Оформлення звітів з енергетичного аудиту

Формування звіту з енергетичного аудиту промислового підприємства, установи чи організації складається з декількох етапів. Розглянемо його докладніше на прикладі промислового підприємства.

1. Коротка характеристика підприємства.

Об'єктом енергетичного аудиту є машинобудівне підприємство.

В загальній вартості енергоресурсів, споживаних підприємством, 61% становить електроенергія. В обсягах споживання природного газу близько 60% використовується котельнями, 35% - термічним устаткуванням підприємства. Ці напрямки використання й визначають основні джерела енергозбереження. У собівартості продукції витрати на енергоносії становлять 25%.

2. Аналіз енергоспоживання промисловим підприємством.

На підприємстві використовуються первинні види енергії, закуповувані в місцевих енергопостачальних організацій у вигляді електроенергії, природного газу, топкового мазуту й води. Теплоенергія у вигляді насиченої пари тиском 3кг/см ² з температурою 132С виробляється у 5-ти власних котельнях, обладнаних чотирма котлами типів ДКВР-2,5−13 і ДКВР-6,5−13. Річне споживання й витрати на енергоносії показані в табл. 4.1. Електроенергія й природний газ у загальному енергоспоживанні підприємства становлять відповідно 29% і 61%. Однак за вартісними співвідношеннями інше: електроенергія — 60,8%, природний газ — 24,2%.

На рис. 4.1 показано розподіл обсягів споживаної енергії за видами енергоносіїв за рік, на рис. 4.2 — розподіл річних витрат на енергоносії. Помісячне споживання енергоносіїв представлено на рис. 4.3 — 4.4.

Таблиця 4.1 — Загальне споживання енергоносіїв та їх вартість за рік.

Рисунок 4.1 — Розподіл енергоносіїв за рік

Рисунок 4.2 — Розподіл витрат на енергоносії за рік.

Таблиця 4.2 — Виробниче споживання енергії підприємством.

Рисунок 4.3 — Витрати електроенергії

Загальне споживання електроенергії склало 3000 тис. кВтгод, природного газу — 600 тис. м ³, мазуту топкового — 50 т, води — 30 тис. м ³. Виробниче навантаження рівномірне протягом року. Коливання у споживанні електроенергії й природного газу пояснюється зниженням опалювального навантаження та гарячого водопостачання у літній період.

Рисунок 4.4 — Витрати газу.

3. Тарифи на енергію та паливо.

Підприємство заплатило за енергоносії 200 тис. у.о. Витрати на енергію склали 20% всіх виробничих витрат.

Схема оплати за електроенергію являє собою двоставковий тариф. Завод домовляється про максимальне споживання на місяць активної енергії відповідно до передбачуваної потреби й платить за фіксованою ставкою за фактичне споживання, що не перевищує максимальний договірний ліміт. У випадку перевищення максимального ліміту, споживання перевищення оплачується в п’ятикратному розмірі. Договірна ставка за електроенергію для промислових споживачів становить 71 копійку за кВтгод (0,089 у.о.), для непромислових споживачів — 0,0478 у.о./ кВтгод, оплата за споживання власними житловими будинками — 0,09 у.о./ кВтгод.

Існує також плата за заявлену потужність, що стосується періодів пікових навантажень — від 8 до 10 годин ранку та від 18 до 22 годин увечері, її величина становить 4 у.о./кВтгод. Подібним чином установлюється ліміт споживання реактивної енергії. Плата за 1 кВАр заявленої реактивної потужності - 0,1334 у.о./кВАр, за споживання реактивної енергії - 0,72 у.о. кВтгод.

Середня вартість електроенергії за даними підприємства склала 0,041у.о./ кВтгод.

Природний газ на підприємство надходить від міської магістральної лінії й використовується для одержання пари й гарячої води в котельні. На газорозподільних станціях промислових майданчиків установлені газові лічильники. Оплата за газ проводиться щомісяця за ціною 120 у.о. за 1000 м ³. Мазут топковий надходить у цистернах за ціною — 250 у.о. за 1 т.

Холодна вода подається на підприємство через витратоміри від міського водоканалу. Витрати на водопостачання — 0,9 у.о. за 1 м ³.

4. Профіль використання енергії.

Виробничими підрозділами заводу використаються наступні енергоносії: електроенергія — 380/220 В, 50 Гц для живлення електроприводів, електропечей, освітлення; теплоенергія у вигляді: насиченої пари тиском 2,5 кг/см ² для забезпечення технологічних процесів сушіння й мийки деталей компресорів, опалення, вентиляції й гарячого водопостачання через бойлерні; природний газ — для виробітку пари котельнями, термообробки в полуменевих печах.

