Підкорення блискавок. 
Історія вивчення блискавки і захист від неї

Китайські вчені провели низку успішних експериментів зі спрямування грозових розрядів у задану точку земної поверхні, повідомило агентство Xinhua. Досліди проводились у східній китайській провінції Шаньдун спеціалістами з Академії наук КНР і Китайської академії метеорологічних наук.

Щорічно, за даними китайського метеорологічного управління, кількість загиблих і поранених від блискавок збільшується, збитки перевищують $ 120 млн. Під час грози різниця потенціалів між земною поверхнею і грозовою хмарою становить мільйони вольт. Коли і куди ця величезна енергія спрямується, передбачити дуже складно. Проте за допомогою спеціальних метеорологічних ракет можна спровокувати розряд атмосферної статичної електрики і спрямувати її в потрібне русло. Ця технологія вже використовується в США, Франції, Японії і Бразилії, зазначив один з учасників проекту вчений Чжан Іцзюнь. Провінцію Шаньдун обрали для проведення експериментів невипадково. Тропічні циклони, що регулярно надходять сюди, забезпечують широке поле для грозових досліджень. А потужний комплекс метеорологічних радарів створює ідеальні умови для їх проведення, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Жінка піймала в себе на городі шарову блискавку На Осокорках ударила кульова блискавка. Сталося це неподалік місця, де майже два роки тому отруїли Ющенка. Тиждень тому, в ніч із 7 на 8 серпня, на дачному масиві Осокорки з’явилася кульова блискавка. Пролетівши за десять метрів від будинку на вул. Садовій, 128/20, що належить киянці Тетяні Король, 60 років, блискавка поцілила в бетонну електроопору. Потім вибухнула й зрізала стовп неначе бритвою. Від надвисокої температури його нижня частина переплавилася на шматки скла.— Я ночувала з онуком у нашому двоповерховому будинку. Падав сильний дощ, вітер нагинав дерева до землі. Весь час гриміло, — пригадує Тетяна Король. Близько третьої ночі пані Тетяна пішла надвір у туалет.— Вийшла на балкон другого поверху, аби сходами спуститися вниз. Перед очима пролетів вогняний клубок. Здалося, що пройшов за кілька сантиметрів від мене. Кульова блискавка летіла хаотично, її рух нагадував лінію кардіограми. Тетяна Король каже, що перед появою вогняного клубка погода заспокоїлася, навіть грім зник. Куля летіла не більше 2−3 секунд. Блискавка пройшла між деревами й ударилася в електроопору. — Звук був такий, наче вибухнув снаряд. Аж залізні сходи задзвеніли. Більше я в ту ніч із дому не виходила, — пригадує Тетяна Король. Після вибуху залишилася велика яма радіусом у півтора метри та півметра завглибшки. У повітрі досі стоїть запах згарища. — Ми прийшли вранці й побачили, що стовп наче хтось зрізав, — сказав Артур Давцян, будівельник, який працює по сусідству. — Із дна ями виходило дивне синє полум’я. Я кавказець, довго жив у горах. Там часто бувають кульові блискавки, тому відразу зрозумів, що це. Наш сусід спробував залити полум’я водою, але його вдарило струмом, хоч і не сильно. Роззуйтеся, станьте на місце, куди потрапила блискавка: земля тут досі гаряча, ніби тільки-но полум’я загасили. А минуло вже два дні, — каже Артур. Я помацав землю рукою — вона й справді була гаряча. Блискавка залишила весь куток без електрики на два дні. У холодильниках дачників зіпсувались продукти. Місцеві розповідають, що до ями, у якій виблискували блакитні електророзряди, насмілився підійти лише один пожежник. Повернувся до машини й сказав колегам, аби ті не виходили з машини. Потім стовп доточили — поставили на нові бетонні підпори.Зараз на місці розряду ями вже нема. Електрики її засипали. Жителі Осокорків водять гостей до місця пригоди. У мегаполісі більше шансів побачити кульову блискавку, ніж у лісі чи на лузі, вважає завідувач відділу молекулярної фото електроніки Інституту фізики НАН України Михайло Курик, 68 років.— Тут забруднене повітря, пилюка, мобільні підстанції. Куля може залетіти в кімнату крізь відчинене вікно, — каже Курик. — Цегляний будинок розвалить вибухом, а дерев’яний спалить. Напруга в середині блискавки — 1000 вольт. При зіткненні з нею все горить, — говорить учений і додає: — Захиститися неможливо. За секунду-дві, що ви бачите блискавку, встигнете хіба що злякатися.

Вчені створили кульову блискавку: Вчені з Інституту плазменної фізики імені Макса Планка та університету Гумбольдта в Берліні (Німеччина) зуміли за допомогою підводних електричних зарядів породити в лабораторних умовах кульову блискавку. Явище плазменних хмар, які світяться, тривало біля півсекунди, діаметр отриманої кулі становив 20 см. Феномен кульової блискавки довгий час хвилює вчених. Здійснювалося безліч експериментів, однак її таємниця так і не була до кінця розкрита. В 1753 році російський вчений Георг Ріхманн був вбитий під час одного такого експерименту при спробі піймати блискавку в пастку. Він став першим, хто загинув під час вивчення цього явища. Очевидці кульової блискавки описують її як кулю діаметром 40 см, що змінює колір від червоного до жовтого та синього. Саме явище триває кілька секунд і рідше хвилин. Багато вчених припускають, що кульова блискавка виникає як плазма в результаті удару блискавки об землю. Однак точний механізм її виникнення як і раніше незрозумілий. Фахівці вважають, що експеримент допоможе їм глибше довідатися механізм виникнення процесу формування блискавки, а також знайти шляхи використання плазми як палива на заводах.

блискавка кульовий гроза.