Про школу, вчителя та моральне виховання дітей

У «Великій дидактиці» та в «Законах добре організованої школи» Я. Коменського закладені ідеї виховання особистості, виховання людяності в людині. В основі вчення про виховання особистості лежить ідея виховуючого навчання і природо відповідності. Говорячи про виховання людяності в людині, Коменський вмділяє чотири основних доброчесності: мудрість, поміркованість, мужність і справедливість.

Основним у шкільному вихованні дітей вважав дисципліну.

Загалом Я. Коменський вважав, що цінність нації визначається тим, як вона ставиться до школи, до вчителя.

У своїй «Пансофії» вчений мріяв про ті часи, коли війни і ворожба між людьми і людськими спільнотами стануть гуманними, такими, що дозволять у повній мірі реалізувати визначальну християнську чесноту «Возлюби ближнього».

Періодизація і система шкільної освіти

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на 4-ри вікових періоди по 6 років у кожному. І для окремого періоду пропонувалася своя школа:

• — дитинство-від народження до 6-ти років-материнська школа;
• — отроцтво-від 6-ти до 12-ти років-школа рідної мови;
• — юність-від 12-ти до 18-ти років-латинська школа чи гімназія;
• — змужнілість-від 18-ти до 24-х років-академія чи університет.

Ступені навчання у системі Коменського:

• 1) Перший ступінь навчання-материнська школа-це сім" я, де проходить життя дитини від народження до 6-ти років. Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей у сім" ї та обов" язки батьків.
• 2) Другий ступінь у системі освіти і виховання Коменського — це школа рідної мови-навчання на цьому етапі має проводитись рідною мовою, вчитись мають діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.
• 3) Третій ступінь навчання, запропонований Коменсьим, латинська школа чи гімназія — на його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Вони мають складатись із 6-ти чи 7-ми класів. Тут, крім «семи вільних мистецтв» (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалося вивчати фізику, географію, історію і мораль. Кожному з 6-ти класів гімназії давалася своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас-граматичний; 2-й клас-фізичний, де вивчалась історія природознавства; 3-й клас-математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів; 4-й клас-етичний-у ньому мали вивчатись історія моралі та найкращі приклади добра; 5-й клас-діалектичний-передбачав вивчення звичаїв різних народів; 6-й клас-риторичний-предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і всіх народів.
• 4) Четвертий ступінь навчання-академія і подорож (18−24 роки)-є останнім вищим ступенем навчання в системі Коменського. Академія мала три традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Велике значення мало забезпечення вищої школи висококваліфікованими вченими, необхідною літературою. До системи занять, поряд з лекціями, входила обов" язкова система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяли розширенню знань і вважались обов" язковою частиною вищої освіти.

Отже, встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Коменський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором, розробивши періодизацію і систему шкільної освіти.