Одним з напрямків використання енергії є виробіток стисненого повітря тиском 16 і 6 кг/см². На кожному виробничому майданчику своя компресорна.

Загальна встановлена потужність вентиляційних систем 480 кВт продуктивністю 830 000 м³/год.

Напрямки використання електроенергії на підприємстві були наступні: електроапаратами для технологічних процесів (сушіння, нагрівання) — 600 тис. кВтгод; електроприводами — 1200 кВтгод; втрати в мережах 16 тис. кВтгод; загальне споживання — 3000 тис. кВтгод.

Показники споживання енергії за видами продукції або робітами наведені на рис. 4.5, 4.6, 4.7.

Таблиця 4.3 — Споживання природного газу за звітні роки.

Рисунок 4.5 — Динаміка споживання природного газу за видами продукції або робіт

Таблиця 4.4 — Споживання теплової енергії за звітні роки

Рисунок 4.6 — Динаміка споживання теплової енергії за видами продукції або роботами

Таблиця 4.5 — Споживання електроенергії за звітні роки.

Рисунок 4.7 — Динаміка споживання електроенергії за видами продукції або роботами

Рисунок 4.8 — Розподіл споживання електроенергії підприємством.

Рисунок 4.9 — Розподіл споживання води підприємством.

Баланси споживання енергоносіїв у виробничих підрозділах представлені на рис. 4.10−4.13, з яких видно, що найбільш енергоємними споживачами електроенергії є: енергосиловий цех — 17,3%, механічний цех № 3 — 13,44%, інструментальний цех — 10,87%; природного газу: котельні енергосилового цеху — 89,4%; води: енергосиловий цех — 50%, механоскладальний цех № 1 — 23%.

Рисунок 4.10 — Баланс споживання природного газу.

Рисунок 4.11 — Баланс споживання електроенергії промисловим підприємством.

Рисунок 4.12 — Баланс споживання теплової енергії.

Рисунок 4.13 — Баланс споживання води підприємством за рік.

5. Опис можливостей енергозбереження

Основною проблемою для підприємств залишається відсутність системи організації роботи з ефективного планування й організації використання енергоресурсів, контролю режимів енергоспоживання. На підприємстві також відсутній енергоменеджер, що ускладнює роботу з енергозбереження.

Більшість заходів щодо енергозбереження здійснювалося на нерегулярній основі при відсутності перспективного плану енергозбереження, обсяги робіт визначалися виділеними обсягами фінансування.

Тому багато можливостей енергозбереження в процесі поточної експлуатації залишилися нереалізованими.

У результаті аналізу показників використання підприємством паливно-енергетичних ресурсів, і обстеження фактичного використання енергоресурсів розроблені пропозиції щодо можливостей енергозбереження (МЕЗ), розглянуті нижче. Вони дозволяють знизити споживання електроенергії на 552,7 тис. кВтгод (18,4% споживання 2009 р.), природного газу на 494,5 тис. м ³ (82,4%), мазуту топкового — 9,63 т (19,3%). Слід зазначити, що на підприємстві мають місце й інші можливості енергозбереження, які не можуть бути сьогодні економічно виправдані у зв’язку з низькою завантаженістю виробничих потужностей підприємства.

Запропоновані МЕЗ можуть бути застосовані на інших промислових підприємствах і можуть служити стандартним вирішенням стандартної проблеми.

У табл. 4.6 дається перелік можливостей енергозбереження на підприємстві, наводяться оцінні дані з енергозбереження, а також оцінки зниження витрат і простої окупності заходів зі строком реалізації більшості з них до одного року.

1. МЕЗ № 1 «Організація системи енергетичного менеджменту» дозволить налагодити систематичну роботу з енергозбереження на підприємстві, для чого створюється підрозділ з енергетичного менеджменту, що повинен відповідати за контроль, аналіз енергоспоживання на підприємстві й відповідати за розробку рекомендацій з реконструкції або вдосконалення будь-яких систем, що приводять до економії енергії.

Для сприяння підвищенню енергоефективності й зниженню енерговитрат енергосервісна компанія пропонує підприємству придбати обладнання для проведення енергоаудитів. Це устаткування складається з портативних приладів і вимірювальних пристроїв для енергоаудиту, які дозволять здійснити заходи щодо енергетичного менеджменту.

