Аналіз ліквідності. 
Бухгалтерський баланс

Ліквідність підприємства — це здатність фірми перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з грошових коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, зазвичай вважається більш ліквідним, ніж підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.

Всі активи фірми в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи.

1. Найбільш ліквідні активи (А 1) — суми по всіх статтях грошових коштів, які можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення.

На 01.01.2000 — 434,0 тис.руб.

2. Швидко реалізованих активи (А 2) — активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.

На 01.01.1998 — 3,2 тис.руб.

На 01.01.2000 — 461,8 тис.руб.

3. Повільно реалізованих активів (А 3) — найменш ліквідні активи — це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаних цінностей. баланс ліквідність фінансовий бухгалтерський Слід звернути увагу, що стаття «Витрати майбутніх періодів» не включається в цю групу.

На 01.01.1998 — 85,6 тис.руб.

На 01.01.2000 — 187,0 тис.руб.

4. Важко реалізовані активи (А 4) — активи, які призначені для використання у господарській діяльності протягом відносно тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті I розділу активу балансу «Необоротні активи» .

На 01.01.1998 — 16,6 тис.руб.

На 01.01.2000 — 19,0 тис.руб.

Перші три групи активів протягом поточного господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні, ніж інше майно підприємства.

Пасиви балансу по мірі зростання строків погашення зобов’язань групуються наступним чином.

1. Найбільш термінові зобов’язання (П 1) — кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов’язання, а також позики, не погашені в строк (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

На 01.01.1998 — 9,8 тисруб.

На 01.01.2000 — 360,6 тис.руб.

2. Короткострокові пасиви (П 2) — короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.

На 01.01.1998 — 21,4 тис.руб.

На 01.01.2000 — 465,2 тис.руб.

• 3. Довгострокові пасиви (П 3) — довгострокові позикові кредити та інші довгострокові пасиви — статті V розділу балансу «Довгострокові пасиви» .
• 4. Постійні пасиви (П 4) — статті IV розділу балансу «Капітал і резерви» і окремі статті VI розділу балансу, що не увійшли в попередні групи: «Доходи майбутніх періодів», «Фонди споживання» і «Резерви майбутніх витрат і платежів». Для збереження балансу активу і пасиву підсумок даної групи слід зменшити на суму за статтями «Витрати майбутніх періодів» і «Збитки» .

На 01.01.1998 — 30,8 тис.руб.

На 01.01.2000 — 276,0 тис.руб.

Для визначення ліквідності балансу слід зіставити підсумки по кожній групі активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А 1 «П 1.

А 2 «П 2.

А 3 «П 3.

А 4 «П 4.

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується остання нерівність, що має глибокий економічний сенс: наявність у підприємства власних оборотних коштів; дотримується мінімальна умова фінансової стійкості.

Невиконання будь-якого з перших трьох нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. При цьому нестачу коштів по одній групі активів компенсується їх збитком по іншій групі, хоч компенсація може бути лише по вартісній величині, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

Таблиця 7. Аналіз ліквідності балансу. (тис. крб.).

З таблиці 7 видно, що баланс аналізованого підприємства не є ліквідним на 01.01.1998 року так як:

А 1 <�П 1.

А 2 <�П 2.

А 3> П 3.

А 4 <�П 4.

На аналізованому підприємстві немає коштів для погашення найбільш термінових зобов’язань і навіть бистрореалізуемих активів недостатньо для погашення зобов’язань. Положення аналізованого підприємства на 01.01.1998 року було вкрай скрутним, для погашення короткострокових боргів необхідно було залучати повільно реалізованих активів.

На 01.01.2000 року баланс підприємства можна назвати ліквідним так як:

А 1> П 1.

А 2 <�П 2.

А 3> П 3.

А 4 <�П 4.

