Отчёт по літньої геодезичної практиці за 1 курс

року міністерство освіти Російської Федерации.

Кузбасский Державний Технічний Университет.

кафедра геодезии.

Звіт по навчальної практике.

Група: ОП-011.

Бригадир: Лапшина М.В.

Члени бригады:

1. Барсукова Е.А.

2. Губко В.В.

3. Єлисєєва И.В.

4. Ложкина А.Ю.

5. Новосьолова О.О.

6. Шигаєва А.С.

Кемерово 2002.

1. Загальні відомості …

2. Коротка физико-географическая характеристика району работ…

3. Опорні геодезичні сети…

4. Съёмочное обоснование…

5. Топографічні съёмки…

6. Лінійне трассирование…

7. Нівелювання площадей…

8. Инженерно-геодезические і спеціальні задачи…

9. Технічний контроль і приёмка работ…

10.

Заключение

…

1. Загальні сведения.

Бригада № 80 з проведення навчально-польових робіт складається з семи студентів групи ОП-011. Час проведення навчально-польових робіт серпень 2002 року. Польові роботи проводились місті Кемерово в Рудничном районі, МЖК.

Керівником практики Лапшиной Т. П. дав указівки виконати такі роботи: 1) Набуття та перевірка приладів 2) Топографічні зйомки 3) Технічне нівелювання 4) Тахеометрическая зйомка 5) Инженерно-геодезические і спеціальні задачи.

Роботи були у умовних системах координат і высот.

Організація польових робіт була така: вимір кутів — Новосьолова О. О., Шигаєва О.С.; нівелювання — Губко В. В.; реечники — Єлисєєва І.В., Барсукова Е. А., Ложкина О. Ю.; вимір довжин ліній — Лапшина М. В., Губко В. В., Барсукова Е. А., Єлисєєва І.В.; тахеометрическая съёмка і нівелювання траси — Лапшина М. В., Барсукова Е. А., Губко В. В., Єлисєєва І.В., Ложкина О. Ю., Новосьолова О. О., Шигаєва О.С.; камеральні роботи — Новосьолова О. О., Шигаєва О.С., Барсукова Е. А., Лапшина М. В., Губко В. В.; складання звіту — Ложкина О. Ю., Єлисєєва И.В.

Таблиця виконаних топографо-геодезичних работ.

|№ |Найменування видів |Одиниця |Обсяг работ|Оценка | | |топогр.-геод. робіт |виміру | | | | | | | | | |1. |рекогносцировка |км. |0,5 | | | |теодолитного ходу | | | | | | | | | | | |закріплення точок | | | | |2. |теодолитного ходу |точка |5 | | | | | | | | | |планове съёмочное | | | | | |обгрунтування | | | | | | | | | | |3. |висотну съёмочное |км. |0,5 | | | |обгрунтування | | | | | | | | | | | |нівелювання | | | | |4. |майданчики |км. |0,5 | | | | | | | | | |тахеометричес-кая | | | | | |съёмка | | | | |5. | |м. |40*60 | | | |нівелювання траси | | | | | | | | | | |6. | |га | | | | | | | | | | | | | | | |7. | |км. |0,3 | |.

2. Коротка физики-географическая характеристика району работ.

У географічному становищі місце практики лежить у у Кемерівській області, г. Кемерово, Рудничном районі, МЖК. Рельєф у цій місцевості горбкуватий, район робіт розташований на Західно-Сибірської рівнині, в Кузнецької улоговині. На ділянці робіт відсутні водоёмы і водосховища. Переважна рослинність: лугова трава (конюшину, ромашка, медунка, лобода), дерева (сосна, береза), гриби (білий, подберёзовик). Поблизу місця проведення робіт розташована автомобільна дорога, з'єднує сел. Крутий і ш. Північну з центром міста. Клімат у зазначеному районі помірний, різкоконтинентальний, середні температури: червень +18,4° З, січень -19,2°С.

3. Опорні геодезичні сети.

Опорні геодезичні сітці були раніше виконані студентами четвертого курсу спеціальності «маркшейдерское справа » .

4. Съёмочное обоснование.