• 2. МЕЗ № 2 дозволить за рахунок оптимізації процесів спалювання природного газу в казані, з використанням переносного газоаналізатора, підвищити ККД горіння й, як наслідок, скоротити споживання природного газу.
• 3. МЕЗ № 3 «Установка кондесатовідвідних вузлів у системах використання пари» дозволить скоротити споживання пари без зниження теплотехнічних характеристик устаткування з одночасним підвищенням ефективності використання його теплового потенціалу на локальних очисних спорудах, у системі опалення й вентиляції, на ділянці варіння.
• 4. МЕЗ № 4 за рахунок реконструкції системи готування гарячої води для потреб гарячого водопостачання, що полягає в заміні котла ДЕ-6,5−13, казаном водогрійним потужністю 100 кВт, скорочуються втрати природного газу на зазначені цілі, обумовлені частими пусками потужного казана, низькими завантаженням і ККД.
• 5. МЕЗ № 5 'Термоізоляція паропроводів, трубопроводів гарячої води" дозволить скоротити прямі втрати теплоенергії на ділянках загальною довжиною 900 м.
• 6. МЕЗ № 6 пропонує змінити систему опалення всього обсягу незавантажених цехів: механічного № 2, механоскладального № 2 і інструментального — опаленням тільки робочих місць високоефективними інфрачервоними нагрівачами, із прямим спалюванням газу, що дозволить скоротити споживання природного газу на 50%.
• 7. МЕЗ № 7 «Автоматизація обліку витрати енергоносіїв» дозволить без залучення ручної праці створити об'єктивну картину енергоспоживання на підприємстві, підвищить обґрунтованість роботи з енергозбереження, обґрунтованість показників енергоспоживання підрозділами в системі внутрішнього госпрозрахунку.
• 8. МЕЗ № 8 підвищення рівня компенсації реактивної потужності в системі електропостачання підприємства від tgц₁=0,7666 до tgц₂=0,23 за рахунок впровадження системи автоматичного керування забезпечить економію 80 тис. кВтгод/рік.
• 9. МЕЗ № 9 за рахунок впровадження 150 ефективних джерел світла замість ламп типів ДРЛ-400 і ДРЛ-250 у системі освітлення підприємства підвищиться її надійність і скоротиться загальне споживання електроенергії.
• 10. МЕЗ № 10 «Підвищення ефективності роботи сушильних печей у ливарному цеху» за рахунок ремонту ізоляції воріт камерних печей, проведення режимного налагодження у впровадження оперативного реґулювання процесу спалювання природного газу з використанням аналізаторів процесу горіння, дозволить скоротити споживання природного газу.
• 11. МЕЗ № 11 за рахунок заміни водяного насоса надлишкової потужності й напору в системі охолодження компресорної станції на насос меншої потужності забезпечується скорочення споживання електроенергії.
• 12. МЕЗ № 12 «Термоізоляція бака-акумулятора гарячої води» забезпечить економію природного газу за рахунок виключення прямих втрат теплоенергії й скорочення часу розігріву казана після зупинки.
• 13. МЕЗ № 13, № 14 Впровадження приладового контролю стану ізоляції устаткування, температури теплоносія, використання встановлених потужностей електроустаткування дозволить вилучити нераціональні режими його роботи й забезпечить зменшення нераціонального використання паливноенергетичних ресурсів.

Капіталовкладення в розмірі 9550 у.о. у поліпшення енергоефективності з малим періодом окупності (МЕЗ-2,11,12,13,14) приведе до річної економії в 12 689,5 у.о., а також до скорочення споживання електроенергії на 27,9 тис. кВтгод і природного газу на 105,1 тис. м ³, мазуту топкового на 7,13 т. Капіталовкладення в розмірі 89 639 у.о. у поліпшення енергоефективності з періодом окупності більше одного року (МЕЗ — 1,5,7,9,10) приведе до річної економії в 61 658,5 у.о., а також до скорочення споживання електроенергії на 350,8 тис. кВтгод, природного газу на 201,9тис. м ³, мазуту топкового на 2 т.

Загальне зниження споживання електроенергії складе 552,7 тис. кВтгод (18,4% споживання 2009 р.), природного газу — 494,5 тис. м ³ (82,4%), мазуту топкового — 9,63 т (19,3%).

Загальне скорочення викидів в атмосферу шкідливих речовин у результаті впровадження запропонованих заходів складе 9,046 т., у тому числі: твердих часток 2,3 т, окису вуглецю 0,31 т., окислів азоту 1,266 т., окислів сірки 5,17 т.

Зазначені можливості енергозбереження можуть бути застосовані на інших промислових підприємствах, тобто можуть слугувати стандартним вирішенням стандартної проблеми.

Таблиця 4.6 — Список можливих варіантів енергозбереження.