Гнучка робоча година (ГРВ)

Останнім часом знаходять собі застосування нестандартні режими праці та відпочинку, і зокрема режим гнучкого робочого часу (ГРВ). Їх особливістю і цінністю є те, що вони сприяють оптимального поєднання громадських і особистих інтересів, підвищенню змістовності і поліпшенню умов праці, більш повної реалізації резервів зростання ефективності виробництва.

Режим гнучкого робочого часу — це така форма організації робочого часу, при якій для окремих працівників або колективів підрозділів встановлюють єдиний час щоденного обов’язкового їх присутності на своїх робочих місцях і інтервали робочого часу, тривалість яких працівник визначає за своїм розсудом. Разом з тим обов’язковою умовою є повне відпрацювання встановленого законом сумарної кількості робочих годин протягом певного облікового періоду (дня, тижня, місяця та ін.) Особливістю ГРВ є надання працюючим певної самостійності у регулюванні часу початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня при одночасному забезпечення нормального ходу виробництва.

Робочий час при ГРВ ділиться на дві частини: гнучкий (ковзаючий) та фіксований періоди робочого часу. Гнучкий — на початку і в кінці робочого дня, коли працівник може самостійно змінювати час початку і закінчення роботи, забезпечуючи, однак, напрацювання загального балансу відпрацьованого часу за обліковий період. Фіксований період робочого часу — частина робочого дня (зміни), коли всі працівники зобов’язані працювати на своїх робочих місцях. Це дозволяє забезпечити нормальну діяльність підрозділів, підтримувати необхідні контакти між працівниками.

Ковзаючий (гнучкий) графік може застосовуватися для робітниць як при п’ятиденному, шестиденному робочому тижні, так і при інших режимах роботи на підприємствах усіх галузей народного господарства. Єдиного режиму використання графіка не існує. Його застосування залежить від виробничих і місцевих. умов. Він може бути введений в різних варіантах з різними режимами робочого часу і часу відпочинку. Однак неодмінною умовою для всіх графіків має бути дотримання річного балансу робочого, часу, розрахованого з семигодинного робочого дня при шестиденному робочому тижні.

Ковзаючий (гнучкий) графік роботи, як правило, повинен передбачати час, коли працівниці зобов’язані перебувати на своєму робочому місці; час, в межах якого працівниці має право починати і закінчувати роботу на свій розсуд, а також перерви (не менше 30 хвилин і не більше 2 годин), які працівниці повинні використовувати для відпочинку та харчування. Ці перерви в робочий час (час перебування на підприємстві) не зараховуються.

Неодмінною умовою ефективного використання ковзаючого (гнучкого) графіка є точний облік відпрацьованого часу та дієвий контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу кожної робітницею.

Як показує практика ряду підприємств, а організацій різних галузей народного господарства, є реальні можливості використовувати ковзні (гнучкі) графіки не тільки для жінок, які мають дітей, але і для більш широкого контингенту трудящих. За неповними даними, в цілому по країні режими гнучкого робочого часу введені приблизно на 80 промислових підприємствах, у науково-дослідних і проектно-конструкторських організаціях різних міністерств і відомств.

В умовах ГРВ мінімальна тривалість часу роботи за день повинна збігатися з тривалістю фіксованого робочого часу.

Обов’язковим елементом режиму ГРВ є обліковий період — календарний час, протягом якого повинна бути забезпечена повна відпрацювання встановленого законом кількості годин (робочий день, робочий тиждень і т. д.). У залежності від цього можуть бути гнучкі робочі зміна, тиждень, місяць.

Досвід і результати застосування різних типів режимів ГРВ як у нашій країні, так і за кордоном свідчать про велику їх соціально — економічної доцільності.

Однак слід зазначити, що ефективність роботи трудового колективу в умовах застосування режиму ГРВ багато в чому залежить від правильного обліку характеру роботи на конкретних робочих місцях, у підрозділах (дільницях, цехах, відділах) і визначення категорій, для яких можливий і доцільний переклад на режим ГРВ.

Можливість працювати за режимом ГРВ є практично для всіх видів працівників, якщо його застосування не веде до порушення технології виробничого (або управлінського) процесу, до порушення виробничих зв’язків і дезорганізації або погіршенню роботи інших виробничих підрозділів, ущемлення інтересів сторонніх організацій та окремих громадян, не завдає матеріального збитку народного господарства.

У зв’язку з тим, що режим ГРВ передбачає значну індивідуалізацію режимів робочого часу, основною умовою його застосування є достатня автономність робочих місць, контрольованість результатів роботи виконавця (обсягу, якості).

На промислових підприємствах основним обмежувальним чинником для застосування режиму ГРВ є безперервність технологічних процесів. В умовах перериваної виробничого циклу його впровадження можливе як при індивідуальній, так і при бригадній і потокової організації праці. Поширення бригадної організації праці сприяє переходу на режим ГРВ, тому що вона підвищує рівень взаємозамінності членів бригади, рівень взаємного контролю за використанням фонду робочого часу.

При прийнятті рішення про підготовку підрозділи, підприємства до переходу на режим ГРВ необхідно забезпечити високий рівень організації виробництва, праці та трудової дисципліни. Тому робота з переведення на режим ГРВ повинна бути поєднана із здійсненням комплексу заходів щодо підвищення рівня організації праці на конкретних робочих місцях, дільницях, в цехах і підрозділах.

Практика показує, що впровадження ГРВ тягне за собою необхідність запровадження систем індивідуального планування робочого часу й обсягу виконуваних робіт. Плани повинні бути конкретними для кожного працюючого в режимі ГРВ на місяць, тиждень, зміну. При цьому повинна бути налагоджена і система контролю і самоконтролю за виконанням індивідуальних планів.

Виходячи з тривалості прийнятого облікового періоду та ряду інших умов, розрізняють кілька типів побудованих режимів гнучкого робочого часу. Застосовується гнучкий робочий день, гнучка робочий тиждень і особливо гнучкий робочий місяць.

Кожен з цих режимів може бути у двох варіантах залежно від того, переноситься на наступний обліковий період деяка кількість недопрацьованих (перероблених) робочих годин чи ні.

Режими гнучкого робочого часу ефективні тільки в тому випадку, якщо при переході на них враховані особливості виробництва, умови та характер праці тієї або іншої категорії працівників і якщо вводяться вони там, де це дійсно і доцільно.