Сучасний керівник ДОУ: основи управління

Стратегія керівника дошкільного освітнього закладу в сучасних умовах

Однією з необхідних умов розвитку сучасного ДОП є стратегічне бачення керівника шляхів розвитку дошкільної установи.

Загальна стратегія задається державою, соціумом, засновником і є відправною точкою для визначення стратегії кожної установи, в тому числі і дитячого садка. На основі загальної стратегії завідувач ДОП, враховуючи особливості культурного, економічного, соціального розвитку свого регіону, розробляє конкретні шляхи розвитку установи, яку він очолює. На перший план в управлінській діяльності виходить уміння керівника ДОП інтегрувати загальнодержавні, регіональні завдання з власним уявленням про шляхи розвитку дошкільної установи. Під стратегією в даному випадку розуміється узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей управління на основі вибраних показників і ефективного розподілу ресурсів. Стратегія — генеральна програма дій, що визначає пріоритети проблем і ресурси для досягнення основної мети розвитку установи.

Стратегічне управління передбачає вміння керівника чітко сформулювати цілі розвитку, намітити загальну програму їх досягнення, виявити головні проблеми, передбачити можливість внесення необхідних коректив, використовувати різні способи впливу. Основними елементами стратегічного управління є розділи стратегічного менеджменту, сфери діяльності установи, стадії життєвого циклу установи, види стратегій розвитку, конкурентне становище на ринку, сегментація освітніх послуг. Стратегія управління будується як з урахуванням основних принципів федеральних (державних) та регіональних органів освіти, так і специфіки конкретного дитячого саду і індивідуальності його керівника.

Придбання ДОУ статусу автономного установи, що припускає самофінансування, вимагає розробки і відповідної нової стратегії розвитку установи, яка дозволила б, не порушуючи виконавської дисципліни, стимулювати творчий пошук резервів розвитку. Стратегічне планування в цьому випадку виходить на перший план.

Керівник ДОП повинен чітко сформулювати цілі розвитку установи, виявити і проаналізувати головні проблеми, визначити шляхи і резерви досягнення головних цілей, спрогнозувати соціально-економічний розвиток дитячого саду, щоб забезпечити його ефективну роботу в майбутньому.

Таким чином, розробка стратегії розвитку ДОП набуває першочергового значення в умовах переходу дитячого садка як бюджетної установи в статус автономного.

Перехід ДОУ в умови автономного існування потребує відповідного кадрового забезпечення, оскільки будуть необхідні не тільки нові штатні одиниці, але і певна переорієнтація дій управлінської команди, а також розширення функцій кожного співробітника дитячого саду. Слід продумати створення фінансово-економічної структури (бухгалтер, його заступники, касир) і планово-економічного відділу, який грає особливу роль в контексті стратегічного планування. Іншими словами, в установі повинна бути створена компетентна фінансова служба.

Робота в нових умовах передбачає навчання та перенавчання педагогів та обслуговуючого персоналу, певний психологічний перенастрой їх. Весь колектив дошкільного закладу і кожен його член повинні усвідомити, що в умовах ринку освітня послуга — це товар, який повинен стати предметом попиту, а це в значній мірі залежить від якості роботи як вихователів, так і інших співробітників.

Ну і нарешті, не повинен залишитися без уваги і такий аспект управління автономним ДОУ як створення сучасної матеріально-технічної бази (МТБ). Поряд з якісним поліпшенням МТБ має бути вирішено питання про виділення окремих приміщень для нових штатних одиниць.

Удосконалення управління ДОП в умовах його переходу в статус автономного неможливо без самовдосконалення самого керівника. Продумана система самоосвіти керівника дитячого закладу — один з основних напрямів всієї роботи по вдосконаленню управління. Сьогодні від керівника вимагається не тільки і не стільки знання в галузі педагогіки і психології (дошкільної), скільки юридична та економічна грамотність. Це пов’язано з тим, що на директора автономного ДОУ покладаються функції управління різноманітними фінансовими потоками, що забезпечують життєдіяльність і розвиток дитячого закладу в нових умовах. Щоб справитися з цим завданням, керівник повинен добре знати законодавчу базу Російської Федерації, бути компетентним у питаннях фінансового, податкового та управлінського обліку, вміти далекоглядно розпоряджатися фінансами і т.д. Зростає також необхідність знання психологічних основ ділових відносин, уміння працювати в команді, підвищується важливість практики делегування обов’язків.

Нові умови функціонування і розвитку дошкільних закладів вимагають і нових методів управління цими установами. Кінцевий результат залежатиме від професіоналізму керівника. З’ясувати, які вміння необхідні керівнику ДОУ для підготовки самому і підготовки колективу до неминучих змін, допоможе схема, запропонована Люліковой Є.В., яка наочно ілюструє структуру професійних умінь керівника установи, в тому числі дитячого садка, необхідних для здійснення самого складного виду управлінської діяльності - проведення організаційних змін.

