Геоекологія. 
Основна інформація про географічні науки, що вивчають Землю

Геоеколомгія (від грец. гещ — Земля, грец. гпЯкпт — дім, грец. льгпт — знання) — розділ географії, який вивчає геосистеми різних ієрархічних рангів — до біосфери включно.

У широкому трактуванні — ландшафтна екологія.

Розділи екології.

Загальна екологія.

Демекологія * Аутекологія (екологія грибів, екологія рослин, екологія тварин, екологія мікроорганізмів) * Синекологія * Глобальна екологія * Системна екологія * Глибинна екологія * Енвайронменталізм * Мегаекологія Екологія природних систем Екологія ґрунтів * Екологія пустель * Екологія степів * Екологія тундр * Лісова екологія * Екологія атмосфери * Екологія гідросфери * Екологія літосфери * Екологія гір * Екологія океанів * Ноосферологія Людина і довкілля Екологія людини * Медична екологія * Соціальна екологія * Екологія міста * Інженерна екологія * Промислова екологія * Сільськогосподарська екологія * Техноекологія * Охорона природи Екологія та інші науки Геоекологія * Гідроекологія * Еволюційна екологія * Екологічна безпека * Екологічна демографія * Екологічна деонтологія * Екологічна економіка * Екологічна експертиза * Екологічна психологія * Екологічна хімія * Екологічний аудит * Екологічний інжиніринг * Екологічний менеджмент * Екологічна освіта * Екологічна політика * Екологічне право * Екологічна психологія * Ландшафтна екологія * Палеоекологія * Радіоекологія У визначенні поняття природи застосовується безліч різних підходів, однак ми будемо розглядати основні з них — у широкому і більш вузькому сенсі.

Поняття природи У широкому сенсі природа є об'єктивною реальністю, яка оточує людського індивіда і існує поза свідомістю самої людини. У вузькому розумінні — це весь матеріальний світ, за винятком людського суспільства, який представляє собою сукупність природних умов необхідних для існування людини.

Людське суспільно слід розглядати окремо від природи, але визнаючи їх нерозривний зв’язок і взаємодія.

Біосфера і ноосфера Взаємодія людини і природи. Важливу роль в аналізі і розумінні взаємодії навколишнього середовища і людини зіграли вчення знаменитого наукового діяча В. І. Вернадського про ноосферу та біосферу. На думку вченого біосфера — це система, що представляє собою сукупність всіх живих організмів, а також їх взаємодію з неживою природою.

Біосфера є єдиним цілісним живим організмом, який живиться за рахунок енергії сонця. Активна еволюція біосфери зупинилася після появи на планеті першої людини. Діяльність людського суспільства принесла в існування навколишньої природи незворотні зміни, які збільшувалися в ході активізації господарської діяльності. Зупинка розвитку біосфери зумовила її перехід в інший стан під назвою ноосфера.

Під поняттям ноосфери Вернадський припускав трансформацію біосфери, в якій знайшов місце фактор людського розуму. Ноосфера вносить в біологічну еволюцію Землі такі явища як освіта, мистецтво, образи, думки і знання.

Людська діяльність не може відбуватися окремо від біологічних процесів планети, тому, щоб уникнути порушення природного балансу, слід здійснювати впровадження науково-технічного прогресу в рамках єдиної биосферной системи.

На жаль, сучасному суспільству не доступні подібні шляхи балансування, тому на сьогоднішній день поняття біосфери і ноосфери продовжують існувати окремо.

Взаємодія людини і навколишнього середовища Сучасне взаємодія людини і навколишнього середовища не можна назвати взаємовигідним. За останні два століття водні, лісові та мінеральні ресурси планети значно зменшилися. Для гармонізації цих відносин, людському суспільству в першу чергу слід шукати альтернативні джерела видобутку енергії, не використовуючи при цьому ні рослинний, ні тваринний світ, ні блага земних надр.

По-друге, людство має повністю виключити війни та інші конфлікти, які ведуть до самознищення людства — це порушує духовний баланс біосфери і ноосфери. Життєдіяльність людини має стати максимально автотрофної — загальне існування з природою, який передбачає повну відмову від її благ. Така ідеальна модель розвитку людства досить приваблива, але варто визнати, що на даний момент світове суспільство занадто далеко від її реалізації.