Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил

Не дуже сприятливі природні умови зумовили концентрацію промислового розвитку в окремих географічних регіонах. Відсутність великої кількості природної сировини та корисних копалин на території країни сприяли активізації науково-технічного розвитку Ізраїлю (аналогічно Японії).

Ізраїль став синонімом хай-тека кінця XX століття. Напередодні третього тисячоріччя іноземні інвестори були повні невтримного оптимізму із приводу майбутнього ізраїльської економіки взагалі й сектора ганьбив-тік зокрема. За словами керівника європейського відділення концерну «Інтел» Стіва Пола, Ізраїль більш ніж яка-небудь інша європейська країна нагадує знамениту Силіконову долину. Тель-Авів і його околиці перетворилися в один із провідних світових центрів підприємств високих технологій, у якому діють як дослідницькі відділення великих міжнародних концернів, так і тисячі старт-ап компаній. Напередодні 2009 року кожні 36 годин в Ізраїлі з’являлася нова старт-ап компанія. У нове тисячоріччя Ізраїль увійшов, займаючи провідної позиції на самих перспективних напрямках технічного прогресу.

Темпи економічного росту в 2010 році склали 5,9%. Виробництво на душу населення досягло 72 тисяч шекелей, темпи його росту виявилися вище, ніж у групі семи провідних індустріальних країн.

Поліпшення макроекономічних показників безпосередньо відбилося на фінансово-економічному положенні ізраїльтян. Рівень життя підвищився на 3,2%. Приватне споживання збільшилося на 5,7%. Обсяг продажу автомашин виріс на 23%, електроприладів — на 16,6%, меблів — на 10,5%. Витрати на закордонні поїздки розраховуючи на душу населення збільшилися на 5,7%, а витрати на покупки за рубежем — на 8,3%.

Все це недалеке, але — минуле. Конфлікт із палестинцями завдав важкого удару по ізраїльській економіці. Нинішня ситуація нагадує ту, що зложилася під час війни в Перській затоці. Відповідно до даних опитування, проведеного Об'єднанням промисловців Ізраїлю, останній квартал 2010 року був найгіршим за останні 20 років. Керівники 190 промислових підприємств, що прийняли участь в опитуванні, повідомили про падіння виробництва, зниженні обсягів продажів на місцевому ринку, застої в експорті, а також про звільнення співробітників. Втрати понесли практично всі сектори економіки. Сильніше інших постраждали туризм і будівельна галузь. Протягом жовтня — листопада 2009 року число закордонних туристів скоротилося на 66%.

Стосовно до 2009 року, саме словосполучення «економічний розвиток» представляється недоречним. Внутрішній валовий продукт (ВВП) знизився в 2010 році на 0,6%. Статистика затверджує, що гірше було тільки в 1953 році. Протягом другого півріччя темпи виробництва знизилися на 5% у річному вирахуванні. Виробництво на душу населення скоротилося на 2,9% і склало тільки 17 тисяч доларів у рік. Обсяг експорту зменшився на 11%, а імпорту — на 4,4%.6, с. 85.

Початі урядом заходи щодо стабілізації економіки в останні роки високо оцінені за рубежем. Кредитний рейтинг Ізраїлю, незважаючи на триваючу вже два роки інтифаду, не постраждав. Саме в кризовому 2009 році Ізраїль перемістився з 21-го на 16-е місце в щорічному рейтингу, який публікується Міжнародним інститутом по розвитку управління в Лозанні. Ґрунтуючись на безлічі критеріїв, інститут аналізує ступінь волі для підприємництва. Ізраїль обійшов три країни — представниці «Великої сімки»: Великобританію (19-е місце), Японію (26-е) і Італію (32-е). Незважаючи на загальне 16-е місце, по більшості критеріїв Ізраїль котирується значно вище. Так, він посідає друге місце по доступності капіталу для розвитку бізнесу. Ізраїль залишився на другому місці й у категорії «кооперація між бізнесом і наукою». За рівнем витрат на освіту країна виявилася самою «марнотратною» у світі - більше 1% від ВВП.

