Реалізація національного виховання в умовах ПТНЗ

Аналіз концепції національно-патріотичного виховання молоді та структурних елементів програми національного виховання у ПТНЗ.

Концепція національно-патріотичного виховання молоді містить: вступ, розділи: 1. Мета та завдання нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi; 2. Принципи патрiотичного виховання; 3. Шляхи реалiзацiї патрiотичного виховання дiтей та молодi.

У вступі зазначається актуальність і важливість національно-патріотичного виховання молоді. Українська держава та її громадяни стають безпосереднiми учасниками процесiв, якi мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долi, долi своїх сусiдiв, подальшого свiтового порядку на планетi. Серед виховних напрямiв сьогоднi найбiльш актуальними виступають патрiотичне, громадянське виховання як стрижневi, основоположнi, що вiдповiдають як нагальним вимогам i викликам сучасностi, так i закладають пiдвалини для формування свiдомостi нинiшнiх i прийдешнiх поколiнь, якi розглядатимуть державу як запоруку власного особистiсного розвитку, що спирається на iдеї гуманiзму, соцiального добробуту, демократiї, свободи, толерантностi, виваженостi, вiдповiдальностi, здорового способу життя, готовностi до змiн.

Інтеграцiйнi процеси, що вiдбуваються в Українi, європоцентричнiсть, пробудження громадянської i громадської iнiцiативи, виникнення рiзних громадських рухiв, розповсюдження волонтерської дiяльностi, якi накладаються на технологiчну i комунiкативну глобалiзацiю, мiграцiйнi змiни всерединi суспiльства, iдентифiкацiйнi i реiдентифiкацiйнi процеси в особистiсному розвитку кожного українця, вiдбуваються на тлi сплеску iнтересу i прояву патрiотичних почуттiв i нових ставлень до iсторiї, культури, релiгiї, традицiй i звичаїв українського народу. Тому нинi, як нiколи, потрiбнi новi пiдходи i новi шляхи до виховання патрiотизму як почуття i як базової якостi особистостi. При цьому потрiбно враховувати, що Україна має древню i величну культуру та iсторiю, досвiд державницького життя, якi виступають потужним джерелом i мiцним пiдґрунтям виховання дiтей i молодi. Вони уже ввiйшли до освiтнього i загальновиховного простору, але нинiшнi суспiльнi процеси вимагають їх переосмислення, яке вiдкриває новi можливостi для освiтньої сфери.

В основу системи нацiонально-патрiотичного виховання покладено iдею розвитку української державностi як консолiдуючого чинника розвитку українського суспiльства та української полiтичної нацiї. Важливу роль у просвiтницькiй дiяльностi посiдає вiдновлення iсторичної пам’ятi про тривалi державницькi традицiї України.Особливого значення набуває ознайомлення з iсторiєю героїчної боротьби українського народу за державну незалежнiсть протягом свого iсторичного шляху ХХ-ХХІ столiттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революцiя на гранiтi, Помаранчева революцiя, Революцiя Гiдностi та iн. Важливим завданням є розгляд порiвняльно-iсторичних вiдомостей про переривання державностi в iнших європейських країнах, якi сьогоднi представленi потужними європейськими нацiями.

Ця Концепцiя виходить з iдеї об'єднання рiзних народiв, нацiональних та етнiчних груп, якi проживають на територiї України, довкола iдеї української державностi, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхнiй всебiчний соцiальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-якi форми дискримiнацiї, пiдтримуючи всi мови i культури, що зазнали такої дискримiнацiї в часи колонiальної залежностi України.

зробленого i здiйснення системних заходiв, спрямованих на посилення патрiотичного виховання дiтей та молодi — формування нового українця, що дiє на основi нацiональних та європейських цiнностей:

• — повага до нацiональних символiв (Герба, Прапора, Гiмну України);
• — участь у громадсько-полiтичному життi країни;
• — повага до прав людини;
• — верховенство права;
• — толерантне ставлення до цiнностей i переконань представникiв iншої культури, а також до регiональних та нацiонально-мовних особливостей;
• — рiвнiсть всiх перед законом;
• — готовнiсть захищати суверенiтет i територiальну цiлiснiсть України.

