Внутрішня та зовнішня економічна структура району

У регіоні 577 промислових підприємств (5,8% від загальної кількості по Україні), в тому числі машинобудівних — 88 (15,3% від загальної кількості в районі), деревообробних -19 (3,3%), будівельної індустрії 56 (9,7%), легкої промисловості 39 (6,8%), харчової 216 (37,4%). Основна промислова продукція — верстати й сільгоспмашини, гідравлічні помпи, хімічне волокно, азотні добрива, напівпровідникові матеріали, машини для легкої й харчової промисловості. Тут видобувають уранову руду, графіт, граніт та ін. У 1998 р. вироблено 15,4% цукру від загального показника по Україні, 6% борошна, 6,9% олії та ін. За останні роки промислове виробництво переживає значний занепад. Основні галузі спеціалізації - сільськогосподарське машинобудування, гірничодобувна, паливна, хімічна, будматеріалів, деревообробна, електронна, легка і харчова, чорна та кольорова металургія.

Видобуток бурого вугілля зосереджений у містах Олександрія (Морозівський, Балахівський, Вєрболозівський, Протопопівський, Бандурівський, Костянтинівський розрізи; Світлопольська, Верболозівська, Новомиргородська та Ведвежорська шахти) і Ватутіне; виробництво торфобуровугільних брикетів — на Семенівсько-Головківській, Байдаківській, Димитрівській, Ватутінській фабриках, Семенівському заводі гірського воску в Димитрові. Торф видобуває і переробляє також Ірдинське об'єднання.

Рівень господарського освоєння Кіровоградської області характеризується такими показниками: частка в загальній площі, кількості населення і трудових ресурсів у країні складає відповідно 4,1; 2,3 і 2,2%. Тут зосереджено 2,3% основних фондів, створюються 1,6% валової доданої вартості, промисловістю і сільським господарством виробляється відповідно 3,3 і 0,9% від загальнодержавного рівня.

За територіальним зосередженням (локалізацією) основних галузей економіки в Україні (випуск товарів і послуг) Кіровоградська область виділяється наступними коефіцієнтами: сільське господарство — 2,11; транспорт і зв’язок — 1,32; галузі соціально-культурної сфери — 1,30; житлово-комунальне господарство — 0,95; будівництво — 0,87; галузі сфери обігу — 0,83 і промисловість — 0,45.

Аналіз динаміки територіальної структури промисловості області за 1990;2000 рр. свідчить про скорочення її питомої ваги в Україні по переважній більшості галузей, особливо паливної промисловості й машинобудування і металообробки та харчової промисловості. Істотні зрушення відбулися також в галузевій структурі у напрямі збільшення питомої ваги електроенергетики, чорної металургії, хімічної і нафтохімічної та харчової промисловості й скорочення — паливної, кольорової металургії, машинобудування і металообробки, деревообробної та целюлозно-паперової, легкої промисловості.

Аналіз макроекономічних показників господарського розвитку Кіровоградської області за 1995;1999 роки (у порівняльних цінах 1999 р.) свідчить про зменшення обсягу випуску (товари і послуги) та валової доданої вартості у всіх господарськоформуючих галузях економіки, особливо в основних — промисловості, транспорті і зв’язку та сільському господарстві.

У цей же період в економіці Кіровоградської області відбулися структурні зміни в напрямі збільшення загалом питомої ваги галузей, що виробляють товари, при скороченні промисловості і будівництва, а також збільшення частки інших галузей сектора економіки, які надають послуги (переважно ринкової інфраструктури). Тобто відбувається поглиблення процесу деіндустріалізації економіки і посилення дії сектора нематеріального виробництва.

Питома вага галузей, які виробляють товари, у загальному обсязі валової доданої вартості збільшилася з 49,0 до 51,6%, у тому числі в сільському господарстві - з 24,8 до 29,8%, а в промисловості і будівництві зменшилася відповідно — з 17,1 до 16,2% та — з 6,4 до 4,5%. Разом з тим зростала за питомою вагою додана вартість у сфері послуг, особливо в галузях сфери обігу (переважно в торгівлі) — з 6,8 до 8,2%.