Поточне та оперативне планування

Поточне, або оперативне, планування — це те, чим щодня займається на підприємстві менеджер. До нього належить планування роботи підприємства на невеликий проміжок часу. Це може бути як день, так і місяць, квартал, півріччя і навіть рік. Це залежить від стратегічних і тактичних цілей підприємства.

Поточне планування, як правило, викликається необхідністю реагувати на багато факторів. Наприклад, повинна бути миттєвою реакція менеджера на факт настання форс-мажорних обставин, які можуть викликати загибель людей. До них відносяться стихійні лиха (повінь, пожежа, землетрус і т.д.). До форс-мажорних обставинам відносять і страйки. Менеджер повинен швидко реагувати на виниклі позаштатні ситуації, на зміни у зовнішньому або внутрішньому середовищі підприємства з метою запобігання небажаних наслідків або витягу максимальної користі для підприємства. Сюди можна віднести і дозвіл поточних проблем і завдань, наприклад таких, як конфлікти.

При поточному (оперативному) плануванні, на відміну від стратегічного і тактичного, відсутня істотний часовий розрив між фіксацією на рівні свідомості дії в реальному режимі. Менеджер повинен знати, що реакції оперативного планування і оперативного дії можуть мати дуже важливі стратегічні наслідки. Він повинен вміти пролонгувати (продовжити) наслідки оперативного вирішення, поточного планування, оперативного дії на майбутній часовий період. В Інакше можуть виникнути вельми небезпечні для підприємства явища та ситуації.

Процес поточного, або оперативного, планування складається з декількох стадій:

виявлення проблеми;

визначення можливих дій;

попередній вибір одного з певних можливих дій;

аналіз можливих наслідків;

остаточний вибір дії.

Поточні плани мають низку відмінних рис. Наприклад, складання є винятковою функцією керівників відділів і підрозділів (функціональних керівників). Це забезпечує залучення в процес розробки стратегічних планів тих менеджерів, які безпосередньо займаються їх впровадженням у виробництво. Остаточний варіант поточних планів формується на основі виробничої стратегії та загальних цілей фірми, і він же є основою для ведення справ згідно поставленим цілям. Розробка поточних планів є початковим етапом фази впровадження процесу стратегічного планування. Іншою важливою характеристикою поточних планів є його відповідність усім балансовими показниками роботи фірми. Дійсно, баланс — єдиний документ, дані якого точно відображають стан справ у виробництві. Тому баланс та інші форми статистичної звітності виконують дві важливі функції по відношенню до поточного планування:

• 1) відображають розподіл ресурсів у відповідності з планами (у тому числі фінансових, трудових, матеріальних) з конкретних напрямків діяльності;
• 2) виконують функцію моніторингу та оцінки ефективності впровадження стратегії.

Три типи поточних планів:

• — Функціональні плани необхідні для впровадження управлінських рішень у різних функціональних сферах виробництва, схильних стрімким змінам.
• — Одноразові плани зазвичай створюються у зв’язку з впровадженням якого проекту або програми, виконують допоміжну роль у впровадженні загальної стратегії. Так, наприклад, в корпорації може бути розроблений одноразовий план по організації допомоги в пошуках роботи тим, хто був звільнений відповідно до програми скорочень.
• — Стабільні плани зазвичай містять розробку конкретних указівок для регулярно повторюваних операцій типових виробничих процесів, які не схильні до змін в довгостроковому періоді.