Методики озокеритолікування. 
Методики парафінолікування та озокеритолікування

Озокеритолікування проводять за такими основними методиками:

• 1. Метод нашарування — за допомогою плоскої малярної кисті озокерит, температура якого 50 °C наносять на ділянку шкіри товщиною 1−2 см, покривають клейонкою і закутують ватником.
• 2. Озокеритна ванна — дистальну частину кінцівки покривають озокеритом, температура якого 50 °C, після чого занурюють у ванночку з рідким озокеритом бО-б5°С.
• 3. Метод серветно-аплікаційний — спочатку на шкіру наносять 1−2 шари озокериту 50 °C, після чого накладають марлеву серветку, складену у 8 шарів, змочену в озокериті 65−70°С; зверху покривають клейонкою і ватником.
• 4. Кюветно-аплікаційний метод — розплавлений озокерит виливають товщиною не менше 1 см в спеціальні кювети, викладені клейонкою. Після охолодження його до 50−54°С виймають з клейонкою, накладають на ділянку тіла та обгортають ватником.

Тривалість процедур 15−30−60 хв., через день, 2 дні підряд, третій — перерва або щоденно; на курс лікування — 10−15 процедур.

В останній час отримали розповсюдження аплікації із суміші озокериту і парафіну.

Показання та протипоказання.

Озокеритолікування показано при: бронхіті, трахеїті, пневмонії, плевриті, ревматизмі в неакт. фазі і 1-й ст. активності, ендартериїті /початкова стадія/, варикозному розширенні вен, флебіті, перифлебіті, хр. гастриті, виразковій хворобі шлунку і ДПК, хр. коліті, ентероколіті, хр. холециститі, хр. панкреатиті, хр. пієлонефриті, склеродермії; захворюванні опорно-рухового апарату — ревматоїдний артрит і хв. Бехтерева, інф.-алерг. поліартрит, інф.-специф.поліартрит, псоріатичний поліартрит, синдром Рейтера, деформуючий остеоартроз; спондильоз, остиохондроз, спонділоартроз; остеохондропатія, наслідки травм опорно-рухового апарату, остит, периостит, переломи, міозит, фіброміозит, бурсит, тендовагініт, контрактура, періартрит; захв. нервової системи — залишкові явища енцефаліту, поліомієліту, менінгоміелорадикуліту, мієліту, спинального арахноідіту, травмат. ураження спинного мозку, радикуліт, неврит, невралгія, травми переферичних нервів, вібраційна хвороба, хвороба Рейно.

Протипоказання: злоякісні новоутворення, туберкульоз, недостатність кровообігу П-Ш ст., гіпертонічна хвороба Ш стадії; виражені прояви атеросклерозу, ішемічна хвороба серця із стенокардією, порушення ритму, аневризма серця, аневризма судин, стеноз аорти, гломерулонефрит, цироз печінки, токсикози, підвищена температура тіла, тиреотоксикоз, епілепсія, доброякісні пухлини статевих органів, вагітність, системні хвороби крові, схильність до кровотеч, інф. захворювання, психоз, виражений невроз, серцева і бронхіальна астми.