Позакласна фізкультурно-оздоровча робота, для здоров'я школярів

Фахівці в галузі фізичного виховання і спорту розглядають позакласну і позашкільну роботу як цілеспрямовані заняття з учнями, які проводяться школою у позанавчальний час. Позаурочна робота з фізичного виховання є продовженням навчальної роботи, яка була розпочата на уроках фізичної культури. Спільною думкою є те, що ці види роботи мають сприяти розширенню та поглибленню знань, умінь та навичок школярів, розвитку їх самостійності, індивідуальних здібностей, а також задоволенню інтересів та забезпеченню активного відпочинку.

Так, наприклад, Г. П. Богданов зазначав, що позакласна робота організується школою та проводиться в режимі її дня (ранкова гімнастика, фізкультхвилинки, рухливі перерви, спортивна година у групах продовженого дня, секції та гуртки з різних видів спорту, змагання, фізкультурні вечори, спортивні свята тощо) і це відрізняє її від позашкільної роботи, яка проводиться з учнями різних шкіл у спеціальних дитячих закладах: Будинках і Палацах піонерів, дитячих спортивних школах, дитячих парках, піонерських таборах і т. д.

Проте позакласна робота пов’язана з позашкільною — ці дві форми доповнюють і збагачують одна одну.

За визначенням І.А. Винниченко, позакласною роботою називається та різноманітна освітня і виховна робота, організована педагогічним колективом школи, що здійснюється в позаурочний час і спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів. У визначенні відмінностей між позакласною та позашкільною роботою І.А. Винниченко наголошувала, що педагоги-практики нерідко змішують позакласну роботу з позашкільною, вважаючи, що кожний позаурочний захід, який відбувається поза стінами школи, є заходом позашкільним, а до позакласної відносять тільки ту роботу, яка проводиться у шкільному приміщенні. Акцентуючи на помилковості цієї думки, вона підкреслювала, що і екскурсія, і відвідування театру, і зустріч з передовими робітниками на підприємстві, які організовані педагогами школи, є заходами позакласними.

В.Н. Короновський, викладаючи основні положення для учителів фізичного виховання у школі щодо позакласної спортивно-навчальної роботи у секціях шкільного колективу фізичної культури та висвітлюючи питання масової роботи з фізичного виховання, стверджував, що поєднання позакласної спортивної та масової (фізкультурно-оздоровчої) роботи має за мету звернути увагу учителя фізичної культури на тісний зв’язок цих двох сторін позакласної роботи і їх взаємну залежність.

Для учнів початкових класів позакласна робота з фізичного виховання будується з урахуванням задач, які передбаченні навчальною програмою, при цьому використовуються доступні види фізичної культури.

А.А. Гужаловський виділяє дві форми проведення позакласної роботи: систематичні заняття в секціях (гуртках) шкільного колективу фізичної культури і так названа епізодична робота: прогулянки, відвідування ковзанок, катання з гір на санках, фізкультурні виступи, змагання, фізкультурні свята тощо. У зв’язку з особливостями психічного та фізичного стану дітей молодшого шкільного віку, робота з фізичного виховання у позакласний час не може проводитися учнями самостійно, а повинна бути організована у рамках фізкультурного гуртка під керівництвом викладача.

Керівник гуртка (найчастіше це учитель фізичної культури) може обрати у кожному класі із числа учнів помічника учителя з фізичної культури. Всю роботу гурток повинен проводити за планом. Спираючись на цей план, у школі можуть організовуватись фізкультурні свята, показові виступи, спортивні змагання. Роботу фізкультурного гуртка доцільно висвітлювати на спортивному стенді або у спільному випуску спортивної газети.

Гурток фізичної культури звично комплектується з учнів, які мають бажання після уроків додатково займатися фізичною культурою і не мають для цього медичних протипоказань. У гуртку повинно бути не більш 20 осіб. Комплектування гуртка проводиться з урахуванням віку, фізичної підготовки, а також за статевим складом учнів.

Робота у гуртках найчастіше проводиться на основі навчальної програми з фізичної культури. У заняття включаються різні ігри, елементи легкої атлетики та гімнастики. При цьому слід частіше, змінювати характер вправ, проводити заняття ігровим методом, включаючи елементи змагань.

У процесі визначення змісту, способів організації та методики проведення заходів потрібно враховувати вікові особливості учнів, рівень їхньої фізичної підготовленості, характер впливу навчальної праці й робочої пози на функціональний стан організму, динаміку працездатності протягом навчального дня, умови проведення занять.