Вiдтак, враховуючи всi обставини, виникає гостра потреба у розробленнi концепцiї, яка б визначала нову стратегiю цiлеспрямованого i ефективного процесу виховання суб'єкта громадянського суспiльства, громадянина-патрiота України.

У Концепції визначено мету та завдання нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi: нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi — це комплексна системна i цiлеспрямована дiяльнiсть органiв державної влади, громадських органiзацiй, сiм'ї, освiтнiх закладiв, iнших соцiальних iнститутiв щодо формування у молодого поколiння високої патрiотичної свiдомостi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про благо свого народу, готовностi до виконання громадянського i конституцiйного обов’язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соцiальної держави [19]. Найважливiшим прiоритетом нацiонально-патрiотичного виховання є формування цiннiсного ставлення особистостi до українського народу, Батькiвщини, держави, нацiї.

Наведено визначення патріотичного виховання: патрiотичне виховання — складова нацiонального виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патрiота України, гуманiста i демократа, готового до виконання громадянських i конституцiйних обов’язкiв, до успадкування духовних i культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, змiцненню соцiально-економiчних, духовних, культурних основ розвитку українського суспiльства i держави.

Системна органiзацiя вiйсько-патрiотичного виховання молодi має бути спрямована на пiдготовку її до оволодiння вiйськовими професiями, формування психологiчної та фiзичної готовностi до служби в Збройних Силах, задоволення потреби пiдростаючого поколiння у постiйному вдосконаленнi своєї пiдготовки до захисту Вiтчизни.

Серед принципів патрiотичного виховання наводять [19]:

• 1. Загальнопедагогічні принципи: дитиноцентризм, природовiдповiднiсть, культуровiдповiднiсть, гуманiзм, врахування вiкових та iндивiдуальних особливостей.
• 2. Принципи, що вiдображають специфiку національного виховання:
  • — принцип нацiональної спрямованостi, що передбачає формування нацiональної самосвiдомостi, виховання любовi до рiдної землi, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всiх народiв, якi населяють Україну; здатностi зберiгати свою нацiональну iдентичнiсть, пишатися приналежнiстю до українського народу, брати участь у розбудовi та захистi своєї держави;
  • — принцип самоактивностi й саморегуляцiї забезпечує розвиток у вихованця суб'єктних характеристик; формує здатнiсть до критичностi й самокритичностi, до прийняття самостiйних рiшень; виробляє громадянську позицiю особистостi, почуття вiдповiдальностi за її реалiзацiю в дiях та вчинках;
  • — принцип полiкультурностi передбачає iнтегрованiсть української культури в європейський та свiтовий простiр, створення для цього необхiдних передумов: формування в дiтей та учнiвської молодi вiдкритостi, толерантного ставлення до вiдмiнних iдей, цiнностей, культури, мистецтва, вiрувань iнших народiв; здатностi диференцiювати спiльне i вiдмiнне в рiзних культурах, спроможностi сприймати українську культуру як невiд'ємну складову культури загальнолюдської;
  • — принцип соцiальної вiдповiдностi обумовлює потребу узгодження змiсту i методiв патрiотичного виховання з реальною соцiальною ситуацiєю, в якiй органiзовується виховний процес, i має на метi виховання в дiтей i молодi готовностi до захисту вiтчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;
  • — принцип iсторичної i соцiальної пам’ятi спрямований на збереження духовно-моральної i культурно-iсторичної спадщини українцiв та вiдтворює її у реконструйованих i осучаснених формах i методах дiяльностi;
  • — принцип мiжпоколiнної наступностi, який зберiгає для нащадкiв зразки української культури, етнокультури народiв, що живуть в Українi.