Якщо ще зовсім недавно головним фактором, що у короткостроковій перспективі впливає на ізраїльську економіку, вважався конфлікт із палестинцями, то тепер палестинську інтифаду змусила потіснитися криза в американській економіці, точніше — крах у Насдаці. Якщо в чисто економічному плані вплив Палестинської автономії на Ізраїль мізерний — на частку автономії доводяться лічені відсотки ізраїльського експорту, то зі США інша справа. На частку Сполучених Штатів доводиться близько 60% ізраїльського промислового експорту, тому те, що відбувається за океаном самим безпосереднім образом відображається на економіці країни.

Ізраїль — індустріально-аграрна країна. Із сировинних ресурсів має лише хімічні солі Мертвого моря і фосфати.

В економіці існує 3 сектори: приватний, державний і кооперативний. Провідні позиції займають приватний ізраїльський та іноземний капітали, частка яких у виробництві ВВП перевищує 90%.

Уряд намагається реалізувати економічну політику, якою передбачається приватизація нерентабельних державних і профспілкових підприємств і компаній, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій.

Економіка країни в основному базується на зовнішніх джерелах фінансування. Основний донор економіки Ізраїлю — США. Обсяг допомоги становить близько 100 млрд. дол., причому майже 2/3 її було надано безвідплатно або на пільгових умовах. Держава мобілізує фінансові ресурси для виплати зовнішнього боргу. 10, с. 119.

Швидкий та успішний розвиток країни був би неможливий без активної ролі держави у проведенні економічної політики. Держава займається абсорбцією іммігрантів: діють спеціальні урядові програми будівництва житла, створюються робочі місця, виділяється одноразова допомога новоприбулим у країну.

Ізраїль реалізує власну програму розвитку технологічної бази промисловості, причому пріоритет віддається наукоємнісному виробництву та експорту наукоємнісних технологій. За показниками наукоємнісного експорту Ізраїль поступається лише США. Для США цей показник становить 2,3% ВНП, для Ізраїлю — 2%.

За часткою витрат на НДДКР від ВВП (близько 3%) Ізраїль випереджає США, Японію і Німеччину. За кількістю наукових публікацій і рівнем комп’ютеризації Ізраїль посідає перше місце в світі. Країна одночасно розвиває і військові, і цивільні технології. В Ізраїлі розміщені дослідницькі центри таких загальноприйнятих світових велетнів, як IBM, Intel, National Semiconductors, Motorola. Наукові центри, розташовані в пустелі Неґев, є аналогом американської Силіконової долини. Системи контролю за виробництвом мікроелектронних компонентів, що випускаються в Ізраїлі, використовуються електронними компаніями США і Японії.

В країні фактично сталися три науково-технічних революції: у медицині, в агрономії, у зв’язку і телекомунікаціях. За кількістю стільникових телефонів на душу населення Ізраїль випереджає навіть такі країни, як Данія та Ісландія.

Загальновизнаними є успіхи Ізраїлю у таких сферах медицини як рання діагностика і лікування раку, тяжких спадкових хвороб.

Промисловість виробляє високотехнологічні прилади для пересувних лабораторій і терапевтичних установок.

Ізраїльські агрономи навчилися збирати високі врожаї в пустелі.

Державна політика в галузі розвитку високих технологій, підвищення рівня освіти приносить результати. Незаперечною є перевага Ізраїлю на світовій арені у таких галузях, як військові технології, обробка алмазів і виробництво діамантів, використання сонячної енергії, генної інженерії в сільському господарстві.

Для Ізраїлю характерна змішана економіка, у якій несільськогосподарська діяльність перебуває під контролем приватного капіталу, профспілкової організації «Гистадрут» і держави. 33% всіх зайнятих працюють на державних підприємствах, 50% - на приватних, 6% - на суспільні й 10% - на підприємствах «Гистадрута». 13.

У державному секторі головними власниками поряд із самою державою виступають також Єврейське агентство й місцеві влади. У розпорядженні цього сектора перебувають також судноверфі, авіаційна промисловість, нафтопереробні заводи, система водопостачання й електростанції.

Продаж державних компаній, що почалася в 90-і, привела до перебудови економічної структури Ізраїлю. На цей час економіка країни перебуває під контролем приблизно двадцяти інвестиційно-промислових груп.