Економічний зміст та значення довгострокових фінансових інвестицій

Поняття та види фінансових інвестицій

Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т.д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т.д.), але й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Не всі вкладення капіталу є фінансовими інвестиціями. Так, у будь-якої юридичної особи, зайнятої в сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками ринку цінних паперів, фінансові вкладення не є вилученням ресурсів і, як наслідок, не є фінансовими вкладеннями. Для вказаних організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде складати предмет їх основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, — посередницьку діяльність.

Фінансові вкладення здійснюються з метою:

• — отримання відповідного, як правило, сталого доходу. Наприклад, більшість інвесторів, купуючи акції підприємства, інвестують його з метою отримання прибутку, який складається з двох елементів:
  • 1) доходу у вигляді дивідендів (відсотків), отриманих протягом інвестиційного періоду;
  • 2) зростання ринкової вартості цінних паперів, що знаходяться у в власності інвестора. Інвестори зацікавлені у розширенні підприємства, оскільки це призводить до зростання ринкової вартості цінних паперів;
• — виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується. Цей вплив може виявлятися у можливостях інвестора контролювати повністю або частково виробничу чи фінансову діяльність об'єкта інвестицій. [5]

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку, або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20-ти відсотків від статутного капіталу платника податку. Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За терміновістю вони поділяються на довгострокові - інвестиції зі строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року. Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові - як поточні активи (табл. 1).

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них відносяться довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права. Довгострокові інвестиції згідно з П© БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на позикові і пайові (табл. 2).

Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П© БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції. [11].

Класифікація довгострокових фінансових інвестицій.