В Концепції наведені шляхи реалiзацiї патрiотичного виховання дiтей та молодi [17]:

• 1. Удосконалення нормативно-правової бази патрiотичного виховання молодi:
  • — пiдготовка нормативно-правових документiв з питань нацiонально-патрiотичного виховання молодi, внесення вiдповiдних змiн до законодавства;
  • — розроблення державних i громадських заходiв з iнформацiйної безпеки, спрямованих на запобiгання негативним наслiдкам впливу iнформацiйної вiйни;
  • — розроблення порядку державного фiнансування заходiв, спрямованих i на нацiонально-патрiотичне виховання молодих людей;
  • — пiдготовка комплексної програми вiйськово-патрiотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалiзацiї з метою виховання здорового пiдростаючого поколiння, готового захищати нацiональнi iнтереси та територiальну цiлiснiсть України;
  • — вироблення науково-теоретичних i методичних засад патрiотичного виховання молодi: включення проблематики патрiотичного виховання молодi до дослiдницьких програм та планiв наукових i навчальних закладiв (через свiтову iсторiю можна показати, як державнiсть поновлювали iншi народи, зокрема чехи та поляки; через зарубiжну лiтературу показати, як цi народи утверджували свою iдентичнiсть; через дисциплiни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українцiв у науцi i технiцi, якими слiд пишатися тощо, бо тiльки цiлiсна i системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепцiї);
  • — вивчення потреб молодi, зокрема шляхом проведення соцiологiчних дослiджень;
  • — забезпечення активної участi сiм'ї та родини в розвитку фiзичного i морального здорової, патрiотично налаштованої зростаючої особистостi.
• 2. Дiяльнiсть органiв державної влади та мiсцевого самоврядування у сферi нацiонально-патрiотичного виховання:
  • — проведення заходiв спрямованих на реалiзацiю патрiотичного виховання в закладах системи освiти, культури, спорту;
  • — пiдтримка та сприяння волонтерським проектам, iншої громадської дiяльностi та самоорганiзацiї українських громадян, спрямованої на заохочення молодi до благодiйних соцiальних, iнтелектуальних та творчих iнiцiатив i проектiв на благо України;
  • — створення умов для популяризацiї кращих здобуткiв нацiональної культурної i духовної спадщини, героїчного минулого i сучасного українського народу, пiдтримки професiйної й самодiяльної творчостi;
  • — активне залучення до патрiотичного виховання дiтей та молодi учасникiв бойових дiй на Сходi України, членiв сiмей Героїв Небесної Сотнi, бiйцiв АТО та їхнiх сiмей, дiячiв сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, якi виявляють активну громадянську i патрiотичну позицiю;
  • — залучення молодi до участi у збереженнi i пiдтримцi єдностi українського суспiльства, у громадському русi задля громадянського миру i злагоди;
  • — сприяння спортивнiй i фiзичнiй пiдготовцi, спрямованiй на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципiв нацiонально-патрiотичного виховання;
  • — налагодження спiвпрацi з вiйськовими формуваннями України як мотивацiя готовностi до вибору вiйськових професiй;
  • — сприяння роботi клубiв за мiсцем проживання, центрiв патрiотичного виховання та iнших громадських органiзацiй, якi здiйснюють патрiотичне виховання молодi;
  • — активiзацiя виховної роботи з дiтьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої вiйськово-патрiотичної гри «Сокiл» («Джура»);
  • — удосконалення пiдготовки та перепiдготовки кадрiв, якi займаються питаннями нацiонального i патрiотичного виховання дiтей та молодi в системi освiти, культури, спорту.
• 3. Спiвпраця органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування з громадянським суспiльством:
  • — активне залучення до нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi дитячих i молодiжних громадських органiзацiй (об'єднань), використання їхнього досвiду, потенцiалу, методiв роботи у вихованнi патрiотiв України;
  • — органiзацiйна та фiнансова пiдтримка на конкурснiй основi програм, проектiв громадських органiзацiй, спрямованих на нацiонально-патрiотичне виховання дiтей та молодi;
  • — долучення батькiвської громадськостi до популяризацiї кращого досвiду патрiотичного виховання;
  • — посилення громадського контролю за дiяльнiстю органiв виконавчої влади стосовно нацiонально-патрiотичного виховання молодi.
• 4. Інформацiйне забезпечення нацiонально — патрiотичного виховання дiтей та молодi:
  • — органiзацiя у теле-, радiопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованiй пресi постiйно дiючих рубрик, що популяризують українську iсторiю, боротьбу українського народу за незалежнiсть, мову та культуру, досвiд роботи з нацiонально-патрiотичного виховання рiзних соцiальних iнституцiй; пiдтримка україномовних молодiжних засобiв масової iнформацiї;
  • — запобiгання пропагандi в засобах масової iнформацiї культу насильства, жорстокостi i бездуховностi, поширення порнографiї та iнших матерiалiв, що суперечать загальнолюдським та нацiональним духовним цiнностям, заперечують сувереннiсть Української держави;
  • — виробництво кiно — i вiдеофiльмiв, пiдтримка видання науково-популярної, наукової, художньої лiтератури нацiонально-патрiотичного спрямування;
  • — пiдготовка iнформацiйної та науково-популярної лiтератури для батькiв з питань патрiотичного виховання дiтей та молодi у сiм'ї; висвiтлення в засобах масової iнформацiї кращого досвiду родинного виховання;
  • — здiйснення заходiв щодо розширення фактографiчної бази iсторичних подiй, публiкацiя розсекречених архiвних документiв, видання iсторичної науково-популярної лiтератури, довiдкових матерiалiв про здобутки України за роки незалежностi, книг патрiотичної спрямованостi.

