Міфи й факти про ВІЛ/СНІД

Учасникам зачитують твердження про ВІЛ, СНІД і пропонують вказати, чи правильні такі твердження (піднімаються картки Ф — факт; М — міф):

ВІЛ — це вірус, що спричиняє СНІД. (Ф).

Можна інфікуватися ВІЛ, випивши зі склянки, якою користувався ВІЛ-інфікований. (М).

ВІЛ передається через дружній поцілунок. (М).

Можна інфікуватися ВІЛ під час переливання неперевіреної крові. (Ф).

Людина-носій ВІЛ може інфікувати свого сексуального партнера. (Ф).

Уживання алкоголю може підвищити ризик інфікування ВІЛ. (Ф).

Комарі можуть переносити ВІЛ. (М).

Використання одноразових шприців може захистити від ВІЛ-інфекції. (Ф).

Використання презервативів під час статевих контактів може зменшити ризик ВІЛінфекції. (Ф).

Можна інфікуватися ВІЛ через сидіння на уніазі. (М).

Більшість людей, інфікованих ВІЛ, становить загрозу для суспільства. (М).

ВІЛ — кінцева стадія захворювання на СНІД. (М).

СНІД — це респіраторна хвороба. (М).

Висновок

Кожну хвилину у світі не менше 11 людей заражаються вірусом імунодефіциту людини. Одночасно багато з них усвідомлюють крах свого життя і похмуро вдивляються в невизначене майбутнє. Кожну хвилину ці нещасні стикаються не тільки з власним страхом, але і з нерозумінням з боку родичів, друзів, колег по роботі. Та й суспільство починає ставитися до них не як до звичайних людей, а як до хворих «СНІД». ВІЛ-інфекція — це хронічна довічна інфекція, тому сьогодні необхідно вирішувати дві великі проблеми:

• · Як протистояти поширенню вірусу імунодефіциту людини
• · Як ставитися до людей, інфікованих ВІЛ

Єдиний спосіб протистояти поширенню вірусу — зробити акцент на профілактику, а єдиним реальним засобом профілактики як самої ВІЛ-інфекції, так і негативних її наслідків є зміна поведінки на безпечну-менш небезпечне. Освітній роботі, що стосується ВІЛ і СНІДу, повинна приділятися особлива увага, особливо роботі з молоддю. У США вже вимагають, щоб у школах проводилися заняття, присвячені ВІЛ / СНІДу та заняття ці починалися з дітьми 9−11 — річного віку. Сьогодні в засобах масової інформації переважають повідомлення про статистику епідемії, найчастіше без будь-якого роз’яснення, що наганяє страх серед населення. Читаючи газету або дивлячись в телевізор, людина не повинна відчувати чуство приреченості. Адже науці вдалося багато чого досягти. Завдяки глобальним епідеміологічних досліджень з’ясовано, як вірус передається від людини до людини. На щастя, шляхи передачі обмежені, отже, ці фактори можна контролювати, а значить стримувати і запобігати поширенню хвороби — все залежить головним чином від свідомої поведінки людини.

Ставлення суспільства до людей, інфікованих ВІЛ, визначає успіх чи невдачу боротьби проти інфекції на національному рівні. Безумовно, ці люди повинні знаходитися в суспільстві принаймні з двох причин. По-перше, вони не представляють небезпеки для оточуючих, якщо тільки не вступають у статеві зв’язки, не здають кров або не використовують спільних з іншими голок і шприців для ін'єкцій. По-друге, ізолювавши ВІЛ-інфікованих від суспільства, або застосувавши до них більш суворих заходів, ми заженемо хворобу всередину і зведемо нанівець результати санітарної освіти. Чим сильніше ми прагнемо ізолювати ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, тим більшою загрозу ми піддаємо суспільство. І завдання російських засобів масової інформації дотримуватися саме такого підходу.

У Росії розробляється проект «Профілактика, діагностика, лікування СНІДу». У заходи проекту включено три масштабні освітні кампанії, спрямовані на все населення в цілому, і спеціально — на молодь, на певні групи ризику: споживачів наркотиків, осіб, що надають платні сексуальні послуги, гомосексуальне співтовариство.

У рамках просвітницької роботи проект передбачає проведення рекламних кампаній по пропаганді безпечного сексу серед молоді, створення мереж регіональних телефонних ліній довіри, які будуть цілодобово безкоштовно надавати консультації населенню з усіх проблем ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом на анонімній основі.

Ідеологічна суть проекту полягає в тому, щоб шляхом активних цілеспрямованих заходів поступово зняти наростаючий страх людей перед ВІЛ-інфекцією і вселити їм на основі набутих знань тверезе, зважене ставлення до проблеми в цілому і власного здоров’я перш за все, це стосується всього населення.

Робота з групами ризику буде проводитися індивідуально. Сьогодні 90% ВІЛ-інфікованих в Росії - споживачі наркотиків. Це в основному молоді люди, число яких вже перевищила три мільйони чоловік. Зовсім недавно вважали б диким пропозицію навчити споживачів наркотиків їх безпечного введення. Тим не менше це — одна з реальних можливостей припинити передачу інфекції в найбільшій групі ризику.

Інший ефективний метод зниження шкоди при споживанні наркотиків стане обмін шприців. З одного боку це виключає багаторазовий обмін шприців, а з іншого — відкриває можливість безпосередньо вступити в прямий діалог з людьми з цієї групи ризику, обмінятися з ними інформацією про небезпеку зараження. Така відкрита робота на території «противника», входячи в його довіру, неодмінно призводить до позитивного результату.

Таким чином, всі компоненти проекту, а їх кількість досить значно, дають можливість вирішувати проблему боротьби зі СНІДом комплексно.

«Заразитися або не заразишся — залежить тільки від тебе», — такий основний девіз міжнародної профілактичної кампанії. Тільки таким шляхом кожна людина може уникнути ВІЛ-інфікування, зберегти здоров’я і життя.