тобто є найбільш ліквідні кошти для погашення найбільш термінових зобов’язань (надлишок 73,4 тис.руб.), повільно реалізованих активів покривають довгострокові пасиви (надлишок 187,0 тис.руб.), важкореалізовані активи значно менше постійних пасивів тобто дотримується мінімальна умова фінансової стійкості. Негативним моментом є нестача бистрореалізуемих активів для покриття короткострокових зобов’язань у сумі 3,4 тис, руб.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки здатності підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. Вони дають уявлення не тільки про платосп…

На кінець аналізованого періоду коефіцієнт покриття зменшився до 1,31, що нижче рекомендованого значення, це відбулося через збільшення короткострокових пасивів, хоча і сума бистрореалізуємих активів збільшилася; коефіцієнт швидкої ліквідності виріс і став 1,08 — близьким до нормативного значення, зростання цього показника відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та суми інших оборотних активів; коефіцієнт абсолютної ліквідності - 0,53, що відповідає нормативному значенню і досягнуто за рахунок короткострокових фінансових вкладень.

Аналізуючи дані бухгалтерського балансу, можна рекомендувати даному підприємству здійснення наступних заходів з попередження погіршення фінансового стану підприємства:

• 1) за звітний період збільшився обсяг готової продукції на 90,8 тис. руб., яка відноситься до групи повільно реалізованих активів. Керівництву, менеджеру і фахівцеві з маркетингу можна рекомендувати проведення наступних заходів:
  • — розширити і поліпшити рекламну компанію;
  • — для реалізації виробів використовувати не тільки приміщення ательє, а й організовувати торгівлю в інших місцях. Відкриття магазину зараз для фірми проблемно через нестачу коштів, але можна організувати торгівлю на міському речовому ринку;
  • — для деяких зразків одягу зробити невеликі конструктивні зміни, доповнення, що необхідно для підвищення конкурентоспроможності виробів;
  • — прагне до зниження собівартості виробів за рахунок зменшення витрат на придбання сировини шляхом пошуку нових постачальників;
• 2) для ліквідації дебіторської заборгованості за статтею «Покупці і замовники» в сумі 20,8 тис. руб. необхідно проаналізувати взаємини фірми з платниками та їх платоспроможність;
• 3) при здійсненні короткострокових фінансових вкладень необхідно з’ясовувати ступінь надійності і стабільності об'єкта вкладень;
• 4) керівництву підприємства і фінансовій службі необхідно стежити за своєчасним погашенням кредиту банку в сумі 465,2 тис. руб. у термін до 01.06.2000 року, вишукувати для цього кошти, так як прострочені кредити може спричинити за собою штрафні санкції, додаткові витрати і зниження статусу організації як позичальника;
• 5) за аналізований період зросла сума кредиторської заборгованості на 262,6 тис. руб., В тому числі за рахунок збільшення заборгованості за статтею «Постачальники і підрядчики» на 195,8 тис. руб., За статтею «По оплаті праці» на 12,8 тис. руб. і за статтею «Аванси отримані» на 84,8 тис. руб. У даному випадку вельми актуальне питання про порівнянності дебіторської та кредиторської заборгованості. Багато аналітиків вважають, що якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську, як на нашому підприємстві (360,6> 20,8), то підприємство раціонально використовує кошти, тобто тимчасово залучає в оборот коштів більше ніж відволікає з обороту. Однак головному бухгалтеру треба поставитися до цього дуже уважно, тому що кредиторську заборгованість підприємство зобов’язане погашати незалежно від стану дебіторської заборгованості. Тобто підприємство повинно вишукувати кошти і резерви для погашення заборгованості, здійснювати жорстку економію у витрачанні фінансових ресурсів і в майбутньому жити тільки за рахунок власних коштів.

Своєчасна виплата заробітної плати персоналу, без затримок, забезпечує стабільність кваліфікованих кадрів і нормального соціально — психологічного клімату в колективі, що дуже актуально для даного підприємства.

Дуже важливо керівництву підприємства вибрати потрібний стиль і методи управління виробництвом і фінансами, стратегію і тактику роботи, з урахуванням сформованої економічної ситуації, що дасть можливість підприємству вижити, вистояти і процвітати у важкий період економічних реформ в Росії.