Зазначається, що процес патрiотичного виховання дiтей i молодi повинен мати випереджувальний характер, вiдповiдати вiковим i сенситивним перiодам розвитку дитини та особистiсним характеристикам.

Етапи впровадження нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi.

На першому етапi (2015 р.) планується:

• — створення нормативно-правового пiдґрунтя, iнформацiйно-методичного забезпечення для здiйснення нацiонально-патрiотичного виховання дiтей та молодi;
• — створення Центру патрiотичного виховання у пiдпорядкуваннi Мiнiстерства освiти i науки України;
• — створення iнформацiйного ресурсу, присвяченого цiй тематицi;

На другому етапi (2016;2017 рр.) передбачається:

• — розроблення програм, навчально-методичних посiбникiв з предметiв гуманiтарно-соцiального спрямування для дошкiльних, загальноосвiтнiх, позашкiльних та вищих освiтнiх закладiв, спрямованих на патрiотичне виховання дiтей та молодi;
• — пiдготовка та видання науково-методичних посiбникiв i методичних рекомендацiй з органiзацiї виховних заходiв, роботи клубiв, центрiв патрiотичного виховання тощо;

На третьому етапi (2018;2019 рр.) забезпечується:

• — проведення монiторингу системи патрiотичного виховання дiтей та молодi за допомогою соцiологiчних опитувань, анкетування, психологiчного тестування;
• — проведення науково-методичних конференцiй, створення банку передового педагогiчного досвiду на iнформацiйному веб-ресурсi;
• — аналiз здобутого, встановлення досягнень i викликiв, корекцiя навчально-виховних впливiв з урахуванням результатiв монiторингу.

Очiкуванi результати:

У результатi впровадження системи нацiонально-патрiотичного виховання очiкується:

• — забезпечення у молодого поколiння розвинутої патрiотичної свiдомостi i вiдповiдальностi, почуття вiрностi, любовi до Батькiвщини, турботи про спiльне благо, збереження та шанування нацiональної пам’ятi;
• — зацiкавленiсть молодi щодо служби у Збройних силах України, готовнiсть до захисту України та виконання громадянського i конституцiйного обов’язку iз захисту нацiональних iнтересiв, цiлiсностi, незалежностi України, з метою становлення її як правової, демократичної, соцiальної держави;
• — збереження стабiльностi в суспiльствi, соцiальному та економiчному розвитку країни, змiцнення її обороноздатностi та безпеки;
• — створення ефективної виховної системи нацiонально-патрiотичного виховання молодi;
• — консолiдацiя зусиль суспiльних iнституцiй у справi виховання пiдростаючого поколiння.

Необхiдною умовою втiлення Концепцiї в практику є широке обговорення її положень i завдань, проведення конференцiй, круглих столiв, семiнарiв, що будуть актуалiзувати порушенi цiєю Концепцiєю питання i завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходiв з їх реалiзацiї.