Поняття виробничого травматизму. 
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

Вчені провели велику роботу з вивчення впливу на людину умов її праці для підготовки заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я працівників. Ще у 18 ст. М. В. Ломоносов у своїй книзі «Перші основи металургії або рудних справ» викладав правила безпеки і санітарні правила для гірничих робіт. Він же запропонував застосовувати блискавко захист. Науку про гігієну праці почав розробляти професор Московського університету Ф.Ф. Ерісман. Академік М.Д. Зелінський винайшов фільтруючий протигаз. Велике значення має праця академіка С.І. Вавілова з питання освітлення робочих місць люмінесцентними лампами і праця А. Н. Кисельова та його учнів про визначення допустимих для організму людини струмів і напруг під час розрахунків запобіжних заходів проти ураження електричним струмом.

Заходи виробничої санітарії ґрунтуються на висновках гігієни праці.

Гігієна праці розробляє теоретичне обґрунтування допустимих норм впливу на людину несприятливих факторів умов праці, визначає конкретні санітарні вимоги до них. Гігієнічний аналіз умов праці враховує фізіологію і психологію праці і так звану інженерну (технічну) психологію, яка вивчає можливості психіки людини у виробничих умовах, визначає, наприклад, її здатність зберігати увагу до виробничих сигналів та небезпек до кінця робочого часу, не допускаючи помилок, залежність цієї здатності від навколишньої обстановки. Враховуються досягнення виробничої естетики, яка розробляє питання впливу на підвищення працездатності і на увагу до небезпек таких умов праці, як зручна і красива форма, раціональне пофарбування устаткування, а також правильно підібраний колір стін у виробничому приміщенні. Науку, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов праці, називають ергономікою (від грецького егgоnробота і nomosзакон).

Культура виробництва і наукова організація праці безпосередньо стосуються охорони праці, бо вони передбачають найправильніші і, безумовно, безпечні умови роботи на підприємстві.

Безпека праці - запорука її високої продуктивності, бо тільки безпечні техніка і прийоми дають можливість робітникові зосередитись на продуктивній роботі.

Виробнича небезпека — це можливість впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які призводять до травм або захворювання.

Виробничою називають травму, якої зазнав працівник на виробництві і яка пов’язана з виконанням виробничого завдання. Здебільшого вона виникає внаслідок недодержання вимог безпеки праці.

Вимоги безпеки праці - це вимоги, які встановлюються законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами і інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці. Вимоги безпеки праці стосуються виробничого процесу, а також працівників.

Безпека праці - стан умов праці, при якому усунено дію на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Аналіз причин виробничого травматизму свідчить, що від 33 до 47% нещасних випадків щорічно відбуваються внаслідок наявності небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Небезпечний виробничий фактор — це виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого погіршення здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор — це виробничий фактор, дія якого на працюючого приводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 класи:

фізичні;

хімічні;

біологічні;

психофізіологічні.

До фізичних факторів належать рухомі машини та механізми; невідповідність нормам мікроклімату в робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань; недостатня освітленість робочої зони тощо.

До хімічних факторів відносять шкідливі для організму людини речовини: загальнотоксичні, подразнюючі, канцерогенні (що викликають пухлини), сенсибілізуючі (що викликають алергічні захворювання), мутагенні (що впливають на статеві клітини організму). В цю групу входять шкідливі пари бензолу і толуолу, окисел вуглецю, сірчаний газ, окисел азоту, хлор, а також аерозолі плюмбуму (свинцю), сполуки хрому, токсичний пил при різанні бронзи та латуні тощо. Окрім того до них відносяться агресивні рідини, які можуть викликати гострі та хронічні захворювання шкіри: кислоти, луги, лаки, розчинники, епоксидні смоли тощо.

Хімічні фактори розділяють:

• 1) по характеру дії на організм людини (токсичні, викликаючи подразнення, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні);
• 2) по шляху проникнення в організм людини через: органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покров та слизисту оболонку.

До біологічних факторів відносять патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби) та макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних факторів відносять:

• а) фізичні перевантаження: статичні і динамічні;
• б) нервово-психічні перевантаження: розумова перенапруга, монотонність праці, емоційні перевантаження.

Найбільш небезпечними виробничими факторами є шкідливі речовини.

Шкідливою називається речовина, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог ТБ викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров’я, як в процесі праці, так і в наступні роки.