Методика та організація дослідження

В інституті створено обласний центр дистанційного навчання; натепер у 31 районі та місті Київської області функціонує 54 локальних центри дистанційного навчання, які створено на базі регіональних методичних служб та навчальних закладів освіти; для роботи в них підготовлено 74 тьютори.

Підвищення кваліфікації слухачів за дистанційною формою навчання в інституті здійснюється відповідно до законодавства України в галузі освіти, Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні [1], Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, Обласної програми розвитку дистанційного навчання педагогів Київщини на 2006;2012 роки, Положення про дистанційне навчання у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Київської області тощо.

Відповідно до Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні поняття «дистанційна освіта» трактується як форма навчання, рівноцінна з очною, вечірньою, заочною та екстернатом, що реалізується в основному за технологіями дистанційного навчання [1]. Важливо зазначити: у Концепції додається, що незначна за часом та обсягом частина навчального процесу дистанційної освіти може здійснюватися за очною формою (складання іспитів, практичні, лабораторні роботи тощо). Кількісні та змістові показники цієї частини залежать від напряму підготовки (спеціальності) та етапу розвитку дистанційної освіти і визначаються нормативними документами Міністерства освіти і науки України.

Основою організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників Київщини є модель, яка поєднує очні та дистанційні форми навчання. Такий підхід передбачає інтеграцію інформаційних та педагогічних технологій, що забезпечує інтерактивність взаємодії суб'єктів навчання, високий рівень продуктивності навчального процесу.

Для підвищення кваліфікації педагогічних працівників за дистанційною формою найбільш доцільною є змішана технологія дистанційного навчання (кейс + мережа), що оптимально враховує індивідуальні можливості кожного слухача. Таке поєднання натепер, ураховуючи економічні можливості більшості населення, є найбільш прийнятним. післядипломний дистанційний педагогічний інформаційний Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за очно-дистанційною формою навчання і включає три етапи:

І етап (очний) — організаційно-настановча сесія;

ІІ етап (дистанційний) — керована самостійна робота слухача;

ІІІ етап (очний) — заключна сесія.

У міжсесійний період слухачі навчаються дистанційно, поєднуючи при цьому можливість працювати та навчатися.

Навчальні заняття за дистанційною формою навчання (лекції, практичні, семінарські, індивідуальні заняття, консультації, самопідготовка, вивчення теоретичного матеріалу та ін.) проводяться з використанням як традиційних, так і сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.

Самостійна робота слухача є основним способом оволодіння навчальним матеріалом. Контроль якості знань, умінь і навичок слухачів за дистанційною формою навчання здійснюється на основі проведення системи контрольних заходів, що реалізуються в очному та дистанційному етапах.

У ході навчання слухачі повинні навчитися здобувати і застосовувати знання, шукати і знаходити потрібні джерела інформації, вміти працювати з цією інформацією, аналізувати її, усвідомлювати й розв’язувати проблеми інтелектуального і морального розвитку особистості.

Слухачам, які навчалися за дистанційною формою навчання, виконали навчальну програму та захистили творчий проект, видається посвідчення усталеного зразка.

У цілому дотепер викладацько-педагогічними працівниками Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів створено 39 програмно-методичних комплексів для педагогічних працівників та управлінських кадрів, електронні версії яких накопичуються і постійно інтегруються в єдину інформаційну систему.

Дистанційне навчання, що є переважно індивідуальним за своєю суттю, не виключає можливості комунікації з викладачем та іншими слухачами, співпраці у процесі пізнавальної і творчої діяльності.

Для організації та управління дистанційним навчанням використовуються традиційні платформи електронного навчання або системи управління навчанням (англ.: LMS — Learning Manager System), які є середовищами для створення навчальних курсів і управління ними. У них пропонуються пакети інструментальних засобів, що підтримують створення онлайнових курсів, їхнє обслуговування та презентацію, засоби реєстрації слухачів і управління роботою з ними, адміністрування процесу навчання та генерування звітів про навчальні досягнення слухачів.

Зокрема, в обласному інституті використовується система дистанційного навчання «Прометей» [10], яка є визнаною у багатьох країнах світу. Вона розроблена для організації повноцінного процесу дистанційного навчання і/або незалежної перевірки знань; при цьому вона розрахована на великі потоки слухачів. Система дозволяє проводити навчання та/і перевірку знань у корпоративних мережах і в мережі Інтернет. Окрім того, її можна використовувати як додатковий засіб для традиційних форм навчання.

Таким чином, запропонована модель дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації забезпечує:

• — можливість організації процесу підвищення кваліфікації як більш відкритого, неперервного і гнучкого;
• — удосконалення професійної майстерності без відриву від основної діяльності;
• — індивідуалізацію процесу навчання з урахуванням можливостей і рівня професіоналізму вчителя, умов його педагогічної діяльності;
• — підвищення рівня компетентності з використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій.

