Висновки. 
Облік виробничих запасів

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до П (С)БО 9 «Запаси» запаси — активи, які:

• — утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
• — перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
• — утримуються для споживання при виробництві продукції, виконання робіт і наданні послуг, а також при керуванні підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо:

• 1) існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням;
• 2) та їх вартість може бути достовірно визначена.

Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю (П (С)БО 9 «Запаси»). Визначення первісної вартості запасів залежить від способу їх надходження на підприємство. П (С)БО 9 розглядає такі способи надходження запасів на підприємство:

• — придбані за плату;
• — виготовлені на підприємстві;
• — внесені до статутного фонду;
• — одержані безоплатно;
• — придбані в результаті обміну.

Враховуючи специфіку визнання класифікації та оцінки запасів основним завданням організації обліку виробничих запасів на підприємстві є:

• 1) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;
• 2) відповідність складських запасів нормативам;
• 3) раціональна оцінка виробничих запасів;
• 4) розрахунок фактичної собівартості витрачених виробничих запасів та їх залишків за місяцями зберігання і статтями балансу;
• 5) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереження за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;
• 6) відповідність складських запасів нормативам;
• 7) раціональна оцінка виробничих запасів;
• 8) розрахунок фактичної собівартості витрачених виробничих запасів та їх залишків за місяцями зберігання і статтями балансу;
• 9) виявлення усіх витрат, пов’язаних з придбанням або виготовленням запасів, та визначення первісної вартості запасів;
• 10) забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;
• 11) відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів в системі бухгалтерського обліку тощо.

Згідно з П (С)БО 9 оцінка виробничих запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється за одним з таких методів:

• 1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• 2) середньозваженої собівартості;
• 3) собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Вибір методу оцінки запасів має значний вплив на суму оподатковуваного прибутку. Використання різних методів приводить до різного розміру балансового прибутку. Не можливо сказати, що один з методів є кращим. На вибір методу впливають наслідки, до яких приводить використання того чи іншого методу, з точки зору оподаткування. Кращий метод — це той метод, який відповідає політиці ціноутворення підприємства.

В умовах широкого використання комп’ютерних систем з’являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів про наявність і рух виробничих запасів, які сприятимуть виконанню трьох основних функцій бухгалтерського обліку: забезпечення збереження майна власника, формування інформації для управління діяльністю підприємства та отриманню достовірної інформації про суму фінансових результатів, отриманих підприємством протягом певного звітного періоду.

Застосування бухгалтерських комп’ютерних програм дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку виробничих запасів, завдяки широкій номенклатурі аналітичних об'єктів. При застосуванні комп’ютерної форми обліку автоматично вирішується проблема оперативності отриманих даних про наявність і рух запасів на будь-яку звітну дату.