Систематика рослин. 
Методи систематики

Систематика рослин — один з розділів систематики, що вивчає різноманітність рослин. Головними завданнями систематики рослин є ідентифікація та класифікація представників рослинного світу. Для виконання перерахованих задач систематика користується різними методами. Порівняльно-морфологічний метод застосовують у вивчені зовнішнього вигляду рослин та встановленні степені їх спорідненості на основі морфологічної подібності. Анатомічний метод застосовують у встановленні спорідненості даних видів на основі вивчення подібності їх анатомічної будови. За допомогою палеонтологічного методу встановлюється спорідненість більш великих систематичних одиниць (відділів, класів, порядків) при вивченні і відновленні будови проміжних форм рослин, які вимерли. Географічний метод при вивченні областей поширення видів (ареалів) та степені їх відокремленості підтверджує близькість або віддаленість спорідненості видів. Ці та деякі інші методи дозволяють систематиці рослин відновлювати загальну картину розвитку рослинного світу.

Стебло. Функції стебла. Рух речовин по стеблу. Стебло — видовжений пагін вищих рослин, що слугує їм механічною опорою, виконує базисну та генеративну роль для листків, бруньок, квіток. Термін «пагін» часто змішуються із терміном «стебло». Стебла, які є критичним компонентом пагонів, забезпечують основу для бруньок, квіток, шишок, плодів, насіння і листя. знаходяться над землею у більшості рослин, але у деяких ростуть під землею. Надземне стебло дорослого деревастовбур. Мертва, зазвичай темніша внутрішня деревина великого стовбураядрова деревина. Зовнішня, жива деревина — заболонь. Головні функції повітряних стебел є: Підтримка і підняття листя, квіток і плодів, утримання листя на світлі; Транспорт рідин між корінням і пагонами в ксилемі і флоемі; Зберігання поживних речовин. Речовини пересуваються від одного органа до іншого: продукти фотосинтезу від клітин листка транспортуються по стеблу до кореня та плодів; вода з мінеральними речовинами пересувається від кореня до листків. Переміщенню речовин сприяє будова клітинної оболонки, крізь яку проходять тільки певні сполуки. Цитоплазма сусідніх клітин сполучена між собою канальцями (плазмодесмами), які густо пронизують клітинну оболонку. Така будова клітин сприяє переміщенню речовин між ними.