Вступ. 
Біотехнологія проблеми й перспективи

Із давніх часів відомі окремі біотехнологічні процеси, які використовуються в різних сферах практичної діяльності людини. До них відносяться хлібопекарство, виноробство, виготовлення кисломолочних продуктів і т.д. Однак біологічна сутність цих процесів була з’ясована лише в XIX ст., завдяки роботам Л. Пастера. У першій половині XX ст. область біотехнології поповнилася мікробіологічним виробництвом ацетону й бутанолу, антибіотиків, органічних кислот, вітамінів, харчового білка. У наступні роки біотехнологічні розробки широко використовувалися в нашій країні для розширення «асортиментів» антибіотиків для медицини й тваринництва, ферментів, вітамінів, пестицидів.

Розвиток методів для вивчення структури білків, вивчення механізмів функціонування й регуляції активності ферментів відкрили шлях до спрямованої модифікації білків і привели до народження інженерної ензимології. Іммобілізовані ферменти, що володіють високою стабільністю, стають потужним інструментом для здійснення каталітичних реакцій у різних галузях промисловості.

Всі ці досягнення поставили біотехнологію на новий рівень, що якісно відрізняється від колишнього можливістю свідомо керувати клітинними процесами. У сучасному звучанні біотехнологія — це промислове використання біологічних процесів і агентів на основі одержання високоефективних форм мікроорганізмів, видів клітин і тканин рослин і тварин із заданими властивостями.

Біотехнологія (від грец. Bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання), використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві. Біотехнологія — міждисциплінарна галузь, що виникла на межі біологічних, хімічних і технічних наук. З розвитком біології пов’язують вирішення глобальних проблем людства — ліквідацію недостачі продукції, енергії, мінеральних ресурсів, поліпшення стану охорони здоров’я і якості навколишнього середовища.

Біотехнологія — міждисциплінарна область науково-технічного прогресу, що виникла на межі біологічних, хімічних і технічних наук.

Біотехнологічний процес включає ряд етапів: підготовку об'єкта, його культивування, виділення, очищення, модифікацію й використання продуктів. Багатоетапність процесу обумовлює необхідність залучення до його здійснення різних фахівців: генетиків і молекулярних біологів, біохіміків, мікробіологів і клітинних фізіологів, інженерів-технологів, і ін.

У Комплексній програмі науково-технічного прогресу країн — членів СЕВ як першочергові завдання біотехнології визначені створення й широке народногосподарське освоєння:

• — нових біологічно активних речовин і лікарських препаратів для медицини (інтерферонів, інсуліну, гормонів росту людини, моноклональних антитіл і т.д.), що дозволяють здійснити в охороні здоров’я ранню діагностику й лікування важких захворювань — серцево-судинних, злоякісних, спадкових, інфекційних, у тому числі вірусних;
• — мікробіологічних засобів захисту рослин від хвороб і шкідників, бактеріальних добрив які керують ріст рослин; нових високопродуктових і стійких до несприятливих факторів зовнішнього середовища сортів і гібридів сільськогосподарських рослин, отриманих методами генетичної й клітинної інженерії;
• — коштовних харчових добавок і біологічно активних речовин (харчового білка, амінокислот, ферментів, вітамінів, ветеринарних препаратів і ін.) для підвищення продуктивності тваринництва; нових методів біоінженерії для ефективної профілактики, діагностики й терапії основних хвороб сільськогосподарських тварин;
• — технологій глибокої й ефективної переробки сільськогосподарських, промислових і побутових відходів, використання стічних вод і газоповітряних викидів для одержання біогазу й високоякісних добрив.