Організація корекційної роботи з дітьми раннього віку

Заняття з дітьми грудного і раннього віку проводяться в умовах родини. Сурдопедагог навчає батьків прийомам роботи з дитиною відповідно до її віку, рівня психофізичного розвитку, стану слуху, а з 2 року життя проводить з нею заняття в присутності батьків [3].

На першому році життя, по можливості, консультації проводять 2 рази на місяць. Вони включають рекомендації з виховання, показ окремих прийомів роботи, уточнення режиму роботи індивідуальних слухових апаратів, при необхідності - медичне обстеження. Якщо дитина живе далеко від закладу, де їй можуть надати допомогу, то консультації проводять 1−2 рази на рік протягом кількох днів.

Заняття з дітьми другого року життя сурдопедагог проводить 1−2 рази на тиждень тривалістю 30−45 хвилин. Якщо дитина живе далеко, то її привозять 1−2 рази на рік на 1−2 тижня, протягом яких проводяться щоденні заняття по 30−45 хвилин. Батьки можуть отримувати поради фахівців письмово або по телефону.

Зміст та організація занять з дітьми раннього віку визначаються не стільки станом слуху, скільки віковими та індивідуальними можливостями психофізичного розвитку.

В першу чергу необхідно забезпечити можливість повноцінного емоційного спілкування і мовленнєвого контакту з дитиною. На першому півріччі - це ситуативно-особистісне спілкування з близькими дорослими, їх доброзичлива увага. Основним засобом спілкування при цьому є експресивно-мімічні рухи. Для нечуючої дитини важлива підвищена увага, її необхідно частіше брати на руки, що не тільки покращує контакт, але й підвищує можливості ознайомлення зі світом, в тому числі - зі звуками через тактильно-кінестетичне сприйняття. Необхідно також, щоб дорослий постійно і своєчасно реагував на голосові реакції дитини, на їх зміни в різних обставинах.

На другому півріччі, в період становлення ситуативно-ділового спілкування, для дитини важливі не тільки максимальна увага, але й значно більший час на заняття з нею, на постійне співробтництво, підтримання перших маніпуляцій, природної міміки і виразних жестів.

Важливим компонентом ранньої корекційної роботи з дітьми з вадами слуху є проведення загальнорозвиваючих занять. Спостереження свідчать, що формування усного мовлення і навіть слухової функції в перші роки життя безпосередньо пов’язане з рівнем розвитку пізнавальних процесів. Крім того, саме в ході становлення різноманітних видів діяльності відбувається інтенсивне оволодіння мовленнєвими засобами.

З метою активізації загального розвитку дитини проводять ігри-заняття з розвитку рухів, з навчання діям з предметами, іграшками, з образотворчої діяльності (з 2-х років), музичного виховання.

Заняття з розвитку рухів, в першу чергу, спрямовані на фізичний розвиток дитини, зміцнення її здоров’я. На першому році життя в ході проведення гімнастики, масажу, спеціальних вправ малюка готують до повзання, стійкого сидіння, ходіння і т. д. На 2−3 роках на ранковій зарядці, спеціальних фізкультурних заняттях, на прогулянках, в рухливих іграх дитину вправляють у ходінні, збереженні рівноваги, повзанні, лазінні, киданні м’яча, а з двох років — у бігу та стрибках. Для нечуючої дитини ці заняття важливі не тільки в плані фізичного розвитку та загартовування, але й для навчання наслідуванню різноманітних рухів, на якому засновується і навчання усного мовлення.

Розумове виховання дітей з вадами слуху також розпочинається з перших місяців і протікає в процесі оволодіння діями з предметами. В ранньому віці особлива увага приділяється формуванню і розвитку уявлень про зовнішні властивості предметів, вдосконаленню діяльності органів чуттів, накопиченню уявлень про оточуючий світ.