Вступ. 
Документ у системі соціальної комунікації

Головною умовою існування та розвитку суспільства є соціально — комунікаційна діяльність. Без спілкування, обміну інформацією між індивідами неможливі інтелектуальна еволюція людства, розвиток виробництва, збагачення соціальної пам’яті, нові досягнення матеріального і духовного життя. Сучасні дослідники соціогенезису доводять, що соціальна комунікація — це глибинний базис матеріального виробництва та необхідний фактор прогрессу будь-якого виду суспільного устрою. Найважливішою підсистемою соціальних комунікацій є документна комунікація — процеси і засоби обміну інформацією у суспільстві за допомогою документів. Вона забезпечує рух соціальної інформації у часі і просторі шляхом створення, зберігання та розповсюдження документів. Документна комунікація виникла на певному етапі соціального прогресу людства і нині охоплює всі сфери суспільного життя.

Над питанням дослідження соціальної документно-комунікаційної системи працювали такі відомі науковці як Ю. Н. Столяров, А. В. Соколов, А. А. Солянник, Н.Б. Зиновьєва. Великий внесок в розроблення цієї проблеми внесли Н. М. Кушнаренко, Г. М. Швецова — Водка.

Актуальність теми зумовлюється тим, що документні комунікації дедалі помітніше характеризують суть невпинної глобалізації, котра охоплює сферу політики, торгівлі, промисловості, массової культури тощо. Соціальні документно-комунікаційні системи впливають на сучасний стан суспільства та зміни в ньому вцілому, тому їх вивчення є дуже важливим на сучасному етапі.

Мета цієї роботи — вивчення соціальної документно — комунікаційної системи та аналіз ії специфіки.

Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання наступних конкретних завдань:

• — з'ясувати поняття соціальної комунікації;
• — проаналізувати особливості документної комунікації як окремого виду комунікації;
• — охарактеризувати документ як об'єкт та предмет комунікації;

Такими чином, об'єкт нашого дослідження — соціальна документно — комунікаційна система.

Предметом вивчення є дослідження документної комунікаційної системи, як підсистеми соціальної; дослідження документних потоків та масивів як складових документної комунікації; з’ясування специфіки документної діяльності.

Для розв’язання завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження. В роботі застосовано підвиди логічного методу дослідження (класифікаційний, моделювання), а також такий спеціальний метод дослідження, як джерелознавчий.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Список використаної літератури становить 20 найменування. Загальний обсяг курсової роботи складає 41 сторінок, з них основного тексту 38 сторінок.