Паління. 
Основні причини високого рівня смертності в Україні

Вживання тютюну є важливою причиною великої кількості видів захворювання на рак, і може, крім того, діяти синергічно з іншими причинами захворювання на рак, такими як вплив азбесту і, у випадку цервікального раку, вірус папіломи людини. Паління— відомий фактор ризику серцево-судинного захворювання, викликає легеневий та інші форми раку і підвищує серйозність захворювання на пневмонію, емфізему та хронічний бронхіт. Темпи захворювання на рак легенів ідуть слідом за темпами паління із затримкою у часі десь від 5 до 15 років до початку позитивних (або негативних) змін у способі життя, які викликають зміни у поширеності хвороби. В Україні спостерігаються набагато вищі рівні смертності від причин, пов’язаних із палінням, серед чоловіків та жінок, ніж в ЄС, і ці рівні не змінилися суттєво за останнє десятиріччя.

У цілому рівень поширеності паління в Україні високий, 36% населення віком 18−65 є курцями, що належать до категорії «палять зараз» і 31% із них— ті, хто належить до категорії «палить щоденно». Це вище за середній показник поширення паління 28,6% для населення віком 18 років і старше, визначеного Європейським регіональним бюро ВООЗ (ВООЗ, 2007 p.). 43% вибіркової групи населення викурило принаймні 100 цигарок у своєму житті. 36%— ті, хто належить до категорії «палить зараз», а 8% доповідають, що колись палили, але з тих пір кинули палити. Із категорії тих, «хто палить зараз», 85% палять щоденно, а решта палить час від часу. Спостерігалося деяке регіональне коливання з найнижчим рівнем паління щоденно в Західному регіоні (24,6%) і найвищим рівнем у Східному регіоні (34,0%).

Чоловіків, які палять щоденно, більше, ніж жінок, — чоловіки становлять 80% тих, хто палить щоденно. Більше ніж 58% чоловіків і приблизно 17% жінок належать до категорії «палять зараз», з якої приблизно 52% чоловіків та 12% жінок— до категорії «палять щоденно». Для порівняння, в Європейському регіоні ВООЗ рівень поширеності паління становить 40% серед чоловіків та 18,2% серед жінок. Серед жінок, які проживають в Північному і Центральному регіонах рівень поширеності щоденного паління був найвищий (14,3%). Для порівняння, такий самий рівень був найвищим серед чоловіків, які проживають на сході країни (51,9%). ожиріння гіпертонічний хронічний Населення молодших вікових груп (<40 років) більш імовірно належить до категорій «палять зараз» і «палять щоденно». Це характерно як для чоловіків, так і для жінок у всіх регіонах. Рівні поширеності паління серед жінок зростають зі зменшенням віку. Рівень поширеності паління серед жінок у молодшій віковій групі перевищує в 4 рази рівень поширеності серед жінок у старшій віковій групі.

Спостерігається значне коливання у поширенні паління за рівнями освіти серед чоловіків та жінок. Майже 70% чоловіків із початковою освітою палять щоденно порівняно з 51% із вищою освітою та 40% з освітою на рівні коледжу. З іншого боку, 54,0% колишніх курців мають середню освіту, а понад третину мають освіту на рівні коледжу (37,6%). Для порівняння, жінки з вищою освітою більше схильні палити і бути курцями, які палять щоденно, ніж жінки з початковою освітою. Цікаво, що жінки, які колись палили, виходячи з вищевикладеного, наближаються до більш освічених, ніж їх чоловічі аналоги.

Паління не лише починається у ранньому віці, але й середній вік початку паління серед курців, які палять щоденно, знижується з часом. Зараз середній вік тих, хто вперше почав палити, становить 16 років серед тих, кому до 30 років, у той час як він був 19 років для тих, кому зараз від 60 до 65 років. Серед молодших вікових груп (менше 40 років) колишні курці, як правило, почали палити пізніше, ніж курці, що палять щоденно. Цікава тенденція полягає в тому, що середній вік початку паління для категорії «колись палили» залишився відносно стійким на рівні 17 років з перебігом часу, за винятком віковою групи 30−39 років.

Цигарки— стандартна форма вживання тютюну в Україні, і ті, які палять щоденно, викурюють в середньому 18 цигарок за добу, що становить приблизно одну пачку. Серед чоловіків рівень поширення паління високий, і вони, як правило, палять більше (19 цигарок) порівняно з жінками (13 цигарок). Це характерно для всіх вікових груп. Крім того, 13% щоденних курців, 15% щоденних курців-чоловіків та 2,3% щоденних курців-жінок викурюють більше ніж пачку цигарок щоденно і в середньому приблизно 33 цигарки на добу.

Чоловіки-курці вдвічі більше ймовірно залежні від нікотину, ніж жінки (66% порівняно з 34%). Залежність від нікотину була визначена з урахуванням часу паління першої цигарки та рівня споживання. В даному випадку курці, які палять свою першу цигарку протягом першої години після пробудження і викурюють більше ніж 10 цигарок на добу, зараховані до категорії високої залежності від нікотину. Приблизно один із чотирьох (26%) курців повідомляв, що паління їх першої цигарки починається відразу після пробудження; 37% палять у першу півгодини після пробудження; 15% — протягом другої півгодини і решта 21,6%— пізніше в той самий день. Більше чоловіків починають палити в перші півгодини після пробудження порівняно з жінками (79% проти 57%). Паління протягом першої години після пробудження співвідноситься з палінням більше ніж 20 цигарок на добу в середньому, в той час як паління першої цигарки пізніше співвідноситься с нижчим рівнем паління, що становить у середньому приблизно 11 цигарок на добу.

