Підземні води. 
Фізико-географічна характеристика Кримського півострова

Основна їх маса формується в гірському Криму, де випадає найбільша кількість атмосферних опадів. Вони швидко проникають по тріщинах і численних карстових лійках в товщу вапняків, вбираючись в них, як в губку, розчиняючи їх і створюючи карстові печери, підземні озера і ріки. Саме в гірській частині півострова формується підземний стік, і ця найважливіша екологічна функція підтримується людиною — тут заборонена вирубка лісів, введений обмежуючий режим на будівництво і випас худоби, значні площі займають заповідники і заказники.

Досягнувши щільних водотривких глинистих порід, частина води виходить на поверхню у вигляді джерел, даючи початок багатьом річкам, друга частина проникає далі на північ в території рівнинного Криму, утворюючи великі артезіанські басейни.

Прісні води артезіанських басейнів зазвичай використовуються населенням як питні.

Недостача водних ресурсів для обробки сільськогосподарських культур, для забезпечення нормального функціонування населених пунктів і розвитку курортів обумовив необхідність отримання її із-за меж півострова, і на початку 60-х р. ХХ ст. вода прийшла із Дніпра по Північно-Кримському каналу. Як наслідок були введені нові його черги, які як крона дерева покривали територію рівнинного Криму. На півдні дніпровська вода доходить до передгір'я, на заході - до Тарханкутського півострова, на сході - до Керчі.

Дніпровською водою зрошується біля 400 тис. га сільськогосподарських земель. Ефективність зрошування досить велика — урожайність багатьох культур збільшилась в декілька раз, в степовій частині Криму стали вирощувати рис, в Присивашші появилися виноградники.