Протягом чотирьох років педагогічні працівники Київської області мають можливість навчатись на курсах підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання. За ці роки спостерігається позитивна динаміка до збільшення кількості педагогічних працівників, які обирають таку форму навчання; напрямів підготовки, що обираються для навчання; районів, педагоги яких навчаються за ДФН; районних і міських центрів ДН, що свідчить про розуміння на місцях важливості ДФ навчання; слухачів, які мають достатній рівень володіння комп’ютерною технікою.

З метою активізації роботи слухачів під час проходження курсів підвищення кваліфікації розроблена модель діяльності слухача, у якій передбачено обов’язкову участь слухачів у форумах, складання поточного тестування, виконання практико-спрямованих завдань, авторського проекту. Усі види діяльності оцінюються певною кількістю балів. За два тижні до завершення навчання слухач повинен набрати певну кількість балів.

Така модель дає можливість:

• — перейти від пасивного засвоєння навчального матеріалу до застосування активних методів навчання;
• — активізувати взаємодію у системах «слухач-викладач (тьютор)», «слухач-слухач» ;
• — підвищити мотивацію учасників навчального процесу.

Керуючись рекомендаціями П.І. Сердюкова [9], професора Національного університету США, до кожного дистанційного курсу було розроблено низку практичних завдань, за допомогою яких здійснюється перевірка рівня сформованості навичок слухачів. Так, у 2009;2010 навчальному році 69% усіх слухачів виконали та надіслали практичні завдання.

Для спілкування між учасниками навчального процесу (слухачами, тьюторами, організаторами) активно використовуються форуми — організаційний та фахові за напрямами підготовки. З кожним роком спостерігається динаміка зростання кількості слухачів, які беруть участь у роботі форумів. Так, у 2009;2010 навчальному році у форумах взяли участь 63% слухачів, із них 36%— були активними учасниками. Такі показники можна пояснити різним рівнем підготовки слухачів до навчання на зазначених курсах та наповнюваністю деяких груп (1−3 слухача).

З метою організації ефективного навчання на курсах для слухачів різного фаху було відкрито загальнодоступні форуми:

• — організаційний форум — для вирішення загальних організаційних питань, що виникають у процесі навчання, надання консультативної допомоги слухачам;
• — форум із соціально-гуманітарної та професійної підготовки — для вирішення питань щодо навчальних матеріалів загального спрямування.

Також використовуються форуми за напрямами підготовки, доступ до яких надається лише слухачам та тьюторам відповідної спеціалізації, на сторінках яких слухачі знайомляться, обмінюються враженнями, цікавими напрацюваннями, а також обговорюють питання викладання конкретного предмета (спеціальності) та нагальні проблеми, які виникають.

Навчання передбачає діагностування слухачів курсів ПК; за результатами вхідного та вихідного анкетування було визначено середні показники самооцінювання слухачами наявних знань і вмінь на початку курсів і після завершення навчання (рис. 1, 2), що дозволило зробити висновок про досягнення основного завдання курсів підвищення кваліфікації.

Рис. 1. Середній показник самооцінювання слухачами наявних знань і умінь (вхідне анкетування)

Рис. 2. Середній показник самооцінювання слухачами результатів навчання (вихідне анкетування)

Також слухачі зазначають, що під час навчання, окрім фахової підготовки, набули додаткових спеціальних вмінь і навичок, а саме:

• — використання комп’ютера у навчально-виховному процесі - з 68% на початку курсів до 91% після завершення навчання;
• — спілкування за допомогою мережевих технологій (електронна пошта, форум, чат) — з 33% до 80%;
• — знаходження необхідної інформації в мережі Інтернет — з 50% до 86%.

Такі результати підтверджують висновки про те, що курси спонукають педагогів до підвищення рівня інформаційної культури та є стимулом для самоосвіти.

Проте існують питання в організації підвищення кваліфікації педагогічних працівників та управлінських кадрів за дистанційною формою навчання у Київській області, що потребують вирішення, а саме:

• — проведення роз’яснювальної роботи методистами районних і міських методичних кабінетів про можливість та специфіку проходження курсів підвищення кваліфікації за дистанційною формою навчання, про роботу районних і міських центрів дистанційного навчання;
• — забезпечення належного рівня володіння комп’ютерною технікою педагогічних працівників, які обирають дистанційну форму навчання. На базі закладів освіти має бути організовано навчання педагогічних працівників з основ комп’ютерної грамотності;
• — здійснення повноцінного методичного супроводу курсів, тобто підготовка тьюторів для роботи у районних і міських центрах ДН. З цією метою на базі інституту сплановано проведення проблемно-тематичних курсів для новопризначених методистів та тьюторів «Організація і зміст курсів підвищення кваліфікації за дистанційно формою навчання» .

Варто зазначити, що якість ДН не поступається якості очної форми навчання, оскільки до підготовки дидактичних засобів навчання залучається професорсько-викладацький склад і використовуються сучасні навчально-методичні матеріали. Проте важливе значення мають індивідуальні дані, знання, досвід і професійний рівень слухача в системі ДН. Яким би сучасним не був рівень освітніх програм і навчальних технологій, результат успіху значною мірою залежить від конкретного слухача, його бажання вчитися, мотивації та працездатності.