Спектр управлінських обов’язків і кваліфікаційних вимог, що пред’являються до сучасного керівника дитячого садка сьогодні, обширний. Завідувач ДНЗ зобов’язаний:

• — Здійснювати керівництво освітньою установою відповідно до законів і іншими нормативними правовими актами, статутом освітнього закладу;
• — Забезпечувати системну виховно-освітню та адміністративно-господарську (виробничу) роботу освітнього закладу;
• — Забезпечувати реалізацію федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог;
• — Формувати контингент вихованців, забезпечувати охорону їх життя і здоров’я під час навчально-виховного процесу, дотримуватися права і свободи їх і працівників освітнього закладу у встановленому законодавством РФ порядку;
• — Визначати стратегію, цілі і завдання розвитку ДОП, забезпечувати планування його роботи, дотримання вимог, що пред’являються до умов освітнього процесу, освітнім програмам, результатами діяльності освітньої установи і до якості освіти, участь у різних програмах і проектах, безперервно підвищувати якість освіти в освітній установі ;
• — Забезпечувати об'єктивність оцінки якості освіти вихованців у ДНЗ;
• — Спільно з радою освітньої установи і громадськими організаціями здійснювати розробку, затвердження і реалізацію програм розвитку ДОП, освітньої програми, статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку установи;
• — Створювати умови для впровадження інновацій, забезпечувати формування й реалізацію ініціатив працівників ДНЗ, спрямованих на поліпшення роботи установи і підвищення якості освіти, підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у колективі.

У межах своїх повноважень керівник ДОП повинен вміти розпоряджатися бюджетними коштами, забезпечувати результативність та ефективність їх використання, а також в межах установлених засобів формувати фонд оплати праці з поділом його на базову й стимулюючу частини.

Керівник дошкільного закладу також зобов’язаний:

• — Затверджувати структуру і штатний розклад освітнього закладу;
• — Вирішувати кадрові, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання відповідно до статуту ДОУ;
• — Створювати умови для безперервного підвищення кваліфікації працівників;
• — Забезпечувати певний рівень заробітної плати працівників освітньої установи, в тому числі стимулюючої частини (надбавок, доплат до посадових окладів, ставок заробітної плати працівників), виплату в повному розмірі належної працівникам заробітної плати у строки, встановлені колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовими договорами;
• — Вживати заходів щодо забезпечення безпеки умов праці.

Сучасний керівник покликаний забезпечити вироблення і реалізацію заходів, спрямованих на підвищення мотивації працівників до якісної праці, в тому числі на основі їх матеріального стимулювання, підвищення престижності праці в освітньому закладі, розвиток раціоналізації управління і зміцнення дисципліни праці. Він повинен створити умови, які б забезпечували участь працівників в управлінні освітньою установою. Завідувач ДНЗ зобов’язаний:

• — Приймати локальні нормативні акти освітнього закладу, що містять норми трудового права, в тому числі з питань встановлення системи оплати праці з урахуванням думки представницького органу працівників;
• — Планувати, координувати і контролювати роботу структурних підрозділів, педагогічних та інших працівників дитячого садка;
• — Забезпечувати ефективну взаємодію і співпрацю з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють), громадянами;
• — Представляти освітня установа в державних, муніципальних, громадських та інших органах, установах і організаціях;
• — Сприяти діяльності педагогічних, психологічних організацій та методичних об'єднань, громадських організацій;
• — Забезпечувати облік, збереження й поповнення матеріально-технічної бази, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму і охорони праці, облік і зберігання документації, залучення для здійснення діяльності, передбаченої статутом ДОП, додаткових джерел коштів і матеріальних засобів, а також представлення засновнику щорічного звіту про надходження, витрачання фінансових і матеріальних коштів і публічного звіту про діяльність освітньої установи в цілому;
• — Виконувати правила з охорони праці та пожежної безпеки.

Сьогодні змінилися і вимоги, що пред’являються до кваліфікації керівника ДОП: йому необхідні вищу професійну освіту за напрямами підготовки «Державне та муніципальне управління», «Менеджмент», «Управління персоналом» та стаж роботи на педагогічних посадах не менше 5 років, або вищу професійну освіту і додаткова професійна підготовка в галузі державного і муніципального управління або менеджменту та економіки і стаж роботи на педагогічних чи керівних посадах не менше 5 років.

Зрозуміло, що професіоналізм керівника не може виникнути сам по собі: це наслідок не тільки професійної освіти, а й глибокої і послідовної роботи з саморозвитку, самовдосконалення. [15, C 4−9].

Реформування бюджетного сектора передбачає і зміну стратегії розвитку освітніх установ. Ринкові відносини, в яких існують сьогодні дитячі садки, сприяють як оновленню самої установи, так і підвищенню компетентності, в тому числі і стратегічної, керівника.