Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Онкотичний тиск плазми крові і його значення

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Рг. кр. сприяє виходу води з капілярів в тканини. Величина цього тиску змінюється під час руху крові по капіляру (зменшується від 30 до 15 мм рт.ст.). Тому, сумарна сила спрямована з капіляра в тканини в артеріальному відділі капіляра — це фільтраційна сила, вона зумовлює вихід (фільтрацію) води та розчинених в ній речовин з капіляра в тканини. У венозному відділі капіляра сумарна сила має… Читати ще >

Онкотичний тиск плазми крові і його значення (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Онкотичний тиск — частина осмотичного тиску, що створюється білками (Ронк.). В утворенні онкотичного тиску найбільшу роль відіграють низькомолекулярні білки альбуміни — саме від їх вмісту в плазмі залежить, перш за все, Ронк.. Його нормальна величина складає 25−30 мм рт.ст.

Напівпроникною мембраною для онкотичного тиску є стінка капілярів — вона вільно пропускає розчинник (вода), але не пропускає білки, що створюють онкотичний тиск!!! Білки є осмотично активними речовинами — вони гідрофільні та утримують при собі достатньо велику кількість води. Оскільки, стінка капілярів не пропускає білки в міжклітинну рідину, то це сприятиме затримці води в капілярах. Саме тому, Ронк. Впливає на обмін води між кров’ю та інтерстеціальною рідиною.

На обмін води між кров’ю та тканинами за механізмом фільтрації-резорбції впливають:

  • — Ронк. крові (25−30 мм рт.ст.);
  • — Ронк. інтерстеційної рідини (3−5 мм рт.ст.);
  • — Рг. кр.— гідростатичний тиск крові на стінки капілярів (на початку капіляра складає 30 мм рт.ст., а в кінці - біля 15 мм рт.ст.);
  • — Рг. тк.— гідростатичний тиск інтерстеційної рідини на стінки капілярів (складає 3−4 мм рт.ст.).

Сумарна сила, що виникає внаслідок додавання чотирьох названих сил, визначає рух води з капілярів в тканини (фільтраційна сила) та із тканин в капіляри (резорбційна сила).

Ронк. крові перешкоджає виходу води з капілярів (білки не фільтруються самі та утримують при собі воду). Його величина однакова в артеріальній та венозній частині капіляра.

Ронк. інтерстеційної рідини сприяє виходу води з капілярів у тканини (білки інтерстеціальної рідини «тягнуть» на себе воду внаслідок своєї гідрофільності).

Рг. тк. перешкоджає виходу води з капілярів в тканини та діє однаково на артеріальний та венозний відділи капіляра.

Рг. кр. сприяє виходу води з капілярів в тканини. Величина цього тиску змінюється під час руху крові по капіляру (зменшується від 30 до 15 мм рт.ст.). Тому, сумарна сила спрямована з капіляра в тканини в артеріальному відділі капіляра — це фільтраційна сила, вона зумовлює вихід (фільтрацію) води та розчинених в ній речовин з капіляра в тканини. У венозному відділі капіляра сумарна сила має протилежний напрямок — з тканин в капіляр — резорбційна сила. Вона зумовлює повернення (резорбцію) води та розчинних в ній речовин із тканин в капіляр.

Якщо Ронк. крові знижується (довготривале голодування, хвороби печінки та нирок) збільшується фільтраційна сила та зменшується резорбційна збільшується фільтрація та зменшується резорбція рідини надлишок рідини накопичується в інтерстеційному просторі розвивається міжкілітинний набряк. Якщо Ронк. крові підвищується, відбуваються протележні зміни обміну води: збільшується резорбційна сила та зменшується фільтраційна відбувається мобілізація рідини з інтерстеційного простору, перехід її в кров розвивається міжклітинна дегідратація.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою