Проблеми виховання в підлітковому віці
Навчання в підлітковому віці набуває нового сенсу в психічному і соціальному розвитку особистості. На відміну від молодшого шкільного віку, де навчання виступає переважно в ролі головного засобу засвоєння знань, у підлітковому воно стає, крім того, засобом формування дорослості й самоствердження, домагання визнання свого «я» людьми, що оточують підлітка, і це є одним із найпосутніших змін… Читати ще >
Проблеми виховання в підлітковому віці (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Формування особистості підліткового віку зумовлюється якісно новою соціальною ситуацією розвитку (Л.І. Божович). Зміна становища підлітка у суспільстві, підвищення вимог до нього, зміна характеру й ускладнення навчальної діяльності, зростання ролі участі підлітка в суспільно-корисній діяльності та інші чинники зумовлюють цілу низку специфічних особливостей розвитку особистості підлітка.
Навчання в підлітковому віці набуває нового сенсу в психічному і соціальному розвитку особистості. На відміну від молодшого шкільного віку, де навчання виступає переважно в ролі головного засобу засвоєння знань, у підлітковому воно стає, крім того, засобом формування дорослості й самоствердження, домагання визнання свого «я» людьми, що оточують підлітка, і це є одним із найпосутніших змін в особистості підліткового віку. Задоволення цієї важливої потреби вимагає значного розширення діапазону соціальної активності. Саме тому вирішальним стає соціальне цінний аспект будь-якої діяльності підлітка: навчальної, трудової, художньої, спортивної, суспільно-організаційної та інших видів діяльності.
Усвідомлення суспільної значущості діяльності для підлітка є важливим чинником стимуляції його активності як засобу стати «схожим на дорослого», заслужити визнання цінності своєї особистості — як дорослими та ровесниками, так і самим собою. Підлітковий вік є одним із найсприятливіших щодо формування різнобічної і гармонійно розвиненої особистості: виховання розумових здібностей, трудових умінь і навичок, ідейно-морального, естетичного та фізичного виховання.
В організації роботи з учнями підліткового віку необхідно враховувати суперечливий характер психічного розвитку підлітка. У нього виникає суперечність між його прагненнями і домаганнями та реальними можливостями, подолання якої стає рушійною силою розвитку.
Врахування цієї суперечності у виховній роботі з підлітком має особливе значення. Слід пам’ятати, що тенденція до дорослості та самостійності, незважаючи на її суперечливий характер, є важливим явищем у психічному розвитку підлітка. Вона пов’язана з переорієнтацією підлітка з норм поведінки і цінностей, характерних для дітей, до норм цінностей дорослих людей.
Підтримуючи прагнення підлітків до дорослості та самостійності, вихователь створює можливості для надання активності учнів соціальне цінної спрямованості. Така підтримка виражається в довірі вихователя до можливостей підлітка, у нових способах і формах взаємодії з підлітками, у наданні останньому широких можливостей для прояву ініціативи, самостійності. Це винятково важливо для розвитку самосвідомості підлітків: їх самооцінки, домагань, соціально-психологічних очікувань, формування таких якостей, як впевненість у власних силах, вимогливість до себе, самокритичність, відповідальність, багатьох вольових якостей і розвитку здатності до саморегуляції поведінки.:
В організації виховної роботи з підлітками, зокрема старшими, особливу увагу слід приділяти вихованню в учнів здатності самостійно орієнтуватися в ідейно-політичних, моральних, естетичних та інших життєво важливих цінностях. Така здатність успішно формується передусім на основі колективного самоврядування підлітків, в якому кожен учень безпосередньо бере участь в активній апробації згаданих цінностей, навчається самостійно і водночас спільно з ровесниками оцінювати різноманітні явища, критично аналізувати конкретні життєві ситуації, приймати відповідні рішення і визначати шляхи та засоби їх реалізації. Саме ці заходи стають на перешкоді розвитку в підлітків конформізму.
Соціальної уваги потребує профілактика паління, вживання спиртних напоїв, повинно проводитися статеве виховання. Підліткам треба надати повну інформацію про венеричні захворювання, СНІД.
Проблеми, що виникають У разі патологічних змін нервової системи.
Аспекти надання невідкладної допомоги Загзльномозкові симптоми:
порушення свідомості (ступор, сопор, кома);
головний біль (інтенсивний, монотонний);
блювання («мозкове» блювання супроводжується головним болем із відсутністю нудоти, спостерігається натще);
*судоми (клонічні, тонічні, змішаного типу з непритомністю).
Вогнищеві симптоми:
центральні та периферійні парези і паралічі (вказують на ураження центрального рухового нейрона або клітин ядер черепних нервів та передніх рогів спинного мозку);
очні симптоми (симптом Грефе, ністагм, екзофтальм, симптом сонця, що ходить);
менінгеальні симптоми (Керніга, Брудзінського, ригідність м’язів потилиці);
симптоми порушення словесної мови (залежно від віку враховується вимова складів, окремих слів, речень, вміння формувати свою мову, розуміння тієї мови, з якою звертаються до пацієнта).
Крім оцінки стану нервової системи оцінюють нервово-психічний розвиток і відповідність його віку дитини або дорослої людини. Звертають увагу на стан: свідомості; адекватність реакції на навколишнє середовище; поведінку; вміння концентрувати увагу на предметах, книгах, завданнях; вміння розуміти звернення до пацієнта; навики письма, читання, абстрактного мислення тощо.
Під час обстеження рухової сфери визначають такі відхилення від норми: вимушене положення в ліжку; зниження моторної активності або її відсутність; у дітей затримка в моторно-статичному розвитку (дитина несвоєчасно починає утримувати голову, сідати, ходити, не може виконувати дрібні ручні дії).
Обстежуючи органи чуття, звертають увагу на природжені вади очей, вушної раковини. З метою визначити функції органа зору всі діти і дорослі повинні проходити щорічно огляд в окуліста.
Стан органа слуху (середнє і внутрішнє вухо) слід перевіряти періодично під час консультацій у ЛОР-лікаря.
Під час загального огляду звертають увагу на тактильну, больову, температурну чутливість шкіри.