Організація аналітичного обліку розрахунків за виплатами працівникам

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунку № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту синтетичного рахунка № 66. Сума в графі Розрахунково-платіжної відомості «Сума, належна до виплати» аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 «Розрахунки з оплати праці». Кредитове сальдо рахунка № 66 показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на 1-ше число кожного за звітним місяця. Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих статей собівартості продукції. Щоб включити її до складу витрат, уся нарахована в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях заробітна плата групується за напрямками витрат (цехів, дільниць, інших структурних підрозділів) у спеціальній відомості або табуляграмі розподілу.

Аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті ведеться в Картках — особових рахунках (ф. № П-54 і № П-54а), які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в Реєстрі депонованої заробітної плати. В цьому документі за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси. Виплата такої заробітної плати оформляється видатковим касовим ордером.

Розмір оплати праці залежить від складності і умов виконуваних робіт, професійно-ділових якостей робітника, результатів його праці, господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується. Витрати на оплату праці складаються із:

• — фонду основної заробітної плати;
• — фонду додаткової заробітної плати;
• — інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До фонду основної заробітної плати включаються: заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві; суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою у грошовій та натуральній формах.

До фонду додаткової заробітної плати входять: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, трактористам-машиністам та іншим робітникам, яким уведено такі надбавки та доплати за звання майстра і класу кваліфікації; бригадирам з числа робітників, не звільнених від основної роботи, за керівництво бригадою; персональні надбавки; за суміщення професій (посад); розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт; за роботу у важких шкідливих умовах; роботу у багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, які є робочими днями за графіком); премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, у тому числі за: виконання і перевиконання виробничих завдань; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності; винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років. Зазначені суми у статистичній звітності з праці відображаються у фонді оплати праці працівників позаспискового складу і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників спискового складу підприємства. Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносять: оплату простоїв не з вини працівника; суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати; винагороди за підсумками роботи за рік; винагороди за відкриття і раціоналізаторські пропозиції; одноразові заохочення, наприклад, за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочень до ювілейних та пам’ятних дат; матеріальні допомоги (оздоровчі, економічні та інші виплати); суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам: оплата додатково наданих відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію; вартість путівок на лікування і відпочинок, або суми компенсації, видані замість путівок.

По кожному працівнику оплата праці, нарахована за місяць, із усіх первинних документів групується в розрахунково-платіжної відомості .

У розрахунково-платіжної відомості відбивається по кожному працівнику заборгованість на початок місяця за працівником або господарством, кількість відпрацьованих днів і годин.

У розділі «нараховано» у відомості відображаються всі види нарахованої оплати праці: відрядно, погодинно, відпускні, допомоги і т.д.

У розділі «утримано і внесено» по кожному працівнику відображають усі види вироблених утримань: податок на доходи фізичних осіб, аліменти, відшкодування шкоди і т.д. Відповідно до Трудового Кодексу загальний розмір утримань не може перевищити 50% від нарахованої оплати праці.

Після розділу «утримано і внесено» показується заборгованість на кінець місяця за підприємством або працівником і сума до видачі.

Утримання податку з фізичних осіб провадиться з суми отриманого доходу. У цю суму включається вся нарахована оплата праці з початку року, в тому числі і допомоги з тимчасової непрацездатності.

Податок утримується з доходу працівників у розмірі 15%.

Аналітичний облік оплати праці в організації ведеться по кожному працівнику з використанням особових рахунків робітників і службовців (форми N Т-54 та N Т-54а). Особові рахунки відкриваються на кожного працівника організації в момент його прийняття на роботу.

Протягом року в особові рахунки заносять дані про нараховану заробітну плату, премії, виплати за підсумками року і посібників по листах непрацездатності, про проведені утримання із зазначенням сум до видачі.

Після закінчення календарного року особовий рахунок працівника закривається і відкривається новий особовий рахунок на наступний рік.

Термін зберігання особових рахунків — 75 років.

Щомісяця бухгалтерією організації в особові рахунки працівників заносяться відомості про розмір нарахованої оплати праці та інших доходів працівника, суми зроблених утримань і відрахувань, а також про суми, належні до виплати.

Підставою для заповнення особових рахунків є табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядну роботу, вбрання — замовлення на виконання роботи, листки про тимчасову непрацездатність, накази (розпорядження) адміністрації про виплату премій, надання матеріальної допомоги, виконавчі документи, що надійшли в організацію, і ін.