Підсумки глави 1
Самооцінка є, однією з форм прояву самосвідомості, оціночної складової «Я-концепції», афективної оцінкою уявлення індивіда про самого себе, яка може володіти різною інтенсивністю, оскільки конкретні риси «образу Я» можуть викликати більш-менш сильні емоції, пов’язані з їх прийняттям або засудженням. Узагальнюючи розглянуті уявлення про сутність самооцінки в зарубіжній та вітчизняній психології… Читати ще >
Підсумки глави 1 (реферат, курсова, диплом, контрольна)
На основі теоретичного аналізу, проведеного в першому розділі, ми вважаємо за необхідне підбити загальні підсумки.
Перші спроби вивчення самооцінки були зроблені в зарубіжній психології - У. Джемсом. Він вивів формулу самооцінки, яку назвав терміном «самоповага».
Узагальнюючи розглянуті уявлення про сутність самооцінки в зарубіжній та вітчизняній психології, можна виділити основні напрями у визначенні розуміння самооцінки. Вивчення самооцінки можливо в структурі особистості, у структурі самосвідомості, у структурі діяльності.
Самооцінка є, однією з форм прояву самосвідомості, оціночної складової «Я-концепції», афективної оцінкою уявлення індивіда про самого себе, яка може володіти різною інтенсивністю, оскільки конкретні риси «образу Я» можуть викликати більш-менш сильні емоції, пов’язані з їх прийняттям або засудженням.
Старший дошкільний вік можна вважати важливим у розвитку особистості дитини.
У старшого дошкільника розвивається найбільш складний компонент самосвідомості - самооцінка, і виникає на основі знань і думок про себе.
Становлення самооцінки відбувається протягом усього життя людини.
У грі як у провідній діяльності дошкільника проявляється самооцінка, її особливості.
У старшому дошкільному віці дитина відокремлює себе від оцінки іншого. Пізнання дошкільням меж своїх сил відбувається на основі спілкування з дорослими, однолітками і власного практичного досвіду.