Новаторські ідеї та принципи гуманізму В.О. Сухомлинського

Гуманізм вчителя — це доброта і любов до дітей — це не лише стан, що внутрішньо пере живається. Вчитель повинен бути людиною доброї душі, любити дітей такими, якими вони є, любити природу і вчити дітей любити її.

Любов вчителя до дітей народжується в «горінні, в боротьбі за людину, нерідко в муках», вона «дає вихователеві наснагу, є для нього джерелом, з якого він постійно черпає нові сили». Педагог без любові до дитини, за влучним висловом В. Сухомлинського, — все одно, «що співець без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору"[6;5].

У подвижницькому житті і науково-практичній творчості В. Сухомлинського провідною є система поглядів на людину як на цінність, до якої з перших днів її існування необхідно ставитись як до неповторного біо-соціального унікуму. В основі його підходу: знання і розуміння дитини, віра, любов і повага до неї, бережливе, чуйне ставлення до підтримки почуття її гідності, до фізичного, психічного і духовного розвитку вихованця. Відтак, В. Сухомлинський створив педагогіку, в якій все зосереджено навколо дитини. Це — потужна гармонійна педагогіка. В очолюваній Василем Олександровичем Павлиській середній школі, що на Кіровоградщині, все було підпорядковане розвиткові розуму дитини, вихованню її справжньою людиною, яка почувається щасливою вже сьогодні, у школі.

В.Сухомлинський зробив неабиякий внесок у навчально-виховний процес Павлиської середньої школи. Одним із найвідоміших його нововведень є знаменита Школа радості під блакитним небом, яка переконує у тому, що найголовнішим у вчительській діяльності є знання дитини [25; 210].

У школі під блакитним небом дбали про загальний розумовий та емоційний розвиток малюків, розвиток їхнього логічного мислення. З цією метою ходили на екскурсії. Діти спостерігали різноманітні явища природи, життя в ній, висловлювали власні думки у бесідах на теми: «Живе і неживе в природі», «Пори року» тощо [2; 35].

Науковими працями багатьох сучасних вчених репрезентований соціально-педагогічний підхід до педагогіки з дітьми молодшого шкільного віку. Сучасна наукова думка України пропонує педагогіку і психологію життєдіяльності, яка наголошує: «Ставтесь до дитинства серйозно! У житті немає чернеток і пауз, немає підготовчих періодів. У кожний конкретний момент свого життя дитина або реалізує, стверджує, або заперечує сама себе!» [18; 102].

У новому тисячолітті гуманізм стає узагальненою системою поглядів, переконань, ідеалів учителя XXI століття. Зміст його практичної діяльності, її засоби, методи і способи реалізують:

• — ідею особистісно орієнтованого підходу в навчанні і вихованні;
• — підпорядкування дій педагога реальним інтересам вихованця;
• — надання допомоги учневі у використанні засвоєних знань, умінь, навичок та способів діяльності у повсякденному житті для розв’язання реальних проблем — побутових, виробничих, соціальних;
• — забезпечення гармонійного і творчого розвитку кожного учня з наданням йому можливості прояву суб'єктності і самобутності;
• — якомога ширше використання педагогічних вимог в опосередкованій формі (порада, прохання, довір'я, схвалення тощо, педагогічної підтримки);
• — поступовий перехід від групових форм взаємодії до індивідуальної;
• — емоційне забарвлення ділових відносин з учнями;
• — постійний контроль у процесі ділової комунікативної діяльності;
• — подолання різних проявів авторитаризму, домінування, садизму, відриву навчання і виховання від життя суспільства [16; 456].

В.О. Сухомлинський говорить: «Справжнім педагогом може вважати себе тільки той, хто в кожному своєму вихованцеві бачить людину в майбутньому». А тому раніше, ніж думати про знання, потрібно в дитині роздобути людську гідність, непомітно торкнутися найчутливіших куточків його душі. Для цього потрібно добре знати своїх вихованців. в цьому нам допомагає психолог-педагогічна характеристика на кожну дитину, яка ведеться з І молодшої групи і разом з особистою папкою дитини передається до 1 класу шестирічок, а потім віддається дитині на пам’ять (без характеристики, звичайно). В папці знаходяться: 1. Дерево роду (з фото або без). 2. Походження прізвища, імені (по можливості). 3. Найкращі роботи за роки дошкільного закладу. 4. Перші зошити. 5. Вдалі, смішні вислови дитини. 6. Коли, де був переможцем, учасником. 7. Листок здоров’я. 8. Психолого — педагогічна характеристика. І лише знаючи дитину, її особливості, працюємо з нею і її батьками, в чому на кожному кроці допомагає нам багата педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського [9; 154].