Бухгалтерський облік експортних операцій

Порядок відображення валютних операцій у бухгалтерському обліку регулюється П (С)БО 21.

Відповідно до цього стандарту, всі статті балансу поділяються на дві групи: монетарні і немонетарні. Монетарні статті - це статті про кошти, зобов’язання й активи, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентах. Усі інші статті балансу вважаються немонетарними. Простіше кажучи, під немонетарними активами потрібно розуміти суму отриманого авансу або перерахованої попередньої оплати. Кожна з цих груп активів має свою особливість відображення валютних операцій в обліку.

Так, якщо актив визнано монетарним, то операції у валюті перераховуються в гривні на дату здійснення первинної операції в інвалюті, а також на дату здійснення розрахунків і дату балансу. Внаслідок зміни курсу, що діяв на дату здійснення первинної операції і на дату розрахунків, виникає курсова різниця. Якщо актив є немонетарним, то на дату проведення розрахунків валюта перераховується в гривні за тим курсом, який діяв на момент здійснення первинної операції.

Підіб'ємо підсумок стосовно експортних операцій. Якщо експортер спочатку відвантажив товар нерезиденту, а гроші за нього отримає опісля, то в цьому разі виникне дебіторська заборгованість, яка вважатиметься монетарною. Отже, експортер повинен перерахувати вартість товару в гривні на дату складання ВМД і на дату надходження грошей від нерезидента. Внаслідок зміни валютних курсів виникнуть курсові різниці. При надходженні на рахунок експортера авансу виникає кредиторська заборгованість, що є немонетарною. Тому вартість відвантаженого товару потрібно перераховувати в гривні за тим курсом, що діяв на момент надходження авансу (п. 6 П (С)БО 21).

Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи визначає П (С)БО 15, про витрати — П (С)БО 16.

Відповідно до п. 7 П (С)БО 15 і п. 28 П (С)БО 3, до складу інших операційних доходів включається дохід від операційних курсових різниць. Відповідно до Інструкції № 291, для узагальнення інформації про доходи в бухгалтерському обліку використовують рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Зокрема, для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Він має такі субрахунки:

• 701 «Дохід від реалізації готової продукції» ;
• 702 «Дохід від реалізації товарів» ;
• 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» .

Інформація про доходи від реалізації іноземної валюти узагальнюється на субрахунку 711 «Дохід від реалізації іноземної валюти» .

Відповідно до Інструкції № 291, для узагальнення інформації про витрати використовують рахунки класів 8 «Витрати за елементами» і 9 «Витрати діяльності». Підприємство може використовувати як рахунки 8-го і 9-го класу окремо, так і 8-го і 9-го класу одночасно. Рахунки тільки класу 8 застосовують ті підприємства, які належать до суб'єктів малого підприємництва, і діяльність яких не має комерційного характеру. Підприємства торгівлі повинні обліковувати свої витрати із застосуванням рахунків класу 9. Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначений рахунок 90 «Собівартість реалізації» .

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

• 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» ;
• 902 «Собівартість реалізованих товарів» ;
• 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» .

Балансова вартість реалізованої іноземної валюти на дату її реалізації відображається на субрахунку 942 «Собівартість реалізованої іноземної валюти» .

Відповідно до п. 20 П (С)БО 16, собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти у грошову одиницю України, є еквівалентом, вираженим в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажем іноземної валюти.

Примітки:

1 Відповідно до п. 8.5 Закону про ПДВ, при визначенні обсягу продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються: майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів; майнові внески для провадження спільної діяльності з нерезидентом за межами України; майнові внески, що заборонені іноземному інвестору; інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат або не підлягає амортизації.

Пунктом 1.7 Інструкції № 307 визначено момент перетину митного кордону, а саме:

• — для авіаперевезень — здійснення або завершення митного оформлення в аеропорту, де відбувається завантаження;
• — для морських і річкових перевезень — здійснення або завершення митного оформлення у порту завантаження на території України;
• — для товару, що доставляється поштою, — здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;
• — для перевезень іншими видами транспорту (в т. ч. залізничним або автомобільним) — здійснення або завершення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.