Для побудови съёмочного обгрунтування застосовувався метод полігонів (замкнутих ходів). На ділянці робіт було закріплено 5 точок з відривом 100 метрів. На місцевості крапки було закріплені кілочками довжиною 25 див. і сторожками довжиною 50 див., у яких було зроблено напис порядкового номери крапки й номери бригади. Навколо точки було зроблено канавка шириною і глибиною 10 см.

A. Плановий обоснование.

Вихідним пунктом під час створення планового обгрунтування була точка опорною геодезичної мережі. По точкам съёмочного обгрунтування прокладено хід, із кількістю сторін 5. Через війну вимірів було встановлено, що найбільша довжина сторін ході між точками 3−4 становить 101,8 м., а найменша між точками 4−5 дорівнює 49,6 м. Було обчислено, що сьогодні середня довжина сторін у ході 89,68 м.; найменший кут в трикутнику це кут 4−5- 1 рівний 20°22 «58 «». На виконання робіт потрібні були такі інструменти, і устаткування: теодоліт 2Т30М, штатив, стрічка сталева (20 м), шпильки до стрічки (5 прим), висок, винт.

Були виконані такі перевірки теодолита:

1) вісь циліндричного рівня на алидаде мусить бути перпендикулярна до осі обертання инструмента.

Інструмент встановлюється на штатив, прикріплюється становим гвинтом і площину лімба приблизно наводиться в горизонтальне становище. Після цього поворотом алидады ставлять вісь рівня в напрямі двох підйомних гвинтів і, діючи цими подъёмными гвинтами, виводять пузырёк рівня на середину. Потім повертають алидаду на 90° і третім підйомним гвинтом виводять пузырёк в нуль пункт. Потім алидаду повертають на 180°. Якщо пузырёк рівня зупинився посередині (в нуль пункті), то умова перпендикулярности осей рівня життя та інструмента виконано. Якщо умова не виконано, то користуючись виправними гвинтами рівня, переміщають пузырёк до нуль пункту наполовину його відхилення від середины.

2) візирна вісь труби мусить бути перпендикулярна до осі обертання трубы.

Кут відхилення візирної осі від перпендикуляра до осі обертання труби називається коллимационной помилкою. Для виявлення цієї помилки хрест сітки ниток труби наводять на добре видиму точку, удалённую на 50−100 метрів і беруть за обом верньєрам отсчёты. Записують градуси за першим верньеру, а хвилини і секунди за обома верньєрам і їх підраховують середнє. Беруть відлік по КП по горизонтальному колу. Потім открепляют алидаду і, повернувши трубу через зеніт, знову наводять її в цю і знову беруть отсчёты за іншого становищі кола — КЛ.

Коллимационная помилка підраховується по формуле:

[pic].

Якщо С?2t (t-точность верньера), можна вважати умова выполненным.

4.1 Вимірювання горизонтальних углов.

Для виміру горизонтальних кутів теодоліт необхідно встановити над точкою теодолитного ходу. Потім виконується центрування і нівелювання теодоліта. Кожен кут теодолитного ходу вимірюється за способом прийомів одним повним прийомом з перестановкою лімба між полуприёмами на 90°. Розбіжність кутів в полуприёмах на повинен перевищувати 2−3 точності верньера теодолита.

Вимірювання горизонтальних кутів роблять за горизонтальному колу: встановлюють нульової відлік по лімбу, наводять трубу на задню точку, беруть відлік при КЛ, потім повертають теодоліт по годинниковий стрілкою і наводять на передню точку, беруть відлік при КЛ. Перекладають трубу через зеніт і беруть відлік при КП. Повертають теодоліт по годинниковий стрілці, наводять трубу на задню і беруть відлік при КП. Обчислюють при двох положеннях кола різницю отсчетов. У тому числі середнє - і є кут повороту. Теодоліт 2Т30М забезпечує вимір кутів з помилкою 30 «» .

4.2 Вимірювання кутів наклона.

Вимірювання кутів нахилу виконують по вертикальному колу теодоліта: вимірюють висоту інструмента і і відзначають в рейці, ставлять на точку, наводять трубу теодоліта до позначки в те щоб її було впроваджено центрі сітки ниток і беруть отсчет.

4.3 Вимірювання довжин линий.

Сторони теодолитного ходу вимірюються 20-метровій стрічкою двічі: у прямому й напрямку (механічний спосіб). Довжина лінії дорівнює D=20n+a, де n-число покладених лінією цілих стрічок, а-домер (неповна стрічка). Середня довжина перебувають розслідування щодо формулі Dср=(Dпр+Dобр)/2.

