Поняття — довільні рухи

Довільні рухи — зовнішні й внутрішні тілесні рухові акти (процеси), свідомо регульовані суб'єктом на основі наявної в нього потреби в досягненні мети як образа результату, що передбачається. (Бернштейн Н.А.). Довільні рухи припускають свідоме орієнтування стосовно мети як у мовному плані, так і в плані подання (уяви). Довільні рухи можуть бути виконані як за допомогою кістякової мускулатури зовнішніх органів тіла, що реалізують просторові рухи, так і гладкої мускулатури внутрішніх органів (наприклад, кровоносних посудин), що реалізує вегетативні функції. Експериментально показано, що рухи, що споконвічно сформувалися як мимовільні, можуть ставати довільними за рахунок винесення рухових орієнтирів у зовнішній план (наприклад, при спостереженні за мінливим тонусом кровоносних посудин по шкалі приладу) з наступним перекладом цих орієнтирів у внутрішній план, у форму специфічних рухових (кінестетичних) орієнтирів. Зародкові форми довільних рухів мають місце вже в нижчих тварин — так звані «інструментальні», або «оперантні», руху в ситуаціях, коли подразник не даний наживо, і рух, що починається й протікає в його відсутність, при своєму завершенні приводить тварина до оволодіння предметом потреби (видобутком).