Висновки. 
Характеристика морфогенетичних особливостей і агрономічного потенціалу дерново-підзолистого ґрунту

Дерново-підзолисті ґрунти Полісся мають переважно легкий гранулометричний склад: це піщані, глинисто-піщані та супіщані ґрунти. Від гранулометричного складу ґрунтів залежить їх фізичні властивості.

Щільність складення орного шару дерново-підзолистих ґрунтів вища за оптимальну і становить від 1,40 г/см до 1,55 г/см. Дерново-підзолисті ґрунти мають низьку вологоємкість, підвищену водопроникність і дуже низьку гігроскопічність.

Для дерново-підзолистих ґрунтів характерна низька ємність катіонного обміну. Вони бідні на кальцій, магній та поживні речовини. Реакція ґрунтового розчину кисла.

Дерново-підзолисті ґрунти характеризуються низьким вмістом гумусу, який знаходиться переважно в гумусо-елювіальному горизонті. В елювіальному горизонті його кількість різко зменшується. У складі гумусу вміст фульвокислот переважає над вмістом гумінових кислот.

Істотним недоліком є кисла реакція ґрунтового розчину і недостатній вміст поживних речовин. Також дуже низьким є вміст рухомих сполук фосфору.

Внаслідок вапнування цих ґрунтів частково нейтралізується кислотність ґрунту. Ще одним заходом підвищення родючості є періодичне поглиблення орного шару. При цьому вносять органічні добрива або приорюють сидеральні культури.

У сівозмінах органічні добрива вносять через кожні 3−4 роки.