Шанси приналежності до категорії курця, який палить щоденно, порівняно з категорією тих, хто ніколи не палив, зростають, якщо особа проживає на півночі та в центрі або на сході порівняно з заходом країни, є чоловіком віком менше 50 років, зареєстрована/не зареєстрована у шлюбі або живе окремо/розлучена і мешкає в місті. Шанси стати курцем, який палить щоденно, порівняно з особою, яка ніколи не палила, у 0,47 раза вище для тих, хто проживає на півночі або в центрі (р < 0,01) і у 0,41 раза— для тих, хто проживає на сході (р < 0,001), порівняно з заходом країни. Приналежність до жіночої статі знижує шанси стати курцем, який палить щоденно, у 2,2 раза. Приналежність до групи віком 50 років або старше знижує шанси стати курцем, який палить щоденно (р < 0,001). Приналежність до групи зареєстрованих/не зареєстрованих у шлюбі або тих, хто живе окремо/розлучилися, підвищила шанси стати курцем, який палить щоденно (р < 0,001). Наявність освіти в обсягах коледжу порівняно з початковою освітою значно знижує шанси стати курцем, який палить щоденно (р < 0,01). Проживання в маленькому місті або селі значно знижує шанси стати курцем, який палить щоденно. Добробут і форма зайнятості не були значними провісниками щодо категорій «палять щоденно» порівняно з «ніколи не палили».

Кожний із шести курців, які «палять зараз», імовірно, кине палити, і ця тенденція зберігається з 2005 року. Смертність від раку легенів може зменшитися в результаті припинення паління. Крім того, переваги від припинення паління у молодому віці більші, ніж у середньому віці. Рівні припинення паління колишніми курцями є доброю мірою припинення паління на рівні населення. Національне репрезентативне дослідження, що проводилося у 2005 року, виявило, що курці, які колись палили (ті, хто зазвичай палили щодня, але зараз не палять зовсім) становили 9% дорослого населення (14% чоловіків та 4% жінок), тобто п’ята частка співвідношення курців, які палять зараз (40%). У цьому дослідженні виявлено, що колишні курці становлять приблизно 8% або близько п’ятої частки співвідношення курців, які палять зараз. Таким чином, із роками кожному шостому курцю, здається, вдалося припинити паління. Що змінилося у період між двома дослідженнями— так це гендерні різниці у рівнях припинення паління. В той час, як у 2005 році, як чоловіки, так і жінки становили шосту частку тих, хто ймовірно кине палити, зараз більш імовірно, що припинять палити жінки, а не чоловіки. Ця картина подібна до тієї, що відмічалася у «Медико-демографічному обстеженні населення України» (2007 p.). У цьому документі кожна четверта жінка, яка є курцем та палить щоденно, ймовірно кине палити порівняно з кожним шостим чоловіком, який палить щоденно. Курці, які колись палили, — це, більш імовірно, чоловіки, а не жінки, але це може бути пояснено тим, що більше чоловіків були курцями, з яких почалося обстеження. Ймовірно вік колишніх курців-чоловіків був 40 років або більше (71,2%), в той час як вік колишніх курців-жінок був менше 40 років (63,4%). Більшість колишніх курців кинули палити в середньому за 12 років до обстеження.

Імовірність припинення паління підвищується, якщо це жінки з однакових вікових груп. Приналежність до жіночої статі підвищує шанси стати колишнім курцем проти курця, який палить щоденно, у 0,55 раза. Приналежність до однакових вікових груп підвищує шанси стати колишнім курцем у межах від 0,68 раза для вікової групи 30−39 років до 1,99 раза для вікової групи 60−65 років порівняно з віковою групою 18−29 років. Рівень добробуту лише частково пояснює шанси стати колишнім курцем проти курця, який палить щоденно, при цьому шанси стати колишнім курцем зростають при належності до 4-го квінтиля доходів порівняно з найнижчим квінтилем доходів. Фактори, що пов’язані з регіоном проживання, рівнем освіти, сімейним станом та формою зайнятості, істотно не прогнозували шанси стати колишнім курцем порівняно з курцем, який палить щоденно.

Чотири з п’яти курців, які палять щоденно, відвідували медичних працівників за останні 12 місяців, але лише 37% із них було рекомендовано кинути палити. Однак 66% курців, які палять щоденно (рівний відсоток серед чоловіків та жінок), заявили, що вони намагалися кинути палити принаймні раз за останні 12 місяців. Цікаво, що третина цих людей, які намагалися кинути палити, відповіли, що вони не хочуть або не впевнені в тому, що хочуть кинути палити, тоді як приблизно половина з них відповіла, що вони хочуть зробити це протягом наступного місяця.

Рівень усвідомлення негативних наслідків паління високий як серед населення в цілому, так і серед курців. Понад 95% обстежуваних усвідомлювали шкідливий вплив куріння на курця та тих, хто його оточує. Незважаючи на те, що рівні усвідомлення шкідливого впливу паління становили приблизно 100% серед тих, хто ніколи не палив, обстеженням також було підтверджено, що приблизно 7% курців, які палять щоденно, не знали або не були впевнені у шкідливому впливу паління на людей, які оточують їх. Таким чином, усвідомлення ризикової поведінки не завжди передбачає серйозного ставлення до неї. Це свідчить про необхідність покращення усвідомлення та більш чіткого виконання правових норм, що стосуються тютюнопаління.