Формування та розвиток бухгалтерського обліку в світі

Бухгалтерський омблік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік виник як практична діяльність (рахівництво). Потреби господарського життя викликали розвиток обліку, що в свою чергу стимулювало розвиток цивілізації, особливо таких невід'ємних її частин, як писемність і математика. Розвиток цивілізації, укрупнення господарств, зажадали освоєння та застосування облікових записів на матеріальних носіях. У Месопотамії це були глиняні таблички (таблетки), в Древньому Єгипті - папірусні сувої, на Русі - берестяні грамоти. Господарський облік давнину не можна назвати бухгалтерським. Це швидше те, що ми тепер називаємо оперативним обліком. Наприклад, в Єгипті кожні два роки проводилася інвентаризація всього рухомого і нерухомого майна (дискретна інвентаризація) — потім вона була замінена поточною інвентаризацією (постійною). Факти господарського життя оформлялися трьома особами (чиновниками). У Стародавньому Вавилоні поряд з матеріальним урахуванням існував досить розвинений облік розрахунків, у тому числі з працівниками; у Персії була організована державна статистика витрат держави; у Китаї 7 тисяч років тому по окремих продуктах становили матеріальні баланси.

Під час греко-римської цивілізації з’явилися такі попередники бухгалтерського обліку як інвентар і контокоррент (взаєморозрахунки), зародився облік кредитно-позичкових операцій. Система господарського обліку стала більш досконалою, але матеріальний облік вели відокремлено від обліку грошей і грошових розрахунків, балансовий метод застосовувався для вирішення локальних завдань. Загальний майново-грошовий комплекс одиничного господарства та його господарська діяльність не узагальнювалися в єдиному грошовому вимірнику.

Інкське кіпу уперше в історії людства використовувалося для застосування такого способу ведення бухгалтерського обліку як подвійний запис. бухгалтерський облік колоніальний запорізький У період раннього Середньовіччя великий вплив на державний уклад мала релігія. Церква нагромадила величезні земельні угіддя та започаткувала складне господарство, тому облік розвивався насамперед завдяки їй. При папському дворі була встановлена та затверджена посада обліковця-рахівника, до обов’язків якого входили спостереження за обліком папських багатств і перевірка здібності, яка надходила з провінцій. У цей час почали вести облікові книги. Поступово в обліку стали виділятися рахунку майна за класифікаційними групами, грошовим коштам, розрахунками. У рахунках почали розділяти записи по дебету і кредиту, але записи велися в самостійних книгах (окремо прихід, окремо витрати). Виникло нове явище — облік і звітність про доходи та витрати. Почали з’являтися трактати, що описують вимоги до достовірного обліку. Звітність набувала рис публічності. Пізніше наказом було встановлено особливу «Апостольську камеру» з 12 членів. До її обов’язків належали управління всім майном і фінансами папського двору і ведення обліку та звітності.

Поступальний, всебічний розвиток господарського обліку створювало необхідні передумови виникнення бухгалтерського обліку. Ця вища форма обліку, для розвитку якої були потрібні об'єктивні умови, почала впроваджуватися при капіталізмі.

Кінцевому формуванню бухгалтерського обліку сприяв широкий розвиток торгівлі в таких великих італійських містах, як Флоренція, Мілан, Венеція та ін. Із відкриттям Америки, шляхів в Індію торгівля значно розширилась. Це остаточно сформувало бухгалтерський облік як облік банківський і торговельний.

У розвитку бухгалтерського обліку можна виділити п’ять основних періодів:

1 період — з моменту виникнення товарно-грошових відносин до кінця XVII століття. Для цього періоду характерні такі риси: поява різних способів реєстрації фактів господарського життя в облікових регістрах у вигляді систематичних і хронологічних записів; мануфактурне виробництво; співіснування натурального обміну і товарно-грошових відносин. Вінцем періоду становлення бухгалтерського обліку стало широке використання методу подвійного запису. У 1494 році італійський професорматематик Лука Пачолі опублікував «Трактат про рахунки і записи», з якого випливає, що венеціанські купці робили записи в трьох книгах: чорновій, журналі і головній, не рахуючи копіювальної книги і інвентарної. Лука Пачолі рекомендував для використання так званий аналітичний запис. Про значення цього трактату свідчить той факт, що протягом кількох століть ним користувалися в Італії, Франції, Англії, Німеччині як основним з бухгалтерських справ. А спосіб подвійного запису не втратив свого значення і понині.

Автором, який виклав правила ведення записів в облікових книгах за подвійною системою був також Бенедетто Котрульї, який жив у XV столітті. Ці правила були ним сформульовані в роботі «Про торгівлю та ідеального торговця», проте видано цей твір було лише в 80-х роках XVI століття.

• 2 період — кінець XVII — кінець XVIII століть. Для цього періоду характерні однакові підходи до основ систематизації бухгалтерських записів. Так до середини XVIII століття домінувала «Розвинена італійська форма рахівництва», надалі була запропонована «Меморіально-касова форма». У другій половині XVIII століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і некасові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів — Касовий журнал, Меморіал тощо.
• 3 період — кінець XVIII — кінець XIХ століть. У цей період виходить велика кількість робіт з бухгалтерської справи, виникають теорії рахівництва: юридична — у Франції, економічна — в Італії, камеральна — в Німеччині. У цей період сформувалися основні напрямки в науці ведення рахунку, за якими і пішов її подальший розвиток.
• 4 період — кінець XIХ — початок ХХ століть — період становлення бухгалтерського обліку як галузі наукових знань. Більшість авторів прагнули сформулювати теоретичні основи бухгалтерського обліку, визначити область тих явищ, вивчення яких складає об'єкт цієї науки.
• 5 період — початок ХХ століття — до наших днів доцільно розділити на дві основні стадії:
  • — Початок — середина ХХ століття характеризується розробкою базових принципів об'єктивної оцінки майново-правового положення самостійно господарюючого суб'єкта, галузевою спрямованістю у побудові системи бухгалтерського обліку, розширенням державної регламентації національної системи бухгалтерського обліку та звітності;
  • — З середини ХХ століття до нашого часу — розробляються принципи оцінки майново-правового становища господарюючих суб'єктів в умовах зовнішнього ринкового середовища і у зв’язку з прийняттям ефективних господарських рішень по вилученню майбутніх економічних вигод; розробкою і впровадженням Міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку та аудиту.