Мірні стрічки забезпечують точність вимірів близько 1/2000.

Також вимір довжин ліній можна робити з допомогою теодоліта (физико-оптический способ).

У сітці ниток зорових труб є дві додаткові горизонтальні нитки, розташовані на обидва боки центру сітки ниток однакові відстанях. Це — дальномерные нитки. Наявність цих ліній дає можливості виробляти вимір дальномерных відстаней. Для визначення відстані підраховують цілого кількості уложившихся між двома дальномерными нитками ділень рейки і множать отримане число на 100.

Точність виміру відстаней нитяним далекоміром зазвичай оцінюється відносної помилкою від 1/100 до 1/300.

Б. Висотна обоснование.

Вихідними даними висотного обгрунтування є позначка першої точки 13 200.

При висотному обгрунтуванні нивелирные ходи прокладаються по точкам теодолитного ходу. Геометричне нівелювання виконується методом «із середини ». Інструмент встановлюється між нивелируемыми точками посередині. Нивелирные рейки ставляться на теодолітні точки. Що стосується, коли перевищення між теодолитными точками не можна визначити з одного постановки інструмента, застосовується складне нівелювання, у якому різницю висот окреслюється сума окремих перевищень. На ділянці нивелирная мережу складається з 5 станций.

4.4 Технічне нивелирование.

Спочатку наводять трубу нивелира на задню рейку і беруть за ній відлік А1 по чорної боці, потім наводять трубу на передню рейку і беруть відлік В1, також із чорної боці. Потім знімають відлік B2 по передній рейці по червоною боці й, наводячи трубу на задню рейку, беруть відлік A2 як і по червоною стороне.

Перевищення передній точки щодо задньої здійснюють за формулам: Н1=A1-B1; H2= A2-B2; H= (H1 — H2) /2.

Позначка передній точки обчислюється як сума позначки задньої крапки й М. Після виміру всіх перевищень проводять камеральні роботи. Невязка ходу має превышать[pic], де Lдовжина ходу в км.

Для нівелювання використовувалися: нівелір Н3, рейки шашкові, черевики, штатив, винт.

Були виконані такі перевірки нивелира:

1). Вісь круглого рівня мусить бути паралельна осі обертання нивелира.

Пузырёк рівня встановлюють на середину ампули, діючи всіма трьома подъёмными гвинтами. Потім верхня частина інструмента повертається на 180°. Якщо після повороту пляшечку відхиляється на 2−3 розподілу, то виправлень годі й делать.

2). Візирна вісь труби мусить бути паралельна осі уровня.

Перевірка його запровадження здійснюється подвійним нівелюванням, тобто. двічі визначають перевищення між двома точками: «із середини «і «вперед » .

З віддалі 100 м встановлюють черевики. При нівелювання «із середини «визначається точне перевищення між точками h=(З-Х)-(П-Х)=З-П, де Х-ошибка, викликана порушенням головного условия.

При нівелювання методом «вперед «перевищення між точками визначається за такою формулою h=i-(П «-Y), де Yпомилка по рейці, рівна 2Х.

Підставляючи значення h, отримане при нівелювання «із середини », одержимо Y=h-(i-П ").

Якщо Y більше 4−5 мм, слід знайти правильний відлік По=П «-Y.

5. Топографічні съёмки.

Топографічна зйомка виконано масштабі 1:1000 з висотою перерізу рельєфу 1 м.

При даних роботах використовувалися такі інструменти: теодоліт 2Т30М, штатив, висок, гвинт, рейки.

Були виконані такі перевірки теодолита-тахеометра:

1. вісь рівня на алидаде мусить бути перпендикулярна до осі обертання инструмента.

2. візирна вісь труби мусить бути перпендикулярна до осі обертання трубы.

3. сітка ниток слід установити правильно.

4. місце нуля (МО) вертикального кола має бути близькими до нулю.

МО=(КЛ+КП[pic]180)/2.

5.1 Тахеометрическая съёмка.

Съёмка місцевості при тахеометрической съёмке залежить від визначенні найхарактерніших точок, які відбивають контури предметів і рельєф місцевості. На кожну що знімається точку ставиться рейка через яку визначаються полярні координати, напрям, кут нахилу. Котрі Знімаються реечные точки може бути контурними, рельєфними, контурно-рельефными. В усіх випадках щоразу беруться отсчёты по дальномерным ниткам, горизонтальному і вертикальному кругу.

