Вступ. 
Латинська мова

Латинська мова (lingua Latina) належить до мов індоєвропейськоїсім'ї. Вона дістала свою назву від племені латинів (Latini), які на початку I тис. до н. е. заселили невелику область Центральної Італії - Лаціум. Серед міст Лація особливого значення набуло місто Рим (Roma), засноване, за переказом, у 753р. до н. е. В результаті постійних війн Рим перетворився з міста-держави в столицю могутньої рабовласницької імперії, до складу якої входили країни басейну Середземного моря.

Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи від берегів Середземного моря до Атлантичного океану, а також у Північній Африці і в частині Азії від побережжя Середземного моря до гір Кавказу і річки Єфрат.

З підкоренням Греції Римом (II ст. до н. е.) відбувається взаємозбагачення латинської і грецької мов і культур. Латинська мова запозичила значну кількість грецьких слів, а також грецьку медичну термінологію, засновником якої був лікар Гіппократ. У процесі розвитку деякі з грецьких медичних термінів латинізувались, наприклад: cranium — череп, arteria — артерія, therapia — лікування; при цьому деякі з них зберегли грецькі закінчення, наприклад: diabetes — діабет, dyspnoe — задишка тощо.

Понад півтори тисячі років латинська мова була для Європи мовою культури і науки, зокрема медицини.

Широкого розповсюдження набула латинська мова і в Україні. Особливі вилоги щодо її вивчення ставилися перед студентами різних навчальних закладів, а перш за все перед студентами Києво-Могилянської академії. Вихованцями академії були відомі українські вчені-лікарі: засновник акушерства, ботаніки і фітотерапії Н. Амбодик-Максимович, офтальмолог і терапевт Й. Калинський-Гелита, професор анатомії, фізіології та хірургії К. Щепкін. Великий вклад в медичну науку внесли випускники академії Н. Згурський, П. Погорецький, І. Полетика, Д. Понерка, М. Тереховський, О. Шумлянський та інші.

Як мова міжнародної наукової термінології латина не втратила свого значення і сьогодні. Цілий ряд наук — хімія, математика, фізика, зоологія, ботаніка тощо — дотепер використовують її як матеріал для утворення нових термінів. Але найбільше користуються латинською мовою медицина і фармакологія. Назви хвороб, їхніх симптомів, анатомічна номенклатура, назви лікарських препаратів тощо — це все слова латинського і грецького походження.

Латинська і грецька медична термінологія єдина в цілому світі, що допомагає вченим різних країн краще зрозуміти один одного.

Отже, латинській мові в сьогоденні відводиться особливе місце як і у освітній сфері, тобто її вивчення студентами різних спеціальностей, так і у науковій — застосування у ряді наук, список яких не обмежеється вище зазначеними.