Розділ 1. Теоретичні основи розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві

Економічний зміст розрахунків за виплатами працівникам на підприємстві

Однією з головних передумов успішної діяльності підприємства є наявність висококваліфікованих працівників. Без трудового колективу немає організації, а без фахівців жодна організація не здатна досягти своїх цілей. Головним чинником, що сприяє залученню на підприємство спеціалістів та досягненню ними високих показників у роботі є заробітна плата та інші виплати робітникам. Тому для підприємства дуже важливо забезпечити в бухгалтерському обліку чітку й повну інформацію про всі виплати працівникам.

Виплати працівникам на підприємствах різних форм власності відіграють важливу роль у житті суспільства. Саме тому надзвичайно важливо слідкувати за змінами в законодавстві про оплату праці.

Праця є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту, а її оплата є основним джерелом доходів робітників фірм, підприємств й основним стимулятивним фактором для них. В умовах ринкової економіки відбулися істотні зміни в організації та значенні оплати праці, яка тепер залежить вже не тільки від результатів праці окремих працівників, а й від ефективності діяльності окремих виробничих підрозділів та й підприємства загалом.

Питання оплати праці на підприємствах різних форм власності відіграють важливу роль у житті суспільства. Рано чи пізно кожен громадянин на певному етапі стикається з цим питанням. Саме тому надзвичайно важливо слідкувати за змінами в законодавстві про оплату праці.

Виплати працівникам становлять вагому частку витрат підприємства, тому правильність та достовірність відображення в бухгалтерському обліку інформації про оплату праці чинить значний вплив на фінансовий результат господарської діяльності. Праця є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту, а її оплата є основним джерелом доходів робітників фірм, підприємств й основним стимулятивним фактором для них. В умовах ринкової економіки відбулися істотні зміни в організації та значенні оплати праці, яка тепер залежить вже не тільки від результатів праці окремих працівників, а й від ефективності діяльності окремих виробничих підрозділів та й підприємства загалом.

Актуальність дослідження визначає велике теоретичне і практичне значення недосліджених і недостатньо вивчених питань, які стосуються виплат працівникам.

Можна сказати, що дана тема є не достатньо вивченою і дослідженою, хоча й було прийнято і затверджено ряд документів, які визначають основні поняття про заробітну плату. Основними з них є Кодекс законів про працю, Закон України «Про оплату праці», П (С)БО 26 «Виплати працівникам» .

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П (С)БО 26 «Виплати працівникам». Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями — підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами незалежно від форм власності.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати задежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської дільності підприємства.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

• — точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;
• — правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;
• — дотримання порядку розподілу оплати праці за об'єктами бухгалтерського обліку;
• — повний і своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;
• — своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці.

Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.

Отже, між підприємством і його працівниками постійно здійснюються розрахунки, більшість з яких пов’язані з оплатою праці. Як і будь-які інші господарські операції, ці розрахунки повинні бути відображені в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з оплатою праці, досить простий. Їх нарахування відповідно до Інструкції №291 відображають за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який має лише два субрахунки:

• · субрахунок 661 «Розрахунки за заробітною платою» ;
• · субрахунок 662 «Розрахунки з депонентами» .

Ефективність функціонування та соціальний розвиток забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Саме з цієї причини, на жаль, нині в Україні відсутнє єдине розуміння суті заробітної плати.

Оплата праці є одним із важливих елементів організації виробництва, вона виражає головний і безпосередній інтерес найманих, роботодавців і держави. Пошук взаємовигідного механізму реалізації та збереження інтересів указаного тристороннього партнерства є однією з основних умов розвитку економіки та є предметом функції управління працею та оплатою, узгодження номінальної заробітної плати з реальною. Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.