестів, до посмішки, до замріяності та мовчання [21; 75].

Одним з найвидатніших педагогічних досягнень В. О. Сухомлинського слід вважати, на мій погляд, використання ним принципу олюднення, завдяки чому будь-яка нейтральна сама по собі річ перетворювалася в дійовий чинник виховання дітей. Будь-яка пора року, схід чи захід сонця, зоряне небо і краплинка роси, поле, ліс, джерело — усе це в «школі під блакитним небом» завдяки поетичному образу, казці, малюнку, музиці, грі (величезне значення яких у вихованні постійно підкреслював Василь Олександрович) ставало для дітей джерелом натхнення і серйозних роздумів, пробуджувало в них моральні й естетичні почуття, збагачувало їхній духовний світ, вчило їх відчувати і любити красу рідної природи. «Не можна відгороджувати дітей від навколишнього світу кам’яною стіною, — писав він. — Не можна позбавляти учня радощів духовного життя. Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона — засушена квітка» [5; 52].

Василь Олександрович просто не міг не звернути увагу на комплекс умінь учителя, важливий для виконання соціально-педагогічних функцій: виховувати учня відданим інтересам Батьківщини; захищати інтереси кожної дитини, якщо цього потребують обставини; надавати допомогу батькам учнів у педагогічній освіті й у вирішенні окремих життєво важливих проблем; просвіщати мешканців мікрорайону; виховувати у школярів готовність до виробничо-творчої діяльності тощо. Показовими в цьому відношенні можуть бути багато праць В. Сухомлинського, і зокрема, «Народження громадянина». У ній він концентрує увагу вчителів на уміннях формувати в учнів переконання громадянина, створюючи умови для пробудження в них власної духовної енергії, для єдності праці й думки тощо [15; 223].

А.С. Макаренко вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов’язаний із її здатністю «проектувати особистість», тобто визначати з певною метою ті її якості і властивості, які мають бути сформовані у процесі ви ховання. Подібну думку неодноразово підкреслював і В. О. Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого пронизує ідея проектування людини і який вказував на те, що «…проектування і творення людини, здатної стати активною силою суспільного розвитку і сьогодні, і в майбутньому, — це най важливіше завдання школи і кожного педагога зокрема» [20; 3].

Велике значення для естетичного розвитку дитини має музика. Тому дуже корисно показувати дітям музикальні казкові фільми, мультфільми, або казкові вистави, що супроводжуються музикою. Так, В. Сухомлинський писав, що «…слухання музики є однією із умов, завдяки якої посилюється роль емоційної пам’яті в духовному житті: мелодія пробуджує в душі пережиті давно колись почуття, надає нового емоційного забарвлення думкам…» [22; 17].

Усі ці гуманістичні положення, розвинуті В. Сухомлинським, розглядаються педагогічною наукою як новий крок у вирішенні актуальних проблем виховання. «Школа під блакитним небом», описана в книзі «Серце віддаю дітям», — це своєрідна творча лабораторія, у якій іде складний процес фізичного загартування, розумового розвитку, духовного становлення, емоційно-естетичного росту, трудового прилучення, ідейного пробудження дітей. Головними засобами педагогічного впливу тут виступає природа, мова, творчість, праця: «…Дитина по своїй природі допитливий дослідник, відкривач світу. Так нехай перед ним відкривається чудесний світ у живих фарбах, яскравих і трепетних звуках, у казці і грі, у власній творчості, у красі, що надихає його серце, у прагненні робити добро людям».

У початковій школі слово поєднує в собі думку і фантазію, адже для дітей цього віку казка, вигадка, гра — доданки духовного світу. «Казка, — підкреслював педагог, — це, образно говорячи, свіжий вітер, що роздуває вогник дитячої думки і мови» [24; 35].

Наприклад, поданий фрагмент уроку-казки:

Урок-казка з математики в 1 класі.

Опис матеріалу: пропоную вам конспект уроку-казки з математики для початкової школи — 1 клас на тему «Повторення пройденого матеріалу». Даний матеріал буде корисним вчителям початкових класів. Даний конспект уроку дуже пізнавальний, спрямований на виховання інтересу не тільки до предмету, але і до казок, розвиває допитливість, спостережливість, мислення.

Тема уроку: «Повторення пройденого матеріалу.

К.чуковський «Муха-Цокотуха»".

Мета уроку:

• Ш освітня: формування базисних знань про пройденому матеріалі;
• Ш розвиваюча: розвиток логічного мислення, уваги, допитливості, спостережливості;
• Ш виховна: виховання інтересу до математики і казок

Тип уроку: узагальнення знань.

Вид уроку: інтегрований.

Форма уроку: урок-казка.

Технологія: випереджальний-розвиваюче навчання.

Методи уроку: частково-пошуковий, аналізу і синтезу, словесно-наглядний.

Наочності: таблиці, схеми, картини — ілюстрації до казки «Муха — Цокотуха».

Плановані результати: повторення і закріплення пройденого матеріалу [1].