Вступ. 
Впровадження інноваційних технології в навчальному процесі вищого навчального закладу

Актуальність дослідження. Педагогічний процес у вищій школі перебуває у постійному русі, удосконалюючись та набуваючи розвитку. Головний напрям розвитку такого процесу — постійне підвищення активності, самостійності та свідомості студентів, збільшення в їх роботі частки самовиховання, самоосвіти, елементів наукового дослідження.

Рушійними силами розвитку педагогічного процесу у вищих навчальних закладах є, з одного боку, притаманні йому суперечності, а з іншого — мотиваційно-цільові установки учасників.

Найбільш вагомими є такі суперечності:

• 1) між діями викладача (постановка навчальних та практичних завдань, викладання навчального матеріалу, показ прийомів виконання дій, засоби організації діяльності студентів, контроль цієї діяльності, висунення проблемних питань тощо) і можливостями студентів (рівень знань, умінь, навичок; ступінь розумового та фізичного розвитку; засвоєні засоби і прийоми навчальної діяльності; мотиви навчання, психічний стан тощо);
• 2) між вимогами сучасного виробництва та ступенем моделювання професійної діяльності на заняттях;
• 3) між більшою самостійністю викладачів вищих навчальних закладів у відборі інформації (порівняно зі школою) та більшою самостійністю студентів у засвоєнні цієї інформації (зміна форм навчання і контролю порівняно зі школою);
• 4) пов’язані з особливостями адаптації колишніх школярів до нової системи навчання, нового колективу, змін режиму праці та відпочинку тощо.

Інформація освіти є одним з ефективних шляхів вирішення цих проблем. Процеси, які відбуваються в системі освіти як у нашій країні, так і за кордоном, призводять до формування нової ідеології та методології освіти як ідеології та методології інноваційної освіти. Тому інноваційні технології навчання варто розглядати як інструмент, за допомогою якого нова освітня парадигма може бути впроваджена в життя [2; 67−69].

Підготовка студентів до життя в світі, який постійно змінюється — є головною метою інноваційних технологій навчання. Суть такого навчання полягає в орієнтації навчального процесу на потенційні можливості студентів і їх реалізацію.

Доведено, що успіх любої фірми визначається рівнем розвитку і впровадження інформативно-комунікативних технологій у виробничу діяльність. Тому сучасна вища школа повинна стати передовою лінією по застосуванню інформаційних технологій, де майбутні спеціалісти отримують не тільки необхідні знання, але й проникнути духом сучасного інформаційного суспільства.

Модернізація та інтенсифікація освіти вимагає впровадження таких інноваційних технологій, метою яких є творче виховання особистості в інтелектуальному та емоційному вимірах. Такими інноваційними технологіями є: проектування, проблемне навчання, розвиваюче навчання, тестова система, ігрове навчання, занурення в іншомовну культуру, навчання в співробітництві, самоосвіта та автономія, інтеграція, а також дослідницькі та інформаційно-комунікативні технології.

Проблемами педагогічних технологій займалися такі вчені - І. Бурлака, В. Вихрущ, В. Дяченко, М. Скаткін, І. Лернер та інш.

Об'єкт дослідження — Особливості навчального процесу у вищому медичному навчальному закладі.8.

Предмет дослідження — стан впровадження інноваційних технології в навчальному в процесі ВНЗ.

Мета дослідження — аналіз стану впровадження інноваційних технології в навчальному процесі ВНЗ з метою удосконалення практичних навичок у студентів.

Гіпотеза дослідження — у дослідженні виходили з припущення проте, що впровадження у вищому навчальному закладі інноваційних технологій забезпечить удосконалення практичних навичок студентів та підвищення їх рівня самостійності".

Відповідно до мети і гіпотези роботи були поставлені і вирішені наступні основні завдання Завдання:

• 1. Визначити особливості навчального процесу у медичних ВНЗ України;
• 2. Визначити теоретичні основи технології навчання;
• 3. Проаналізувати стан впровадження інноваційної технології в навчальному в процесі ВНЗ ;
• 4. Провести аналіз застосування інноваційного навчання для формування практичних навичок у студентів.

Методи дослідження — аналіз літератури, синтез, порівняння, узагальнення і систематизація теоретичного матеріалу, порівняння поглядів провідних вчених, узагальнення їх досвіду.