Поняття та класифікація зобов'язання

Вступ

Зобов’язальне право є найбільшою підгалуззю цивільного законодавства. Правові норми, що містяться в ньому, регулюють широке коло суспільних відносин, пов’язаних з придбанням товарів у власність, здачею майна в оренду, задоволенням потреб громадян в житлі, спорудженням виробничих і соціально-культурних об'єктів, перевезенням вантажів, пасажирів і багажу, наданням послуг, кредитуванням і розрахунками, страхуванням, спільною діяльністю, використанням творів науки, літератури і мистецтва, охороною життя, здоров’я і майна громадян, майна юридичних осіб тощо. За допомогою зобов’язального права здійснюється переміщення майна та інших матеріальних благ у сфері виробництва, обігу у сферу продуктивного або особистого споживання. Таким чином, на мою думку, зобов’язальне право є кровоносною системою, за допомогою якої в цивільно-правовому організмі відбувається обмін речовин.

Я вважаю, що будь-які відносини, що регулюються зобов’язальним правом, охоплюються поняттям відносин економічного обороту. Загальним для всіх відносин економічного обороту є те, що вони так чи інакше пов’язані з переміщенням матеріальних благ у вигляді речей, грошей, виконанням робіт, наданням послуг тощо. Так, при купівлі-продажу продана річ переходить від продавця до покупця. За договором підряду результати виконаної підрядчиком роботи переходять до замовника. При оренді майно поступає в тимчасове володіння і користування від орендодавця до орендаря. За договором доручення майнові права і обов’язки в результаті дій повіреного переходять до довірителя тощо.

Разом з тим, далеко не всяке переміщення матеріальних благ пов’язане з відносинами економічного обороту. Наприклад, у сфері домашнього господарства також має місце переміщення матеріальних благ від одного члена сім'ї до іншого. Проте, таке переміщення не породжує відносин економічного обороту. Такі відносини виникають із переміщення тільки тих матеріальних благ, які виступають у формі товару.

В результаті правового регулювання відносини економічного обороту набувають правової форми і стають зобов’язальними. Такі відносини в цивільному праві носять назву «зобов'язальні правовідносини».

Зважаючи на численність і різноманітність зобов’язальних правовідносин, які виникають між учасниками цивільного обороту, важливого значення набуває їх належна класифікація та систематизація. Система зобов’язань включає не тільки їх єдність, але і диференціацію на основі правильно вибраного критерію класифікації. Як таким критерієм можуть служити такі властивості зобов’язань, які роблять найпомітніший вплив на характер їх правового регулювання. Ці властивості дозволяють класифікувати зобов’язання за окремими видами і розташувати їх за чітко визначеною системою.

Таким чином, тема контрольної роботи видається надзвичайно актуальною, адже за останні роки, з прийняттям у 2003 році нового Цивільного кодексу України, відбулися значні зміни в соціальному й економічному житті країни, які пов’язані з регулюванням зобов’язальних правовідносин.

Мета контрольної роботи є здійснити правовий теоретичний аналіз поняття, складу та класифікації зобов’язань.

Виходячи з мети та для її досягнення вважаю дослідити наступні завдання:

• 1. Дослідити найбільш актуальні питання, що стосуються поняття та окремих ознак зобов’язання, як окремого виду цивільних правовідносин.
• 2. Висвітлити класифікацію зобов’язань залежно від критеріїв їх розподілу у чинному цивільному праві України.
• 3. Провести юридичний аналіз Інституту зобов’язального права як одного з ключових елементів системи цивільного права.

Об'єктом контрольної роботи є правовідносини, які виникають в процесі економічного обороту і носять назву зобов’язальних. Предметом роботи є окремі види зобов’язань.

При дослідженні цієї теми були використані наступні методи: юридичний, діалектичний, методи порівняння та системного аналізу.