Переваги системи обліку і калькулювання собівартості продукції за нормативними (стандартними) витратами

За рубежем широко використовують систему «стандарт-кост», яку розглядають як один із важливих інструментів не лише контролю, а й управління затратами. Головне в цій системі - ще до початку виробництва визначити стандартні затрати. При цьому фактична величина прямих затрат обчислюється на основі стандартів, норм, тобто на основі розрахункових кошторисів, нормативів, визначених згідно з нормами обслуговування та чисельністю робітників. У процесі здійснення обліку затрат за методом «стандарт-кост» встановлюють відхилення від заданих параметрів.

Суть системи «стандарт-кост» полягає у відображенні в обліку того, що має бути, а не того, що відбулося. Характерною особливістю методу «стандарт-кост» є не документування виявлених відхилень від норм у процесі витрачання засобів, а відображення відхилень на спеціальних рахунках. Це сприяє здійсненню безпосереднього контролю за стандартами з боку відповідальних осіб. Перед ними стоїть завдання не документувати, а не допускати й оперативно усувати відхилення, що виникають в процесі діяльності.

Важливою перевагою системи «стандарт-кост» є цінність її даних для прийняття рішень. Особливо ефективні стандарти, розроблені окремо за змінними статтями затрат за умови, що ціни на ресурси і норми трудових затрат встановлено правильно. Важливе значення для прийняття управлінських рішень має використання її в поєднанні з методом «директ-костинг».

Отже система «стандарт-кост» має такі характерні переваги:

• — використання спеціальних рахунків для відображення наявних відхилень;
• — відсутність документування відхилень, оскільки основне її зав дання — не допускати їх;
• -у разі виявлення відхилень завжди встановлюється, наскільки суттєві виявлені відхилення й для вирішення яких^проблем вони використовуються.
• — попередній розрахунок очікуваних затрат на виробництво та реалізацію;
• — визначення ціни на основі заздалегідь встановленої собівартості одиниці продукції;
• — складання звітів про доходи та затрати з виділенням відхилень від нормативів та обов’язковим встановленням причин їх виникнення.
• — на підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення ціни, а також скласти Звіт про прибутки.
• — менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, оскільки кожна господарська операція не документується, первинними документами оформлюють та обліковують лише ті витрати, які перевищують нормативні.
• — система «стандарт-кост» корисна і при прийнятті управлінських рішень, особливо якщо стандарти розроблені окремо по змінних і постійних витратах, та розроблені стандарти є реальними. у
• — облік витрат при цій системі ведеться за принципом виключення, тобто враховуються лише відхилення від стандартів, що дозволяє зменшити бухгалтерський штат.

Проте незважаючи на суттєві переваги, системі «стандарт-кост» притаманні певні недоліки:

• — важко складати стандарти згідно з діючим технологічним процесом;
• — постійна зміна цін, викликана інфляцією та конкурентною боротьбою значно ускладнює розрахунок стандартно собівартості;
• — не на всі види виробничих витрат можна встановити стандарти;
• — при виробництві великої кількості різних за характером і типом виробів обчислювати стандартну собівартість кожного виробу за короткий час досить складно, тому замість стандартів використовують середню вартість виробу.
• — значні труднощі під час визначення в практичній діяльності ступеня напруженості стандартів (норм).

Незважаючи на ці недоліки, менеджери активно використовують цю систему.