Особливості податкового обліку витрат на виробництво

Для цілей податкового обліку витрати на виробництво і реалізацію поділяються, як зазначалося раніше, на прямі і непрямі, але їх розуміння не збігається з тим трактуванням, яка прийнята в бухгалтерському обліку.

До прямих витрат у податковому обліку відносяться:

• — Сировина і (або) матеріали, що використовуються у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг) і (або) утворюють їх основу або є необхідним компонентом при їх виробництві, а також витрати на придбання комплектуючих виробів та (або) напівфабрикатів, які піддаються монтажу та (або) додаткової обробки на підприємстві;
• — Оплата праці робітників і службовців, які беруть участь у процесі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг, а також єдиний соціальний податок, нарахований на витрати, пов’язані з оплатою праці;
• — Амортизація основних засобів, що використовуються при виробництві товарів, виконанні робіт, наданні послуг.

До непрямих відносяться всі інші суми витрат, за винятком позареалізаційних, здійснюваних платником податків в. протягом звітного періоду. До складу позареалізаційних витрат включаються обгрунтовані витрати на здійснення діяльності, безпосередньо не пов’язаної з виробництвом і (або) реалізацією. Перелік позареалізаційних витрат встановлено ст. 265 НК РФ; сума непрямих витрат на виробництво і реалізацію, здійснених у звітному періоді, в повному обсязі відноситься до витрат поточного звітного періоду. Сума прямих витрат так само належить до витрат поточного звітного періоду, за винятком сум прямих витрат, які розподіляються на залишки незавершеного виробництва, готової продукції на складі і продукції відвантаженої, але не реалізованої в звітному періоді.

Але Податковий кодекс наказує інший порядок оцінки незавершеного виробництва. Його залишок відповідно до Податкового кодексу оцінюється на основі даних первинних облікових документів про рух і про залишки (у кількісному вираженні) сировини і матеріалів, готової продукції по цехах (виробництв) і про суму прямих витрат, здійснених у поточному місяці. При цьому можливі три варіанти конкретною розрахунку:

для платників податків, виробництво яких пов’язане з обробкою і переробкою сировини, сума прямих витрат розподіляється на залишки незавершеного виробництва в частці, що відповідає частці (Д,) таких залишків у вихідній сировині (у кількісному вираженні), за мінусом технологічних втрат. При цьому під сировиною розуміється матеріал, що використовується у виробництві в якості матеріальної основи, який в результаті послідовної технологічної обробки (переробки) перетворюється на готову продукцію;

• 2) для платників податків, виробництво яких пов’язане з виконанням робіт (наданням послуг), сума прямих витрат розподіляється на залишки незавершеного виробництва пропорційно частці (Д 2) незавершених (або завершених, але не прийнятих на кінець поточного місяця) замовлень на виконання робіт (надання послуг) у загальному обсязі виконуваних протягом місяця замовлень;
• 3) для інших платників податків сума прямих витрат розподіляється на залишки незавершеного виробництва пропорційно частці (Д 3) прямих витрат у планової (нормативної, кошторисної) вартості продукції 6.