Опис варіанту симплекс-методу, який був використаний
E0 — базисні компоненти псевдо плану, за допомогою яких обирається направляюча строка r=min{ e0 < 0}. Вони обчислюються за формулою: При використанні метода послідовного уточнення оцінок, необхідно перевести ЗЛП у канонічну форму. Eij — елементи зворотньої матриці базисних компонент, i=1…m, j=1…m; Далі заповнюються строки та Хr відповідно формулам: Вектор коефіцієнтів лінійної форми L. Aj = ei1… Читати ще >
Опис варіанту симплекс-методу, який був використаний (реферат, курсова, диплом, контрольна)
При використанні метода послідовного уточнення оцінок, необхідно перевести ЗЛП у канонічну форму.
де? план завдання;
? вектор обмежень;
? матриця умов розміром ;
? вектор умов;
? вектор коефіцієнтів лінійної форми L [2].
Крім того, необхідно вказати опорний план задачі з базисом. Послідовне просування по базисам опорних планів задачі аж до отримання оптимального базису становить ідею методу послідовного уточнення оцінок [2]. Алгоритм починається з заповнення основної таблиці:
та допоміжної таблиці :
eij — елементи зворотньої матриці базисних компонент, i=1…m, j=1…m;
;
e0 — базисні компоненти псевдо плану, за допомогою яких обирається направляюча строка r=min{ e0 < 0}. Вони обчислюються за формулою:
ei0 = ei1 * b1 + ei2 * b2 +…+ e i m * bm (1).
Далі заповнюються строки та Хr відповідно формулам:
= ( А1j * 1j + А2j * 2j +…+ Аmj * mj) — Cj (2).
Хj = er1 * A1j + er2 * A2j +…+ e r m * Am j (3).
Якщо має місце ситуація, коли Ш, то слід вважати, що задача не може бути вирішена через необмеженість знизу, при цьому умови прямої та двоїстої задач не сумісні. У іншому випадку заповнюється строка O використовуючи наступну формулу:
Oj = - / Хj (4).
та знаходять направляючу строку k, знайшовши найнайменьше Oj? 0. Якщо виявляэться декылька таких однакових Oj, то обираеться Oj меньшим порядковим номером. Замінюється Csr та Fsr на Сk та Ak відповідно.І нарешті заповнюється стовбчик Ак основної таблиц за формулою:
Aj = ei1 * A1k + ei2 * A2k +…+ e i m * Am k , j=1…m (5).
Am+1 = ?k
Перерахунок елементів таблиць відбувається до тих пір, поки у стовбчику е0 не залишиться від'ємних елементів. Елементи основної таблиці перераховуються за наступною формулою.
і= 1,2,…, m+1,j= 0,1,2,…, n. (6).