При тахеометрической съёмке робота на станції виконується у наступному послідовності: — встановлюють теодоліт над точкою съёмочного обгрунтування й наводять їх у робоче становище, тобто. центрируют і нівелюють. Потім вимірюють висоту інструмента, відзначають її в рейці і записують їх у тахеометрический журнал — наводять теодоліт на сусідню точку съёмочного обгрунтування, середньої горизонтальній ниткою на відзначену висоту інструменту та беруть відлік по.

КЛ. Перекладають трубу через зеніт і знову при КП наводять на висоту інструменту та беруть відлік. Обчислюють місце нуля. — при КЛ поєднують нуль алидады з нулем лімба, тобто. ставлять відлік 0−0 і закріплюють защёлкой. — наводять на точки съёмочного обгрунтування якими брали вертикальні кути — открепляют защёлку і наводять попри всі реечные точки, беруть отсчёты і відраховують по рейці дальномерное відстань — складаються кроки, у яких зображуються все реечные точки, зарисовывается ситуація й показується рельеф.

Далі виконуються камеральні роботи у наступній послідовності: 1. перевірка записів в тахеометрическом журналі 2. обчислення горизонтальних перевищень і проложений 3. обчислення оцінок реечных точок 4. побудова координатної сітки 5. нанесення по координатам точок съёмочного обгрунтування 6. нанесення реечных точок по полярним координатам 7. побудова контурів за даними тахеометрического журналу і крок 8. замальовка рельєфу по висот реечных крапок і нотаткам в кроках 9. креслення контурів і рельєфу по умовним знакам заданого масштабу 10. зарамочное оформлення складеного плана.

Головними особливостями тахеометрической зйомки і те, що у місцевості вимірюються кути і відстані, малюється рельєф, складаються кроки, план складається в камеральних условиях.

6. Лінійне трассирование.

Від керівника практики Лапшиной Т. П. отримали завдання — поздовжнє нівелювання траси довжиною 300 м., із двома крапками поворота.

Завдання виконувалося з допомогою інструментів: теодоліт 2Т30М, нівелір Н3, штатив, гвинт, рейки, мірна стрічка, шпильки.

При рекогносцировке траси у ньому намічають точки її повороту і схему планової і висотної прив’язки початковій та кінцевої точок до твердим точкам. Далі виробляють розбивку пикетажа, який залежить від вимірі осі траси мірною стрічкою розважливо пікетів через кожні 100 метрів і проміжних точок в характерних місцях траси, точки перегину траси в вертикальної площині, точки урізу води та інші характерні точки звані плюсовыми.

Нівелювання траси виконується методом «із середини ». Детальна розбивка кривою проводиться у разі методу координат.

7. Нівелювання площадей.

Для проведення робіт отримали завдання зробити нівелювання майданчики 40*60 м.

Інструменти і прилади, необхідних нівелювання: нівелір Н3, рейки, мірна стрічка, теодоліт 2Т30М, штатив, гвинт, висок, шпильки.

На місцевості настановленим нівелювання було зроблено розбивка сітки квадратів зі стороною 10 м. з допомогою теодоліта і мірною ленты.

Далі виробляється нівелювання вершин квадратів і характерних точок місцевості з допомогою нивелира і реек.

Нівелювання проводиться у разі методу «із середини » .

8. Инженерно-геодезические і спеціальні задачи.

9. Технічний контроль і приёмка работ.

Технічний контроль і приёмка робіт здійснювалися керівником навчальної практики Лапшиной Т.П.

10.

Заключение

.

У результаті проходження навчальної практики ми набули досвіду роботи з теодолітом 2Т30М і нівеліром Н3 і ми переконалися у необхідності точності измерений.

Впливовими чинниками являются:

— погода.

— рельєф местности.

Під час польових робіт ми справили розбивку полігону, виміряли вертикальні і горизонтальні кути, виконали оцінку точності отриманих результатов.

Як майбутні фахівці гірського профілю зобов’язані знати основи геодезії й уміти працювати з геодезичними приладами, вільно читати плани й карти і за ними вирішувати інженерні задачи.

Приложения.